«Вода під прицілом» – фотоісторії з Донбасу до Всесвітнього дня води

Ніна (ліворуч) та її онуки Діана, 14 років (праворуч), і 6-річна Саша (у центрі) ідуть набрати води з криниці, що розташована на околиці села. Ніна пояснює: «На початку вулиці є водопровід, але часто води не вистачає. Ми набирали воду, але тиск у трубі став занадто слабким, тому ми перестали. Набираємо воду зі свердловини та криниці. Але насос зламався, тому зараз можемо скористатися лише криницею». Будинок цієї сім’ї розташований на відстані 15 кілометрів від лінії розмежування в Торецьку Донецької області. Сестри Діана і Саша живуть зі своєю бабусею в цьому будинку з початку конфлікту у 2014 році.

Багато дітей і їхніх родин, які живуть в уражених конфліктом районах, не мають стабільного доступу до води. На фото 13-річний Едік Горбулін, який живе у Бахмутці Донецької області, виливає набрану у колодязі воду у ванну. Так він допомагає своїй матері підготуватися до прання білизни. «Для цього потрібно 20 відер води», – розповідає Едік.

Софії 6 років. Вона стоїть у своєму дворі в Оленівці Волноваського району Донецької області (непідконтрольна урядові) біля дитячої ванночки, у яку сім’я збирає технічну воду. Коли падає дощ, уся родина дівчинки поспішає набрати воду в різні посудини. Нестача води – це наслідок бойових дій у регіоні. Від початку конфлікту вода у присадибній криниці почала тхнути гірким. Перш ніж готувати їжу або пити цю воду, сім’я змушена кип’ятити її і давати відстоятися певний час.

23-річний Іван несе порожні бутилі, щоб набрати води для своєї сім’ї, у якій дев’ятеро братів і сестер. Сім’я живе у Торецьку на Донеччині. Тут часто трапляються тривалі перебої з водопостачанням через пошкодження водопроводу внаслідок обстрілів. Навіть у ті короткі періоди, коли вода є, сім’ї її не вистачає. Тому питну воду беруть із місцевого джерела. У місяці, коли вода була повністю відключена, у черзі до джерела люди стояли довгі години.

Олексієві 14 років. Пальці на правій руці він втратив внаслідок вибуху гранати, яку знайшов. Прості речі – наприклад, принести води – стали надзвичайно складними завданнями для хлопчика. Упродовж останніх чотирьох років у будинку родини Олексія, розташованому в селі Воздвиженка Донецької області, не було води, електроенергії і газу. Сім’я опалює будинок дровами. Воду носять у бутилях, навіть у 20-градусні морози.

Олександр і його дружина Марина набирають питну воду зі свердловини під час активного обстрілу в Авдіївці Донецької області у 2017 році. Місто розташоване безпосередньо на лінії розмежування між підконтрольними і непідконтрольними урядові України територій на сході країни. Збройне протистояння в цих районах в останні роки було найбільш інтенсивним.

ЮНІСЕФ зауважує, що водопровідна вода в цій місцевості має сильний хімічний запах, залишає білий накип і є небезпечною для пиття. Унаслідок частих обстрілів Донецької фільтрувальної станції постачання води в будинках здійснюється з перебоями. Тож у такі дні у жителів немає іншого вибору, окрім як годинами чекати своєї черги до свердловини.

Бойові дії на сході України завдають критичної шкоди інфраструктурі. Зокрема, система постачання води зазнає значних пошкоджень, тож щодня існує загроза того, що взаємозалежні системи опалення і каналізації можуть зупинити роботу. Донецька фільтрувальна станція забезпечує водою мешканців Донеччини по обидва боки лінії розмежування. Через те, що вона розташована безпосередньо на лінії вогню, станція близько сотні разів зупиняла роботу від початку конфлікту.

В умовах конфлікту працівники компанії «Вода Донбасу», до якої також належить Донецька фільтрувальна станція (ДФС), ризикують своїм життям, щоб забезпечити базові потреби людей у воді. ЮНІСЕФ вважає, що безпека і здоров’я дітей у цьому регіоні – у їхніх руках. Фахівці підприємства розповідають, що безпосередньо будівля ДФС і територія навколо неї обстрілювалися з початку конфлікту близько двадцяти разів. Під час одного обстрілу загинуло троє людей.

Загалом із початку конфлікту в Україні понад 30 працівників об’єктів системи водопостачання були вбиті або зазнали поранень. Лише у 2018 році на сході України було зафіксовано 89 нападів на об’єкти системи водопостачання. Ще 19 таких випадків було зафіксовано вже за перші три місяці 2019 року. На фото 59-річний Анатолій Сотников, працівник компанії «Вода Донбасу», зварює шматки сталі, щоб можна було використати стару трубу для ремонту пошкодженої ділянки водопроводу.

Юрієві Зеленському 64 роки. Він працює на головній насосній станції у Торецьку Донецької області – чоловік ремонтує труби та насоси. Навіть коли йде обстріл, Юрій спокійно виконує свою роботу, яка, на його думку, є життєво важливою для жителів регіону. «Немає води – немає опалення», – каже він.