Про що мовчать камені. Подорож найдавнішими фортецями Криму (фотогалерея)
Руїни візантійської фортеці VI століття Алустон (з грецької – «протяг») розташовані в історичному центрі курортного міста Алушта. Звідси, з пагорба заввишки 44 метри, добре проглядається море, до якого по прямій лише 200 метрів
Фортеця була збудована у формі чотирикутника неправильної форми і мала три вежі. Товщина стін становила 2-3 метри
До наших днів збереглася лише одна вежа і частина прилеглої до неї стіни. Їх можна побачити в центрі Алушти. Ці руїни є однією з основних визначних пам'яток міста
Генуезька фортеця Чембало в Балаклаві була побудована як фортифікаційна споруда в 1343 році на Фортечній горі (грецька назва – Кастрон)
Фортеця була однією з ланок у торговельному ланцюгу відносин між Генуєю і Китаєм, тому під час археологічних розкопок тут знаходили товари з різних куточків євразійського регіону
Колись фортеця була західним форпостом Генуезької морської республіки. Сьогодні це – комплекс руїн
Відреставрувати Чембало обіцяють вже 15 років. Роботи то починаються, то припиняються, і поки старовинна фортеця залишається напівзруйнованою. У лютому 2020 року російська влада Криму повідомляла, що концепція розбудови стародавнього міста в Балаклаві вже готова. Головне завдання – зробити його безпечним для відвідувачів
Місто-фортеця Чуфут-Кале – одне з найвідоміших кримських печерних міст. За словами істориків, його заснували візантійці в V-VI столітті для оборони далеких підступів до Херсонесу
За півтори тисячі років скеля, на якій заснували Чуфут-Кале, ставала притулком для різних народів. Як правило, кожен з них називав місто на свій лад, тому він змінив не менше восьми назв. Одна з них – Кирк-Єр.
Чуфут-Кале навіть було першою столицею Кримського ханства
Після перенесення столиці Кримського ханства в Бахчисарай, у фортеці залишилися одні караїми, які розбудували поселення. За однією з версій, все місто тоді почали іменувати Джуфт-Кале, що означає «парна фортеця». Ця назва і трансформувалася в нинішню – Чуфут-Кале.
До кінця XIX століття, після того, як караїми і кримчаки покинули ці місця, печерне місто майже повністю спорожніло
Якщо спуститися в місто мертвих – караїмський цвинтар Балта-Тіймез (у перекладі з кримськотатарської – «Сокира не торкнеться») – можна побачити могили, датовані ще Х століттям
Інкерман – невелике місто в Балаклавському районі Севастополя. Але пам'яток у ньому більше, ніж в деяких областях. Територія ця була населена в епоху мезоліту – середньокам'яного століття.
В Інкерманській долині зафіксовані залишки близько 30 поселень і могильників епохи бронзи – раннього заліза – III-I тисячоліття до н.е. Але ці пам'ятники оглянути ніяк не вийде, хоча артефакти тих минулих культур на навколишніх схилах іноді вимиває. А ось середньовічна фортеця Каламіта збереглася досить-таки непогано
Її почали будувати в VI столітті за візантійського імператора Юстиніана I,який укріплював форпостами кордони імперії в Північному Причорномор'ї. Перша назва фортеці невідома. На венеціанській морської мапі XIII століття пункт наприкінці Північної бухти названий Газарія, на генуезькій 1318 року – Каламіта.
У 1427 році імператор кримського князівства Феодоро князь Олексій на руїнах фортеці VI століття звів нову. Вона складалася з шести веж, з'єднаних чотирма куртинами, три з яких не збереглися
Руїни кріпосної стіни
Зверху відкривається краєвид на місто й околиці. Видимість на десятки кілометрів – найголовніше для оборонної фортеці
Будівництво генуезької фортеці в Судаку тривало близько ста років – з 1371 до 1469 року. Незважаючи на велику площу – майже 30 га, фортеця, завдяки своєму розташуванню, була практично неприступна. Вона була побудована на горі Дженевез-Кая (Фортечна гора) заввишки 157 метрів.
За своїм походженням гора є давнім скам'янілим кораловим рифом і являє собою пологий з півночі й стрімкий з півдня масив, який врізається в Судацьку бухту. Висота стін фортеці сягала шести, а в деяких місцях і восьми метрів, товщина їх дорівнювала півтора-два метри. Висота веж доходила до 15 метрів
Стіни вінчали зубці, надійно оберігали гарнізон від обстрілу. У зовнішньому поясі оборони фортеці розташовувалося 14 веж на Фортечний горі та одна – в районі порту. Дванадцять з них досі височіють над стінами, одна стоїть окремо, а від двох залишилися тільки фундаменти.
До фортеці вели троє воріт, до наших днів дійшли лише Головні
Сюйреньську (Гостру) фортецю візантійці почали споруджувати на краю мису Куле-Бурун імовірно в VI-VII століттях. У середині XIV століття фортеця стала північним форпостом готського князівства Феодоро. Зруйнована турками після її захоплення в 1475 році, пізніше була відновлена
Стіни Сюйреньської фортеці товсті – 2,5 метра. Інформація про загальну довжину стін різниться від джерела до джерела – від 92 до 110 метрів. Висота – майже 5 метрів.
Найтовстіші кам'яні стіни фортеці тягнуться від східного до західного обриву і змикаються під тупим кутом, перетинаючи мис впоперек. З інших сторін Куле-Бурун був надійно захищений багатометровими стрімкими урвищами
Вежа або так званий замок феодала заввишки сягає 10 метрів. Колись вона була круглою, в два поверхи, розділені дерев'яними перекриттями. Сьогодні до башти примикає оборонна кам'яна стіна із залишками будинків, глиняного посуду, з давно зруйнованим отвором для воріт
Фуна – середньовічна фортеця, точніше, те, що від неї залишилося біля підніжжя плато Демерджі, за два кілометри на північ від села Лучисте поблизу Алушти. Назва фортеці в перекладі з грецької означає «димна». Спочатку, в ранньому Середньовіччі, Фуною називали і саме плато Демерджі
На думку історика Володимира Кирилка, який комплексно займався історією фортеці, Фуна була зведена не раніше 1422 і не пізніше кінця 1423 року, найімовірніше, навесні-влітку 1423 року. А вже восени того ж року фортеця зазнала руйнувань у результаті потужного землетрусу.
На фото – модель фортеці в мініатюрі
На відновлення зміцнення пішло кілька років, проте незабаром будови форпосту спалили. Точні причини пожежі та її дата невідомі. У 1475 році (в результаті захоплення Криму турками-османами) фортеця припинила своє існування
Востаннє Фуна зазнала сильного руйнування під час землетрусу 1927 року
Найбільша протяжність фортеці з півночі на південь – 106 метрів, із заходу на схід – 56 метрів. Поруч із фортецею в середні віки пролягав торговий шлях з Горзувіта (Гурзуфа) й Алустона (Алушти) в степовий Крим