Росії слід було подумати про водопостачання Криму, перш ніж незаконно захоплювати його. Про це дослідник Стенфордського університету і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер розповів в інтерв'ю Крим.Реалії ТБ.
«Я можу зрозуміти стурбованість Росії, але вона повинна була подумати про це (водопостачанні півострова – КР), перш ніж незаконно захоплювати Крим у 2014 році», – наголосив експосол.
Він повідомив, що при цьому Росія навряд чи зважиться на військові дії через дефіцит води в Криму, тому що якщо дивитися на канал від точки, де той виходить з Дніпра, і до точки, де він фактично перетинає лінію з Кримом, то його протяжність становить приблизно 100 кілометрів.
«І якщо ви збираєтеся захопити цей канал і пустити ним воду – ви повинні контролювати весь канал, оскільки в іншому випадку його можуть заблокувати. Це була б серйозна військова операція. Я думаю, що операція такого масштабу майже напевно призведе до нового раунду ще жорсткіших санкцій з боку Сполучених Штатів і Європи. Санкції допоможуть надати стримувальний ефект на росіян, якщо ті задумають щось подібне. Крім того, масштаби таких військових дій – це досить складне завдання для Росії», – резюмував Пайфер.
Раніше влада Сімферополя повідомляла, що жителі міста продовжують скаржитися на проблеми з водопостачанням – слабкий тиск і недотримання графіку подачі води.
В адміністрації Сімферополя попередили про обмеження у водопостачанні з 1 по 2 жовтня.
Росгідромет повідомив 30 вересня про прибуття до Сімферополя літака для збільшення опадів.
З 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху і обміління водоймищ ввели третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.