Від неандертальців – до «ленінопаду»: чим живе сонячна Зуя (фотогалерея)

Найдовша вулиця Шосейна з'єднує селище з автотрасою «Таврида»

Стадо корів женуть на ранковий випас під «Тавридою»

Будка над входом до печери Таврида, яку виявили в 2018 році під час будівництва однойменної траси. Новий вхід-колодязь у карстову порожнину пробурили минулого місяця фахівці «КФУ». Надалі вони планують провести під землею проєктні роботи, щоб відкрити екскурсійний об'єкт

Селищною дорогою їдуть самоскиди, що перевозять чорнозем і пісок з кар'єру на околиці Зуї

Тутешній ландшафт помітно поцяткований слідами розробки кар'єру. Кварцевидний пісок тут почали добувати в 2015 році, а через три роки в інтернеті з'явилося оголошення, що кар'єр продається за 350 мільйонів рублів, або 5,2 мільйонів доларів США

Зуя – в зелені садів і лісопосадок. Праворуч видніється мінарет селищної мечеті

Церква Миколи Чудотворця – чи не головна історична пам'ятка Зуї. Її почали зводити в 1834 році, а через 44 роки розібрали. Нову церкву, яка стоїть досі, відбудували на місці старої у 1884 році. У радянський період її використовували як склад, спортзал і бібліотеку, а вже за незалежної України церкву передали УПЦ (МП)

Однойменна річка, що перетворилася на каламутний струмок, перетинає селище по центру з півдня на північ

Автостанція розташована неподалік

Перед господарським магазином на вулиці Шосейній

Пам'ятник Леніну перед будівлею селищної ради невідомі зруйнували в ніч на 24 лютого 2014 року. Від удару бетонна фігура розкололася, зникли голова і ліва рука. Через два місяці місцеві комуністи і російська влада селища відновили монумент

Перші покоси в селищному парку

Меморіальні плити на честь земляків, героїв Другої світової війни, перед входом у парк

Пам'ятають у Зуї і про депортацію кримськотатарського народу 1944 року