«Обурливе русофобство»: «громадськості Криму» не дали виступити на нараді ОБСЄ

Представники російських громадських організацій та органів влади з Криму не змогли виступити на нараді ОБСЄ з людського виміру. Делегація України заздалегідь надіслала організаторам протест щодо можливого виступу проросійських учасників, зареєстрованих як представники громадськості Криму. Тепер невдалі учасники наради звинувачують організаторів у «русофобстві», а кримські ЗМІ пропонують читачам взяти участь у флешмобі для ОБСЄ. Що відбувалося на нараді й чому українська делегація здійснила демарш, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Додаткова нарада ОБСЄ з людського виміру на тему «Демократична законотворчість: забезпечення участі» відбувалася 26 і 27 квітня. Через обмеження, пов'язані з пандемією, цей щорічний захід ОБСЄ, присвячений питанням захисту прав людини, відбувався в режимі онлайн. Цього року організаторами виступило Шведське головування в ОБСЄ та Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ.

«Обурливе русофобство»

На нараді зробили спробу виступити представники російських організацій з анексованого Криму. Як повідомляє російське інформагенство ТАСС, відповідні заявки подали голова організації «Білоруси Криму» Роман Чегринець, голова молодіжного парламенту Криму Максим Покатаєв, голова організації «Українська громада Криму» Анастасія Гридчина та депутат російської міськради Бахчисарая Ервін Мусаєв.

Виступити, за повідомленнями російських ЗМІ, вдалося тільки Мусаєву, який «розповів про боротьбу з коронавірусом у Криму, молодіжні ініціативи на території республіки, а також про підготовку до виборів, що відбудуться у 2021 році».

Роман Чегринець повідомив, що кримчани, які подали заявку, «чекали п'ять годин», але можливості виступити не отримали: «Модератор через помічника передав нам, що для нас часу не вистачило». Коментуючи подію російському інформагентству «Крым», Чегринець розкритикував організаторів заходу й наголосив, що «Швеція підтвердила статус однієї з найбільш русофобських країн».

«Я брав участь більше ніж у десяти засіданнях ОБСЄ і ООН, але такого обурливого русофобства не було. Забирали слово, переривали виступ, але виступити давали», ‒ сказав Чегринець у коментарі телеканалу «РЕН ТВ».

Роман Чегринець

Голова організації «Українська громада Криму» Анастасія Гридчина повідомила, що шведські організатори «підтвердили статус країни, для якої чуже поняття демократії».

«Ми стали свідками виступів української сторони, представники якої безцеремонно брехали про життя кримчан, про утиски прав українського та кримськотатарського населення, яке живе в Криму», ‒ цитує «РЕН ТВ» Гридчину.

Після цих заяв російський телеканал «Крым 24» оприлюднив у своєму телеграм-каналі заклик до кримчан «розповісти в соцмережах ОБСЄ про реальний стан справ» на півострові й опублікував посилання на сторінки організаторів у Facebook.

Організатори наради ОБСЄ з людського виміру публічно не коментували заяви, зроблені представниками російських організацій у Криму та публікації в російських ЗМІ. Редакція Крим.Реалії готова опублікувати їхню позицію.

Демарш української делегації

Спроба представників підконтрольних Росії кримських організацій і відомств виступити на нараді ОБСЄ була припинена завдяки реакції української делегації, очолюваної постійним представником України при міжнародних організаціях у Відні Євгеном Цимбалюком, повідомила Крим.Реалії перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

За її словами, напередодні заходу МЗС України надіслало Чинному головуванню ОБСЄ та Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, як співорганізаторам заходу, лист-протест, «в якому, зокрема, наголошувалося на марності участі таких організацій».

Еміне Джеппар

«Шведське головування оперативно відреагувало на наше звернення та розповсюдило переглянутий список, в якому проти імен відповідних учасників була розміщена примітка, що їхня участь заперечується, а також містилося застереження, що реєстрація учасників не означає підтримку з боку БДІПЛ або ОБСЄ статусу цих учасників і жодним чином не впливає на рішення ОБСЄ. Варто зазначити, що згаданий крок Головування є безпрецедентним з урахуванням специфіки питання про свободу участі НПО та його традиційно високої чутливості для ОБСЄ», ‒ пояснила Джеппар.

Проте під час наради делегація України була змушена двічі втрутитися, щоб відреагувати на провокації, повідомила Еміне Джеппар. У першому випадку українська делегація вимагала від організаторів позбавити слова депутата російської міськради Бахчисарая Ервіна Мусаєва, який був зареєстрований на цій нараді як «помічник ректора Кримського федерального університету імені Вернадського». Однак у цьому випадку, вислухавши українську сторону, дозволили Мусаєву продовжити виступ, посилаючись на те, що він офіційно зареєстрований на заході.

«Українська делегація вдруге взяла слово, підкреслила неприйнятність того, що відбувається, і на знак протесту здійснила демарш і залишила робочу сесію конференції», ‒ зазначила Еміне Джеппар.

Ервін Мусаєв

Вдруге українська делегація відреагувала на слова голови молодіжного парламенту Криму Максима Покатаєва, який зареєструвався на нараді ОБСЄ як експерт НПО «Міжнародна рада російських співвітчизників», й оголосив на початку свого виступу, що є представником «російського Криму».

«Делегація України також порушила питання процедури ведення засідання і закликала позбавити його слова. Модератор сесії швидко відреагував на вимогу української сторони й попросив Покатаєва називатися та виступати від імені організації, від якої він зареєстрований. Коли той відмовився це зробити, модератор його обірвав, вимкнув йому мікрофон і позбавив слова», ‒ повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України.

Максим Покатаєв

Еміне Джеппар підкреслила: і в першому, і в другому випадках, на підтримку територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, невід'ємною частиною якої є Крим і Севастополь, виступили офіційні делегації США, ЄС, Канади та Великої Британії.

«Інших випадків провокацій не було. Наприкінці однієї з робочих сесій заходу модератор повідомив, що залишається ще декілька охочих виступити (список доповідачів є конфіденційною інформацією організаторів), водночас, з огляду на нестачу часу, їм не надали слово, і повідомив, що сесія завершена», ‒ додала вона.

«З таким викликом стикається не тільки Україна»

Конференції ОБСЄ з людського виміру в останні роки супроводжуються скандалами через постійні спроби Росії зареєструвати для виступів представників підконтрольних російській владі громадських організацій Криму та викликані цими спробами протести делегації України. Наприклад, у вересні 2019 року українська делегація була змушена піти на демарш на нараді ОБСЄ у Варшаві через висловлювання проросійських учасників про «російський» Крим.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар розповіла Крим.Реалії, що така ситуація для ОБСЄ не нова: подібне вже бувало, коли участь у конференціях брали країни, залучені в конфлікти.

«Проблема участі контрольованих урядами НПО (неурядових організацій ‒ КР) у заходах з людського виміру ОБСЄ існує вже багато років. З цим викликом стикається не тільки Україна, а й інші держави-учасниці ОБСЄ, перш за все, ті, на території яких тривають конфлікти. Після незаконної окупації Криму Росією у 2014 році проблема набула особливого розмаху у зв'язку з постійними спробами Росії під прикриттям так званих неурядових організацій, ЗМІ, наукових кіл та представників громадянського суспільства використовувати міжнародні майданчики для просування своєї пропаганди про так звані нові «геополітичні реалії», ‒ розповіла Джеппар.

Водночас, за словами заступниці міністра закордонних справ України, принциповою у цій ситуації є зафіксована в зобов'язаннях ОБСЄ широка свобода участі в заходах представників НПО та громадянського суспільства.

«По суті, ОБСЄ є унікальною у своїх підходах, адже в регулярних заходах з людського виміру кількість учасників від неурядового сектора істотно перевищує кількість членів офіційних делегацій держав-учасниць. Для вирішення цієї проблеми в ОБСЄ навіть створена спеціальна робоча група з врегулювання питань участі НПО у заходах ОБСЄ. Водночас, з огляду на консенсусний принцип ухвалення рішень в ОБСЄ, робоча група досить обмежена у своєму інструментарії», ‒ пояснила вона.

Еміне Джеппар зазначила, що в таких умовах МЗС України здійснює постійний моніторинг питань, пов'язаних з учасниками конференцій ОБСЄ, і «вживає превентивних заходів напередодні кожної конференції, а також забезпечує оперативне цільове реагування на провокації».