Російська компанія «Яндекс» набирає співробітників у Криму, який анексований Росією й перебуває під міжнародними санкціями ‒ оголошення про це опубліковане на офіційному сайті компанії. Цей сімферопольський офіс відкрився ще у 2006 році і певно не припинив роботу після 2014-го. Але додзвонитися туди, щоб підтвердити інформацію, журналістам Крим.Реалії не вдалося.
Втім, те, що «Яндекс» набирає співробітників у Сімферополі, підтвердили в телефонній розмові співробітники московського офісу. Вони запропонували надіслати резюме на електронну пошту, після чого з претендентом могли б зв'язатися кримські співробітники. Замість цього редакція Крим.Реалії надіслала запит у PR-відділ «Яндекса» з проханням прокоментувати роботу компанії на тимчасово окупованій території, однак на момент публікації матеріалу редакція не отримала відповіді від компанії. Крим.Реалії готові опублікувати позицію «Яндекса» з приводу роботи на території Криму.
Про те, чи порушує «Яндекс» західні санкції, запроваджені після анексії півострова, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Компанія «Яндекс» уже перебуває під українськими санкціями, які у травні 2020 року були продовжені на рік президентом України Володимиром Зеленським. У списку санкцій і українська, і російська юридичні особи «Яндекса», заблоковані домени yandex.ru та yandex.ua, а також низка додаткових сервісів. ЗМІ повідомляли, що український офіс компанії закрився відразу після запровадження санкцій у 2017 році.
Голова аналітичного центру «Українська фундація безпекових студій» Юлія Каздобіна висловила Крим.Реалії думку, що компанія «Яндекс» фактично не порушує основні санкції, запроваджені Заходом, які стосуються роботи компаній в анексованому Криму.
Не можна говорити, що «Яндекс» ‒ об'єкт первинних санкційЮлія Каздобіна
‒ Санкції запроваджують іноземні держави, які забороняють взаємодію своїх компаній з іншими компаніями або державними органами на певній території. У такому контексті компанія «Яндекс» як російська структура не потрапляє під юрисдикцію США або інших країн, які запровадили санкції щодо Криму. Тому не можна говорити, що «Яндекс» ‒ об'єкт первинних санкцій. Однак у США є таке поняття, як вторинні санкції, під які можуть потрапляти компанії з юрисдикцією інших країн, але це складне питання. Європейський союз ухвалив закон про те, що компанії в його юрисдикції не зобов'язані підкорятися американським санкціям. Самі Штати запроваджують обмеження, використовуючи статус долара як світової резервної валюти і те, що багато банків мають американські кореспондентські рахунки. Тому в банківській сфері США можуть запроваджувати подібні санкції.
Юлія Каздобіна
У 2019 році Російська служба BBC писала, що в Севастополі можна замовити карту Mastercard World від «Яндекс.Деньги», якщо в адресі приписати Севастополь до Краснодарського краю сусідньої Росії. При цьому «Яндекс.Деньги» ще у 2015 році потрапили під санкційні обмеження США, але через зв'язки зі «Сбербанком». На думку Юлії Каздобіної, спроби «Яндекса» набрати персонал у Криму складно підвести навіть під вторинні санкції США.
‒ Тобто йдеться не про фінансову організацію. Щодо видачі карток, у сервісу «Яндекс.Деньги» є центр обробки платежів на території Росії. Таким чином, наскільки я розумію, люди, які оформляють картки в Криму, не входять у прямий контакт із західними банками. В усякому разі цей ланцюжок складно відстежити. Втім, усі ці нюанси потрібно ще вивчити.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Крим – «особлива платіжна зона»Російська структура «Яндекса» на 99,9% належить резиденту Нідерландів ‒ акціонерному товариству Yandex N.V. У зв'язку з цим перша заступниця постійного представника президента України в Криму Дар'я Свиридова стверджує, що її відомство вже надіслало запити в Нідерланди й, окрім того, виявило сліди керівника «Яндекса» в Криму.
Ми вже підготували декілька звернень щодо незаконної діяльності «Яндекса» на тимчасово окупованій територіїДар'я Свиридова
‒ Ми вже підготували декілька звернень, зокрема, і до наших нідерландських партнерів, щодо незаконної діяльності «Яндекса» на тимчасово окупованій території. Навіть більше, ми зафіксували там діяльність не тільки самої компанії, але й одного з її основних акціонерів ‒ це гендиректор «Яндекса» Аркадій Волож. За нашою інформацією, він має громадянство однієї з європейських країн і при цьому, в порушення державного кордону України, періодично прибуває на територію окупованого Криму, де веде економічну діяльність, інвестує, будує нерухомість. Щодо цього ми також звернулися до наших партнерів, а ще надіслали всю інформацію про діяльність «Яндекса» в українські Міністерство закордонних справ, Міністерство реінтеграції та правоохоронні органи.
Дар'я Свиридова
Український юрист-міжнародник Борис Бабін переконаний, що українська влада при належній наполегливості може домогтися західних санкцій проти «Яндекса».
Я не вважаю санкції проти «Яндекса» чимось неможливим. Вони були б для компанії убивчимиБорис Бабін
‒ Тут є великий фронт робіт для українських органів влади: слід зробити відповідну пропозицію європейським і американським партнерам, однак для цього потрібно спершу довести ефективність санкцій щодо «Яндекса» в самій Україні. Причини того, що на Заході склалося таке «ліберальне» ставлення до цієї компанії, різні. Як мінімум це структура, пов'язана з медіа, з поширенням інформації, і цивілізовані країни дуже обережно ставляться до санкцій проти таких компаній. Звичайно, не варто виключати й корупційні чинники. Однак я не вважаю санкції проти «Яндекса» чимось неможливим. Вони були б для компанії убивчими.
Російський юрист-міжнародник, експерт «Дому вільної Росії» в Києві Володимир Жбанков вказує на те, що колись приватна компанія давно перебуває під державним контролем.
Ще у 2012 році «Яндекс» був визнаний стратегічно важливим, і держава зробила зусилля для закріплення свого контролю над нимВолодимир Жбанков
‒ Ще у 2012 році «Яндекс» був визнаний стратегічно важливим, і держава зробила зусилля для закріплення свого контролю над ним. Проте, у разі запровадження санкцій, у Росії просто немає коштів для захисту компанії, тим більше в Нідерландах, до того ж у мене є сумніви в наявності гострої мотивації щодо цього. Компанія Mail.ru належить Алішеру Усманову, який хоча б входить у близьке коло російської верхівки. «Яндекс» все-таки не стільки співпрацює з урядом ‒ контроль над ним уряд захопив силоміць. Зараз цілком очевидно, що компанія порушує міжнародне законодавство, законодавство України й цілком може потрапити під європейські або американські санкції.
Офіс компанії «Яндекс» у Москві
У 2015 році створене за участі таких компаній, як «Яндекс» і «Мегафон», некомерційне партнерство «Сприяння розвитку і використанню інноваційних технологій» отримало контракт на створення системи «ЕРА-ГЛОНАСС» у Криму та Севастополі на 340 мільйонів рублів. Окрім того, на російському сайті держзакупівель розміщений контракт, згідно з яким «Кримський федеральний університет» у 2018 році закупив через посередника контекстну рекламу «Яндекс.Директ» на 370 тисяч рублів.
(Текст підготував Владислав Ленцев)