Голова МЗС України хоче бачити більше кораблів НАТО в Чорному морі

Навчання Sea Breeze в Чорному морі, 2020 рік

Голова МЗС України Дмитро Кулеба вважає, що необхідна більша присутність НАТО в Чорному морі після ситуації з російською анексією Криму.

Про це він сказав під час виступу на дискусійній панелі Варшавського безпекового форуму, інформує пресслужба МЗС України.

Кулеба зазначив, що «російська окупація і мілітаризація Криму зруйнувала ситуацію з безпекою і створила перешкоди для торгівлі в Чорному морі».

«Російська окупація Криму зруйнувала не лише територіальну цілісність України, а й всю ситуацію безпеки в Чорному морі, завдала удару по міжнародному правопорядку. Зараз потрібна більша присутність НАТО в Чорному морі, а також тісніший контакт між чорноморськими країнами. Спільними діями та в тісній співпраці ми здатні відновити баланс безпеки», – цитує Кулебу пресслужба МЗС.

За його словами, Росію дратує сам факт існування альянсу: «Росія сприйматиме будь-які дії як провокацію. Питання тільки – робите ви щось чи ні. Якщо нічого не робити, Росія робитиме за вас».

Президент Росії Володимир Путін на початку липня підписав закон, який дозволяє військовослужбовцям і співробітникам Росгвардії «блокувати території та акваторії охоронюваних об'єктів для припинення спроб незаконного проникнення». Під охороною Росгвардії перебувають зокрема акваторії Керченської протоки та спорудженого Росією мосту через нього, а також акваторії російського енергомосту з Кримом.

Пізніше українська делегація на засіданні Ради безпеки ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки заявила про нарощування з боку Росії військового потенціалу в Азово-Чорноморському регіоні, що не припиняється, а також закликала припинити обмежувати там вільне судноплавство. На цьому ж засіданні Сполучені Штати Америки також нагадали про продовження агресивних дій проти України в Чорному та Азовському морях.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що Москва готова розмовляти з Північноатлантичним альянсом, але діалог тривалий час не виходить, в тому числі через російську анексію Криму.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.