Представництво президента України в Криму: 32 роки роботи і нові виклики

У Києві відбулася чергова щорічна пресконференція щодо підсумків діяльності Постійного Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим у 2024 році.

Рівно 32 роки тому, в грудні 1992 року, Верховна Рада України ухвалила закон про Представництво, який закріпив його правовий статус як органу виконавчої влади. Журналістам українських і зарубіжних медіа під час пресконференції про проведену роботу розповіли в.о. постійного представника президента України в АР Крим Ольга Куришко, заступник представника Денис Чистіков, представниця президента у 2022–2024 роках, народна депутатка України Таміла Ташева.

За минулі 32 роки Представництво багато зробило для розвитку автономії, її правового становища, а також у роки після російської анексії Криму для її майбутньої деокупації та реінтеграції під юрисдикцію України.

Ольга Куришко

Визначальними напрямками роботи Представництва при формуванні та реалізації державної політики щодо окупованого Криму, як розповіла Ольга Куришко, були: моніторинг ситуації на півострові, створення міждержавного об'єднання Кримська платформа та взаємодія з міжнародними партнерами у її межах, допомога громадянам України, які живуть в окупованому Криму щодо захисту їхніх прав та інтересів.

11 вересня у Києві проведено Четвертий саміт «Кримської платформи», який зібрав представників 60 різних країн і міжнародних організацій для обговорення проблем в окупованому Криму та прискорення деокупації півострова. Вперше учасниками урядового формату Кримської платформи стали Аргентина, Організація Чорноморського економічного співробітництва та Міжнародний альянс зі свободи релігій та віросповідань.

24 жовтня 2024 року в Ризі відбувся Третій Парламентський саміт «Кримської платформи», який зібрав понад 70 делегацій, серед яких – 36 глав парламентів в онлайн та офлайн форматах.

У листопаді в Києві відбулася Друга міжнародна конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South», яка зібрала в столиці України експертів, аналітиків, журналістів, науковців та лідерів громадської думки з різних країн Африки, Азії, Південної та Центральної Америки, у тому числі з Індії, Бразилії, Іраку, Судану, Мексики, Кенії, Гани, Гвінеї та інших, для обговорення сучасних викликів і перспектив співпраці з нашою державою.

Представництво активно працювало над розробкою законів України про пенсійне забезпечення примусово переміщених з Криму осіб, про правовий режим воєнного стану, про особливості відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, над розпорядженням Кабінету Міністрів України про Концепцію відновлення освіти на деокупованих територіях та затвердження плану заходів щодо його реалізації тощо.

Важливим напрямком була розробка Стратегії когнітивної деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, плану заходів щодо її реалізації. Важливою складовою діяльності було проведення освітніх та інформаційно-просвітницьких кампаній, таких як «Дня спротиву окупації Криму», форуму «26-2-14: Війна розпочалася в Криму», «10 років спротиву», «Спротив триває», виставки «Ломикамінь . Жіночий спротив у Криму» та багато інших.

До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу командою представництва реалізовано багато заходів, зокрема у 2024 році – інформаційна кампанія за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну» та сприяння обласних військових адміністрацій по всій країні. До цієї дати в Україні було розміщено 162 сітілайти, 207 білбордів, майже 9 тисяч плакатів та 163 електронних рекламних носіїв, реалізовано мистецький проєкт «QIRIM İÇÜN/Заради Криму». 11 вересня 2024 р. у Києві, в межах заходів до Четвертого саміту Кримської платформи, за участі представництва відбулося встановлення та урочисте відкриття Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Денис Чистіков

Значне місце у роботі Представництва посідає моніторинг порушень прав громадян України в окупованому Криму та робота з надання ним юридичної та іншого виду допомоги. За даними заступника Постійного представника Дениса Чистікова, загальна кількість політв'язнів, незаконно засуджених російською владою, станом на грудень 2024 року – 218 осіб, з них 132 – кримські татари. Понад 40 кримських політв'язнів незаконно етапували, а фактично депортували до пенітенціарних установ на території Росії.

Після 24 лютого 2022 року Росія встановила адміністративну відповідальність за так звану «дискредитацію російської армії». Станом на кінець листопада 2024 р. у Криму Представництвом зафіксовано 1093 випадки переслідування громадян України у так званих судах за таким звинуваченням.

З початку окупації Криму триває адміністративний, судовий та силовий тиск окупаційної адміністрації РФ на Кримську єпархію УПЦ. У травні 2023 року після системного адміністративного тиску відбулося остаточне захоплення окупантами Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги в Сімферополі. Було демонтовано купол цього собору, який був центральною святинею УПЦ у Криму. Окупанти також знищили Хрестовоздвиженський храм Православної Церкви України в Євпаторії, останній православний храм української церкви у Криму, – зазначив Денис Чистіков.

Протягом 2024 року Представництвом опрацьовано близько 1436 звернень громадян України, зокрема, кримчан. Протягом останнього року Представництву вдалося допомогти виїхати з окупації 27 людям, понад 120 громадян отримали допомогу з відновлення українських документів.

Читачі Крим.Реалії можуть детально ознайомитися з результатами діяльності Постійного Представництва Президента України у Криму за 2022-2024 роки.

Проте час біжить вперед і обставини життя громадян України та роботи органів влади змінюються із вражаючою швидкістю. Сьогодні світ живе у передчутті змін, які принесе наступний 2025 рік. Зокрема, зусилля та напрями роботи Представництва як центрального органу влади України, зосередженого на кримській тематиці, можуть змінитися.

Виходячи з нинішньої ситуації на фронті, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Fox News заявив, що Україна не може дозволити собі втратити ще десятки тисяч людей, щоб повернути Крим, але його можна повернути дипломатичним шляхом.

За словами Зеленського, Україна юридично не може визнати жодну окуповану територію російською. «Йдеться про ті території, які були окуповані Путіним до повномасштабного вторгнення з 2014 року. Юридично ми цього не визнаємо. Ми цього не сприймаємо. З іншого боку, ми розуміємо, що наразі не маємо такої сили, щоб зі зброєю в руках відкинути Путіна на лінію 1991 року».

Ця обставина, безперечно, знайде відображення під час переговорів, які, як можна припустити, відбуватимуться за участі нового президента США Дональда Трампа. І хоча, як зауважує Таміла Ташева, ми ще не можемо знати зараз, які саме будуть переговори, і як вони відбуватимуться, однак очевидно, що нова ситуація ставить перед Представництвом Президента в Криму нові виклики та завдання, на які потрібно буде адекватно відповісти.

Зрозуміло, що основні напрямки діяльності Представництва залишаться актуальними, проте до них можуть бути додані нові вимоги. По-перше, вже зараз видно, що розроблені, у тому числі й у Представництві, стратегії деокупації Криму вимагають суттєвого доопрацювання, залучення нових методів і засобів. Потрібна, мабуть, зовсім інша методологія звільнення Криму, ніж передбачалося раніше. А це вимагатиме нового підходу до ситуації від країн-учасників «Кримської платформи», їхньої здатності розробити такі підходи, щоб Росія не могла відмовитися від них або їх не виконати. Обов'язок розробити такі методи та вимоги лягає на Україну як ініціатора «Кримської платформи».

По-друге, деокупація дипломатичним шляхом вимагатиме зовсім іншого часу та підходів. Тому на порядок денний постає питання про гарантії дотримання прав кримчан та ліквідації повного безправ'я, встановленого в Криму Росією.

Найімовірніше, для цього буде потрібне тимчасове введення в політичну структуру анексованого Криму владних повноважень від органів влади України, адміністрації президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та гарантій їхньої діяльності – створення миротворчих формувань НАТО, ОБСЄ, особливого мандату ООН чи інші гарантії. Наскільки відомо, кримськотатарський політичний діяч Джафер Сейдамет свого часу розробляв положення про мандат Польщі над Кримом. Проєкт не було реалізовано тоді, але чому б його не реалізувати зараз? Можливо, саме мандат спільноти кількох країн, на додаток до інших гарантій, у міжнародному праві можуть стати гарантами деокупації Криму та взагалі захистити Україну від агресивної Росії?

По-третє, після окупації Криму, а тим більше після широкомасштабної війни, на півострові з'явилися, можливо, сотні тисяч розділених сімей, і це важкий тягар для людей старшого віку, для дітей і молоді, для всіх родичів. Причому ця проблема не стосується нових проросійськи орієнтованих мешканців Криму, які зараз мають можливість вільного спілкування з родичами на материковій Росії. Це особливо принижує самопочуття українських громадян у Криму, які не мають змоги спілкуватися з родичами та задорого змушені подорожувати навколо Європи. Тому від кримчан надходять пропозиції: після припинення вогню на тій лінії, за якою буде досягнуто домовленості, необхідно створити вільні перехідні пункти для поїздок родичів із Криму в Україну та з України до Криму без фільтрації та принизливих перевірок та із забезпеченням їх транспортом.

Часу залишається мало. Після Нового року світова політика здійснюватиме семимільні кроки вперед, опрацьовуючи та впроваджуючи в міжнародні відносини відповіді на нові виклики. І роботу із захисту та відновлення України, щодо деокупації Криму, ніхто крім самої України, вірніше, її органів влади, не зробить. Потрібно поспішати.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.