У Криму перенесли розгляд апеляції на арешт трьох фігурантів Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»

Родичі фігурантів Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір під будівлею суду, Крим, 15 травня 2018 рік

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму переніс розгляд апеляції на продовження арешту трьох фігурантів Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Наступне засідання, на якому будуть розглянуті скарги на продовження арешту щодо Тимура Ібрагімова, Сервера Зекір'яева, Ернеса Аметова призначили на 17 травня.

Судове засідання перенесли через відсутність перекладача кримськотатарської мови, послугами якого користується обвинувачений Тимур Ібрагімов.

Окрім того, захист вважає, що постанова про продовження строків тримання під вартою і апеляційна скарга адвоката – були перекладені неналежно.

«Це як мінімум третій подібний випадок, коли засідання переноситься через те, що суд першої інстанції не може належним чином вручити обвинуваченим документи кримськотатарською мовою. Він (Ібрагімов – КР) розуміє російську мову, але є певні моменти, коли він потребує перекладу, як документів, так і в присутності перекладача безпосередньо на самому засіданні. Перекладач, до речі, сьогодні також не прийшов на засідання, тому що був зайнятий в іншому процесі», – розповів адвокат Айдер Азаматов.

Звинувачення наполягало на проведенні судового засідання, аргументуючи це тим, що Ібрагімов вільно розмовляв російською до початку засідання.

«Те, що Тимур розмовляє російською мовою, звинувачення вважає абсолютним доказом того, що перекладач йому не потрібен. За 18 років адвокатської практики я жодного разу не зустрічав абсолютних доказів по справі, а звинувачення, вони тут на кожному кроці. Радує, що цього разу суд не пішов на поводу у прокурора», – додав адвокат Олексій Ладін.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яев і Ернес Аметов. ФСБ інкримінує їм участь у забороненій в Росії й агнксованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.