Підконтрольний Кремлю суд у Криму 26 листопада переніс судове засідання у сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір», у ході якої повинні були розглянути апеляційну скаргу на продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Акіму Бекірову.
Як повідомляють активісти «Кримської солідарності», суддя Послєдов переніс розгляд цієї скарги в зв'язку з етапуванням Бекірова з Криму, імовірно в Ростов-на-Дону.
8 листопада підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт сімом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Таким чином Акім Бекіров, Яшар Муедінов, Іззет Абдуллаєв, Асан Яников, Сервет Газієв, Меджит Абдурахманов, Владлен Абдулкадиров перебуватимуть у СІЗО до 15 лютого 2020 року.
Російські силовики 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти.
Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар, 23 із яких вивезли в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, одного – Раїма Айвазова – тримають у СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня.
Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їхнього негайного звільнення з російського СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів «Кримської солідарності», громадянських журналістів у Криму викликають «подив».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.