Медузи, потопи, зсуви і коронавірус: яким був туристичний сезон-2021 у Криму (фотогалерея)

На початку травня кримські та севастопольські пляжі почали готувати до майбутнього курортного сезону: вивозити водорості, чистити пісок і підфарбовувати пляжний інвентар.

На фото: пляж у селищі міського типу Миколаївка Сімферопольського району, 17 травня

Кримський еколог Маргарита Литвиненко зазначила, що в Севастополі, зокрема, під «покращенням» пляжів до курортного сезону малося на увазі значно більша кількість різних торгових павільйонів. Це, у свою чергу, впливає на чистоту пляжів

На фото: пляж у селі Орлівка під Севастополем, 10 березня

«У Севастополі завжди на пляжах було достатньо точок громадського харчування. Але зараз їх стало значно більше. Всі ці павільйони встановлюються в безпосередній близькості від зрізу води, що, звичайно, не може позитивно впливати на чистоту пляжів», – сказала Литвиненко в коментарі Крим.Реалії.
 
На фото: пляж у селі Орлівка під Севастополем, 10 березня

Перші півтора місяця курортного сезону не втішали туристів. Кримський блогер Заїр Баккал розповідав, що плани відпочивальників порушують регулярні дощі, що тривали на півострові з травня: «Багато хто скаржиться на те, що холодна погода, холодна вода в морі».

На фото: погода в Севастополі, 17 червня

Через погодні умови кримські готелі на початку липня знизили ціни на добову оренду місць розміщення, повідомив російський сервіс з бронювання житла для відпочинку TVIL.RU

Крім дощової погоди, нпаприкінці червня в Криму повсюдно почали фіксувати негативні тенденції через поширення коронавірусної інфекції. 30 червня міністр охорони здоров'я російського уряду Криму Олександр Остапенко повідомив, що кількість важкохворих пацієнтів із коронавирусною інфекцією і позалікарняною пневмонією збільшилася на 60%.

На фото: фельдшери швидкої допомоги в костюмах індивідуального захисту під час виклику до пацієнта з підозрою на коронавірусну інфекцію, Сімферополь, 23 липня

Протягом липня росли показники захворюваності, які до середини місяця досягли 300-400 інфікованих на добу. Це майже втричі вище, ніж у цей же час в 2020 році.

Наскільки ці показники відповідають дійсності, зрозуміти складно. Статистика, яку показує російська влада Криму, не верифікована незалежними джерелами і профільними міжнародними організаціями.

На фото: фельдшери швидкої допомоги в костюмах індивідуального захисту під час виклику до пацієнта з підозрою на коронавірусну інфекцію, Сімферополь, 23 липня

21 липня російський глава Криму Сергій Аксенов говорив про можливе закриття туристичного сезону через ситуацію з коронавірусом.
 
«Сьогодні суспільство розділилося і є ті, хто вимагають від мене закрити Крим для туристів. Немає спільної думки в цьому питанні. Можна піти назустріч цій частині суспільства, закрити повністю всі і не морочити голову. Приблизно половина виступає за посилення обмежень, а половина – за те, щоб продовжувати роботу й отримувати доходи. Тому ситуація на межі, і ми повинні балансувати, шукати компроміси», – заявляв він.
 
На фото: люди в громадському транспорті, Севастополь, 10 липня

У середині червня південнобережне місто Ялта й акваторія навколо неї сильно постраждали від повені, через що там на кілька тижнів заборонили купатися в морі. У багатьох через це з'явилися побоювання, наскільки безпечно перебувати на узбережжі Ялти. Їх посилив російський артист Сергій Жигунов, який оголосив, що виїхав з Криму «через загрозу початку епідемії та брудного моря».

На фото: акваторія Ялти, засмічена паводковими водами, 22 червня

Через повінь було дуже засмічене море біля берегів Ялти. Тому купатися там було заборонено за рекомендацією Роспотребнадзору. За тим, щоб відпочивальники не заходили у воду, на міські пляжі відправили стежити поліцейських і рятувальників. Очільниця російської адміністрації міста Яніна Павленко розпорядилася «нікого не пускати» у воду: «Працюйте, хлопці. Нам тут холери не вистачало».

Побоювання поширення холери з'явилися в соціальних мережах після ялтинського потопу. Але відразу ж були спростовані головою кримського управління Роспотребнадзору Наталією Пеньковською. Вона запевнила, що холерних вібріонів у морській воді біля берегів Ялти не виявлено, однак купатися не можна, «оскільки вода брудна».

На фото: Ялта після повені, 19 червня

Через погану якість води в Ялті Роспотребнадзор рекомендував закрити на тиждень, до кінця червня, прийом туристів на місцевих курортах, проте підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов виступив проти таких обмежень. За його словами, «курортний сезон є, люди путівки купили, хтось квартири знімає».

На тлі ліквідації наслідків повені сервіс бронювання житла tvil.ru повідомив про те, що близько 30% броні на цьому сайті в готелях та інших засобах розміщення на Південному узбережжі Криму анульовані. Серед причин аналітики називають і стихійне лихо в Ялті, і той факт, що з 22 червня Росія відновила пасажирські рейси до Туреччини

Пандемія коронавірусу – не єдина смертельна загроза, що переслідувала туристів цьогоріч. Подія в районі селища Любимівка під Севастополем на початку вересня обернулася неприємними наслідками для двох туристів, які відпочивали на «дикому» пляжі. Землею засипало хлопця і дівчину, пише севастопольське видання ForPost з посиланням на очевидців. За їхніми словами, постраждалих з-під завалів відкопували відпочивальники, їхній одяг так і залишився під завалом.

На фото: співробітники російського МНС у Криму надають допомогу постраждалим під час сходження ґрунту в селищі Любимівка, 5 вересня

Береги Криму приховують небезпеку для туристів, там регулярно фіксують неприємні події. Цього року нещасні випадки відбувалися після потужних злив, які накрили Крим у червні і липні. Зсуви фіксують на всьому узбережжі від мису Лермонтова до мису Фіолент.

На фото: один із зсувів у районі мису Лермонтова, дачний будинок стоїть неподалік від обриву, 16 липня

Загалом у Криму налічується близько півтори тисячі активних зсувів. З них близько 600 розташовані у Великій Ялті. Ще близько 120 зсувів розташовані поблизу Севастополя, більшість – на береговій лінії.
 
Кримські рятувальники раніше оприлюднили найбільш зсувонебезпечні місця. У переліку – понад три десятки небезпечних точок уздовж Південного узбережжя Криму (від мису Херсонес до мису Фіолент і до бухти Ласпі, від мисів Іфігенія, Кішка, Зеленого, Нікіта і нижче Кучук-Ламбадського хаосу), південно-східного узбережжя (Алушта-Судак- Коктебель), західного узбережжя (від Радіогірки – Учкуївки і мису Лукулл до селищ Углове і Піщане Бахчисарайського району, Берегового і Миколаївки Сімферопольського району і озера Кизил-Яр Сакського району), а також Керченського півострова.
 
На фото: туристичний табір прямо під скелями в районі бази відпочинку «Каравела» на мисі Фіолент, 16 липня

На курортах Азовського моря в Криму на відпочивальників чекала інша проблема – навала медуз. У серпні кількість цих водних мешканців просто зашкалювала, однак ця проблема з'явилася ще в липні. Тоді відпочивальники повідомляли про те, що деякі екземпляри досягають 40 сантиметрів у діаметрі і мають фіолетовий відтінок.
 
На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня

Голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух звинуватив у нашесті медуз в Азовському морі Росію. За його словами, до цього призвело будівництво Керченського мосту і те, що Росія забирає воду для зрошення з річок Дону і Кубані, внаслідок чого в море потрапляє все менше прісної води. Чиновника підтримав директор Приазовського Національного парку Дмитро Воловик.

А ось завідувачка лабораторії гідробіологічних досліджень Українського інституту рибного господарства та екології моря Віра Гетьманенко стверджує, що сприятливі для медуз умови почали складатися в Азовському морі ще до анексії Криму. За її словами, біля Азовського моря є цикли солоності, які викликають почергове збільшення та зменшення популяції медуз.

На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня

У липні цього року результати дослідження шкоди, завданої навколишньому середовищу України через анексією Криму Росією, презентували експерти правозахисної організації «КримSOS». Документ є у відкритому доступі.

На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня

Українська влада після 2014 року не рекомендує туристам з інших країн відвідувати Крим. Профільні українські відомства також звертали увагу на те, що законним вважається в'їзд до Криму виключно через встановлені Україною пункти пропуску на адмінкордоні між півостровом та Херсонською областю. В'їзд до Криму з боку Росії розцінюється як порушення українського законодавства і тягне за собою адміністративну відповідальність: порушникам можуть заборонити в'їзд в Україну.

На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня