У законопроєкті «Про засади державної політики перехідного періоду», який був схвалений Кабінетом міністрів України 4 серпня, закладені нові підходи в роботі з документами, які видаються в ОРДЛО та анексованому Криму.
Про це розповіла радник віцепрем'єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова – Юна Потьомкіна, повідомляє українське інформагентство «Укрінформ».
За словами радника міністра, законопроєкт має на меті полегшити побутове життя громадян України, які проживають на окупованих територіях. Йдеться про освіту, контрольні пункти в'їзду-виїзду, диджиталізацію процесів тощо.
«Ми наводимо принципи з досвіду інших країн, зокрема Хорватії – принцип конвалідації. Він свідчить про те, що ми, не визнаючи окупаційну проксівладу, яка сьогодні видає величезну кількість документів (пов'язаних з народженням, смертю, розлученнями та іншими етапами життя) повинні забезпечити нашим громадянам принцип права юридичного факту», – пояснила радник міністра.
За її словами, щодо документів про освіту виникла дискусія, і в результаті було вирішено враховувати шкільні атестати. Одночасно ситуація з виданими на окупованих територіях дипломами вимагає детальнішого підходу, і Мінреінтеграції працює над відповідним законопроєктом.
«Ми ж не знаємо програми, за якою проходить навчання. Дуже залежить від того, яке саме навчання, про які професії йдеться... Цей законопроєкт поки що має робочу назву "Про процедуру". І це вже буде саме той проєкт, де будуть виписані поетапні механізми, як ми працюватимемо з дипломами про вищу освіту на окупованих територіях», – пояснила Потьомкіна.
Вона також зазначила, що стосовно паспортизації, яку в Криму та ОРДЛО проводить Росія, думка української влади – однозначна.
«Видача Росією своїх паспортів на тимчасово окупованих територіях визнається актом примусу наших громадян. І такі паспорти не мають ніякої сили в Україні. І для нас ці громадяни в будь-якому випадку залишаються громадянами України. Тут у нас є абсолютно консолідована думка як міністерства, так і громадянського суспільства», – заявила радниця.
Раніше президент України Володимир Зеленський закликав підходити «з розумом» у ситуації з російською паспортизацією в Криму і на Донбасі, не засуджуючи та не розділяючи людей «за паспортами», позаяк у кожного може бути своя ситуація безвиході.
Нагадаємо, в лютому голова Моніторингової місії ООН в Україні Матильда Богнер повідомила, що Прикордонна служба ФСБ не дозволяє жителям Криму, у яких є і російський, і український паспорти, використовувати український паспорт для виїзду на материкову Україну. За її інформацією, приблизно 30 тисяч кримчан не мають російського громадянства.
Раніше Постійне представництво України при ООН повідомило, що тотальна примусова паспортизація в анексованому Росією Криму торкнулася 2,5 млн громадян України.
ЄС засудив нав'язування Росією своїх законів і норм населенню Криму і непідконтрольних уряду частин Донецької та Луганської областей України.
Український уряд ухвалив постанову про те, що Україна не визнаватиме російські паспорти, видані кримчанам в Ростовській області та Краснодарському краї сусідньої Росії.
16 червня 2020 року в МЗС України зробили заяву через російські паспорти, які, як зазначили в українському відомстві, «протиправно нав'язані жителям анексованих Криму і Севастополя». У відомстві запевнили, що «Україна захищатиме права та інтереси своїх громадян, які проживають в умовах окупації в Автономній Республіці Крим і Севастополі».
У Постійному представництві президента в АРК запевняли, що, попри наявність у жителів півострова паспортів, виданих Росією після анексії, кримчани продовжують залишатися громадянами України.
У червні 2021 року президент сусідньої Росії Володимир Путін підписав закон, що надає кримчанам право працювати на держслужбі при наявності громадянства України. Згідно з документом, жителі півострова, які після анексії Криму Росією в 2014 році подали заяву про відмову від громадянства України, але не змогли його припинити, визнаються громадянами Росії без іноземного громадянства.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.