У вересні представники міжнародної правозахисної організації «Дім прав людини» відвідали Крим і зібрали великий масив інформації про порушення прав людини у сфері свободи слова, свободи зібрань, асоціацій та переслідувань правозахисників. Підсумки своєї роботи представники місії презентували в Києві 18 грудня.
Наскільки правдиво
З точки зору експертів, основна цінність висновків правозахисників мережі «Дім прав людини» в тому, що вони особисто спілкувалися з учасниками подій і жертвами репресій. Російська дипломатія та пропаганда в цій ситуації позбавлена свого головного аргументу ‒ тези «вас там не було, ви все взяли з інтернету, краще приїжджайте, ми вам покажемо, як у нас все добре». До того ж, опоненти не можуть використовувати й інший популярний аргумент: мовляв, вони сказали, що їдуть до Криму як туристи, хіба можна вірити їхнім висновкам, якщо вони збрехали про мету візиту. Представники місії узгодили поїздку до Криму з владою України, а в'їжджаючи на півострів, відкрито декларували свій намір оцінити ситуацію у сфері прав людини.
Нарешті, судячи з інформації, оприлюдненої в доповіді, аналіз ситуації стосувався не тільки груп, які найбільше схильні до переслідування, ‒ кримських татар, мусульман, кримчан з проукраїнською позицією, ‒ але й проросійських активістів, які вже потрапили під каток репресій на території окупованого Криму. У дослідженні був витриманий баланс політичних позицій, що говорить про прагнення до об'єктивності.
Повернення до Союзу
Висновки правозахисників за підсумками поїздки до Криму невтішні. Окупанти продовжують зловживати антиекстремістським та антитерористичним законодавством для виправдання репресій, на півострові немає можливості відкрито висловлювати свою думку, вільно збиратися на масові заходи, об'єднуватися в якісь організації. Всюди відзначається атмосфера страху та недовіри.
Ті чотири дні в Криму ‒ це було таке своєрідне повернення в Радянський Союз...Олег Мацкевич
Один з учасників поїздки, представник Білоруського Дому прав людини Олег Мацкевич так визначив свої відчуття: «Ті чотири дні в Криму ‒ це було таке своєрідне повернення в Радянський Союз... Я не маю таких відчуттів, перебуваючи у себе на Батьківщині, в Білорусі. У нас немає такого. Такого тотального страху, такого відчуття, що ти настільки дрібна піщинка, що від тебе нічого не залежить».
Також учасники місії відзначають залежність судової системи від правоохоронних органів, відсутність принципів верховенства права, жахливі умови тримання в місцях позбавлення волі та тенденції щодо розширення репресій у Криму. «Переслідують не тільки активістів. Той, хто надає їм допомогу та підтримку, виявляє солідарність, ризикує зазнати поліцейського або судового переслідування», ‒ сказано в доповіді.
Що робити?
Правозахисники, які відвідали Крим, оприлюднили не тільки висновки, а й рекомендації. Низку таких рекомендацій, націлених на дотримання міжнародних норм, адресували Російській Федерації, що викликало обурення серед представників українського політикуму, які угледіли в цьому чергову «зраду». Правозахисники зазначили, що саме Росія відповідальна за те, що відбувається на окупованих територіях, і підкреслили, що перша рекомендація ‒ «припинити застосування російського законодавства на території Криму».
У рекомендаціях Україні правозахисники нагадали про складність відвідування півострова іноземцями, які на період воєнного стану взагалі позбавлені можливості легально потрапити до Криму. Складнощі з узгодженням в'їзду тільки сприяють використанню незаконної схеми відвідування Криму через Росію, довести й покарати за яку на практиці досить складно, зазначають учасники місії.
Одна з основних рекомендацій міжнародного товариства ‒ переходити від слів до дій у ситуації з Кримом, починати хоча б з того, щоб надсилати більше правозахисних місій на півострів, «розбивати стіну мовчання» навколо випадків порушення прав людини на окупованій території. Тут зазначають, що особливу увагу необхідно приділити захисту прав кримських правозахисників, які часто є єдиним джерелом інформації та документування репресій, що відбуваються.
Актуальнішає з кожним днем
Якщо подивитися на події, які відбулися після візиту місії до Криму, стає зрозуміло, що висновки та рекомендації правозахисників з кожним днем усе більш актуальні. За цей час російські силовики заборонили в'їзд на півострів українській журналістці Альоні Савчук, продовжили арешт громадському журналісту Наріману Мемедемінову, затримали стримера Нурі Абдурешитова, відмовилися припинити кримінальну справу стосовно Аліни Мамедової за репост трьох текстів у соціальній мережі. Зі «свободою слова по-кримськи» зіткнулися також проросійськи налаштовані кримчани ‒ наприклад, колишній член «кримської самооборони» Олександр Юр'єв, на якого віце-прем'єр Криму Євген Кабанов подав позов на мільйон рублів.
Нікуди не поділися від переслідування кримчан за приналежність до тієї чи іншої ініціативи. Силовики навідалися з обшуками до члена Українського культурного центру Галини Балабан, а також до кількох активістів і стримера з «Кримської солідарності».
Не покращилася ситуація в житті кримських правозахисників. Яскравим тому прикладом став арешт адвоката Еміля Курбедінова, якого затримали за публікацію трьох відеороликів п'ятирічної давнини. Сам Курбедінов і його колеги повідомили, що це помста силовиків за його правозахисну та адвокатську діяльність, а також спроба знизити його активність і твердість позицій.
Одним словом, міжнародним правозахисним структурам варто було б частіше приїжджати з моніторинговими візитами на окупований півострів. Там у доступному для огляду майбутньому правозахисникам гарантований багатий матеріал для досліджень і документування, а також незабутні відчуття «повернення в Радянський Союз».
Ігор Воротников, кримський блогер
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції