Мінськ – На переговорах щодо Донбасу в Мінську обговорили нові ділянки розведення військ на лінії фронту (лінії розмежування) та умови подальшого обміну полоненими. Остаточних рішень немає, обговорення триватиме. При цьому в ОБСЄ визнали, що на Донбасі з Нового року зросла кількість жертв серед цивільного населення.
Засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) щодо врегулювання на Донбасі 29 січня було зосереджене на імплементації підсумків саміту «норманської четвірки» у Парижі.
Питання номер один – безпека, дотримання режиму тиші та можливість нового розведення сил та засобів ураження на лінії розмежування з окупованими районами Донецької та Луганської областей.
Нова посередниця на цих переговорах від ОБСЄ Гайді Ґрау повідомила журналістам, що на Донбасі протягом січня зросла кількість жертв серед цивільного населення у порівнянні з кінцем минулого року.
Спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та Тристоронній контактній групі (ТКГ) Гайді Ґрау
«Крім обстрілів, головною причиною тут залишаються міни. Я закликаю сторони вжити усіх необхідних заходів для дотримання режиму зупинення вогню та зміцнення протимінної діяльності. Я також наголошую на необхідності забезпечення надійного та безпечного доступу СММ ОБСЄ відповідно до її мандату. Усе це є ключовими умовами для запобігання цивільних жертв та для мирного вирішення конфлікту», – зазначила Гайді Ґрау.
Це була одна з перших політичних заяв Ґрау на посаді представниці голови ОБСЄ в Україні та на переговорах щодо Донбасу. Від інтерв’ю та відповідей на запитання журналістів вона наразі відмовилася. 29 січня у Мінську їй ще допомагав її попередник Мартін Сайдік, але наступного разу, 12 лютого, вона сама модеруватиме діалог сторін конфлікту.
Нові зони безпеки: сторони обговорили Гнутове
У безпековій підгрупі тривала дискусія щодо можливих нових ділянок для розведення сил та засобів ураження – у додаток до трьох, що вже діють. Всього після саміту у Парижі від сторін конфлікту надійшли пропозиції щодо дев'яти таких дільниць.
29 січня обговорювали один із них – Гнутове Донецької області, воно є у пропозиціях, які надійшли і з Києва і з ОРДО. Але у сторін залишаються розбіжності щодо конкретних координат цієї зони безпеки. Загалом же йдеться про те, щоб підписати угоду відразу про три такі дільниці, тобто дискусія ще триватиме.
«На жаль, безпекова ситуація лишається складною – з боку НЗФ (незаконний збройних формувань – ред.) ОРДЛО тривають обстріли, в тому числі снайперські, а на лінії зіткнення діють їхні диверсійно-розвідувальні групи. Домовлено продовжити роботу задля вирішення блоку безпекових питань, які є ключовими для України та світової спільноти», – повідомила за підсумками перегорів у Мінську речниця Леоніда Кучми Дарка Оліфер.
Київ вимагає контролю за кордоном
Українська сторона на переговорах й далі наполягає на відновленні контролю Києва над усією ділянкою кордону з Росією у Донецькій та Луганській областях.
Голова української делегації на переговорах у Мінську Леонід Кучма заявив, що вирішення проблем безпеки – припинення вогню, виведення збройних формувань і військової техніки, а також встановлення контролю за кордоном – є основним для виконання Мінських угод.
«Світовий досвід врегулювання збройних конфліктів показує, що без встановлення державою контролю за своїм кордоном досягти миру неможливо», – наголосив Кучма.
Росія та угруповання «ДНР» і «ЛНР», що діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Кремля, виступають проти. У них свої пріоритети. За словами представника так угруповання «ДНР» на переговорах Владислава Дейнего, вони наполягають на імплементації в Конституцію України так званої «формули Штайнмаєра» та особливого статусу Донбасу на постійній основі, що на думку Дейнеги, могло б привести до місцевих виборів на Донбасі.
«Україна має провести конституційну реформу, яка б визначила особливий та постійний статус Донбасу, паралельно з цим «формула Штаймаєра» повинна бути імплементована в українське законодавство, в закон про особливий статус, мають бути ухвалена ще ціла низка законів та підзаконних актів, які випливають із цих норм, для того щоб сформувати законодавче поле особливого статусу та підвести до можливості проведення виборів» – сказав Дейнего.
Про так звану «формулу Штайнмаєра» йшлося і під час акції «Ні капітуляції!» в День захисника України. Київ, 14 жовтня 2019 року
Коли буде наступний обмін полоненими – невідомо
У гуманітарній підгрупі вели розмову про обмін полоненими та пошук осіб, які зникли безвісти. Проблемою тут залишаються «повний та безумовний доступ» до всіх утримуваних осіб для Червоного Хреста та інших міжнародних організацій, визнала Гайді Ґрау.
Сторони переговорів також обговорювали умови обміну полоненими та утримуваними особами – у продовження обміну, який відбувся наприкінці минулого року.
Представниця угруповання «ДНР» Наталія Ніканорова повідомила, що сторони домовилися спочатку провести «юридичне (процесуальне) очищення» кандидатів на обмін, тобто ухвалити судові рішення, які б зняли з них судимість чи амністували, а потім уже проводити сам обмін. За її словами, представники влади України на це погодилися.
Підтвердження цього від української делегації наразі немає. Але відомо, що ця вимога від угруповань «ДНР» та ЛНР протягом двох років блокувала обмін, аж до останнього звільнення утримуваних осіб та обміну 29 грудня минулого року. Але відомо, що таке «очищення» щодо них ще не проведене, і це дуже турбує представників угруповань «ДНР» та «ЛНР», що визнав Владислав Дейнего.
Проблемами, які обговорювали 29 січня, також залишаються водопостачання на Донбасі, виплата пенсій та мобільний зв'язок.