Група делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання та активісти кримськотатарського національного руху звернулися до депутатів Верховної Ради України із закликом проголосувати за законопроєкт №5506 «Про корінні народи України». Текст звернення оприлюднив на своїй сторінці в Facebook 30 червня активіст кримськотатарського руху Наріман Джелял.
Автори звернення наголошують на важливості законопроєкту і висловлюють думку, що ухвалення цього закону дозволить Україні «істотно просунутися вперед у справі визнання та захисту прав корінних народів України, в тому числі кримськотатарського народу, а також розвитку демократії в країні, захисту суверенітету і територіальної цілісності української держави».
Водночас група делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання та активісти кримськотатарського національного руху зазначають, що згодні з низкою експертних зауважень щодо змісту цього законопроєкту.
«Зокрема, згадуючи в тексті законопроєкту права корінних народів України на самовизначення і вільне встановлення свого політичного статусу, ніде не пояснюється, як корінні народи можуть їх реалізувати, що робить ці положення чисто декларативними. Цього можна було б уникнути, конкретно прописавши, що легітимним механізмом реалізації права корінних народів на самовизначення в Україні є національно-територіальна автономія. Однак, попри певні зауваження, ми закликаємо народних депутатів України проголосувати за проєкт Закону про корінні народи України, внесений президентом України», – йдеться у зверненні.
Автори документа висловили сподівання, що цей законопроєкт «стане лише першим кроком до ухвалення цілісного законодавчого пакета, який повинен зафіксувати повний обсяг прав кримськотатарського народу як корінного народу України та конкретні механізми їхньої реалізації».
Серед тих, хто підписав це звернення, делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання Наріман Джелял, делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання, заслужений юрист України Еміне Авамілєва делегат Курултаю кримськотатарського народу VI скликання, редактор газети «Авдет» Шевкет Кайбуллаєв та інші.
Напередодні лідер кримськотатарського народу, народний депутат Верховної Ради України Мустафа Джемілєв висловив сподівання, що закон «Про корінні народи» ухвалять уже цього тижня, 1 липня.
16 червня повідомлялося, що комітет Верховної Ради України з прав людини одноголосно рекомендував парламенту ухвалити закон про корінні народи за основу і в цілому.
Президент України Володимир Зеленський 18 травня в річницю депортації кримськотатарського народу вказав на те, що Україна докладає зусиль для повернення півострова під свій контроль. Він також повідомляв, що вніс на розгляд до парламенту законопроєкт про корінні народи. Також Зеленський зазначив, що хотів би до літнього саміту «Кримської платформи» підписати низку «важливих» для кримських татар і всіх кримчан законів.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що законопроєкт про корінні народи України – «потужний удар по росіянах».
Представник президента України в АРК Антон Кориневич назвав «пропагандистським» коментар російського президента Володимира Путіна щодо українського законопроєкту «про корінні народи».
У Держдумі 8 червня ухвалили заяву, що засуджує цей український законопроєкт і заявили, що мають намір звертатися в ПАРЄ та ОБСЄ.
Депутат Верховної Ради, член делегації України в ПАРЄ Рустем Умеров у відповідь на це зазначив, що «жодна країна не має права втручатися у внутрішні справи України».
Визнання кримських татар корінним народом
Верховна Рада України 20 березня 2014 року визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутата. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України. Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу.
Щороку 9 серпня відзначається міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1994 році.