Новий статус Меджлісу як сигнал для кримських татар у Криму

Указ президента України, згідно з яким Кабінет міністрів України має «невідкладно» забезпечити вирішення питання закріплення за Меджлісом правового статусу представницького органу кримськотатарського народу, посилить його реальні можливості у сфері захисту прав кримських татар, а для кримськотатарської спільноти в анексованому РФ Криму це сигнал, що Україна продовжує посилювати свою підтримку кримськотатарському народу. Таку думку озвучили кримські експерти. Докладніше читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що закріплення офіційного статусу оформлює вже існуючу практику взаємодії Меджлісу з державними органами України. Рішення про закріплення статусу Меджлісу Чубаров розглядає як сигнал для жителів окупованого Криму, насамперед для кримських татар.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

«Цей статус відкриває можливості для того, щоб Меджліс був залучений до всіх процесів… «Нічого про Україну без України» має бути посилено продовженням: «Нічого про Крим без України та корінного кримськотатарського народу». Кримські татари як корінний народ України мають право на те, щоб безпосередньо вирішувати долю своєї землі, це їхня батьківщина», – зазначає Рефат Чубаров.

За інформацією одного з кримськотатарських громадських активістів із Криму, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, новину про закріплення за Меджлісом правового статусу представницького органу кримськотатарського народу в Україні оптимістично сприйняли у кримськотатарській спільноті анексованого Криму.

«Ми бачимо, що влада України все більше приділяє уваги кримськотатарському народу, що дуже важливо для нас тут, у Криму. Кримські татари в Криму продовжують залишатися у своїй переважній більшості проукраїнськи орієнтованими, і нам потрібні такі сигнали. Кожен крок української влади щодо вирішення актуальних для кримських татар питань посилює нашу віру, що Україна ніколи не відмовиться від Криму, і Кримський півострів повернеться під контроль України», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

На думку експерта міжнародного права, доктора юридичних наук Бориса Бабіна, новий правовий режим Меджлісу не стане тригером для російської влади для посилення репресій проти членів регіональних меджлісів в анексованому Криму.

Борис Бабін, архівне фото

«Окупанти переслідували й потім протиправно «заборонили» Меджліс кримськотатарського народу за нібито «екстремістську діяльність». Максимально широке й еластичне тлумачення «екстремізму» карателями агресора їх нічим і ніяк не стримує в межах переслідування кримськотатарських активістів, включно із членами Меджлісу, регіональних і місцевих меджлісів, органів Курултаю. Керуються вони при цьому не якимись «юридичними» факторами, а виключно своїми незаконними планами щодо кількості та характеру репресованих. Особливо яскраво це проявилося в окупованих районах материкової України, де з 2022 року російськими загарбниками було репресовано більшість членів регіонального та місцевих меджлісів, які не встигли виїхати з цих територій Херсонської та Запорізької областей. Тому ні ухвалення Україною законодавства про корінні народи, ні подання у 2023 році в його межах Меджлісом документів для його легалізації, ні нинішня легалізація Меджлісу Кабміном України ніяк на ці репресивні процеси не впливають, щонайменше у юридичному ключі», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії експерт.

Борис Бабін зазначив, що «формалізація Україною статусу Меджлісу, включно з його подальшим правовим режимом, імовірно, як юридичної особи, а також імовірне встановлення бюджетного фінансування Меджлісу може посилити реальні можливості цього представницького органу в межах захисту прав кримських татар».

Президент Асамблеї кримських організацій (АКО) Ельвіс Чолпух упевнений, що «закріплення правового статусу Меджлісу як представницького органу кримців (кримських татар) – це відновлення історичної справедливості та інституційне визнання корінного народу України».

Ельвіс Чолпух

«Надання Меджлісу правового статусу дозволить чітко визначити його роль у системі державних інститутів України, розширить можливості його участі в обговоренні та ухваленні рішень щодо питань Криму, а також посилить його суб'єктність на міжнародній арені. Щодо впливу в самому Криму, то в умовах тимчасової окупації говорити про прямі зміни зарано. Однак уже зараз це рішення має значний символічний та політико-правовий ефект. Воно суттєво посилює суб'єктність кримців (кримських татар) як корінного народу й одночасно зміцнює позицію України щодо Криму на міжнародному рівні», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії експерт.

Колишній політв'язень Кремля, кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов вважає, що українській владі варто тепер ухвалити найбільш очікуване для кримськотатарського народу рішення про створення національної автономії кримських татар у Криму.

Ісмаїл Рамазанов

«Найголовніший сигнал для кримських татар, зокрема тих, хто живе в окупації, буде, коли наша влада ухвалить рішення про створення національної автономії кримських татар у Криму. Це буде найпотужніший посил для кримських татар у Криму про те, що деокупація неминуча», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.

Процес виконання закону «Про корінні народи України» «зрушив з місця», заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров 3 квітня. Так він прокоментував указ президента України Володимира Зеленського, згідно з яким Кабінету міністрів належить забезпечити вирішення питання про закріплення за Меджлісом кримськотатарського народу правового статусу представницького органу кримськотатарського народу.