«Шахедів» стане більше. Яким буде новий зимовий сезон російських ударів по Україні

Вересень був рекордним за кількістю БПЛА ударного типу, застосованих Росією по українських містах, повідомили у Повітряних силах ЗСУ. Росія використала проти України 503 дрони-камікадзе типу Shahed. Це вже близько половини тієї кількості, якою Кремль атакував Україну з осені 2022 до весни 2023 року: тоді за весь холодний період дронів було близько тисячі.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали прогнози того, яким буде новий зимовий сезон російських ударів по Україні: яким «міксом» Росія стрілятиме по дальніх цілях в Україні, як готується українська ППО та які стандартні і нестандартні рішення допоможуть Україні вистояти.

Станом на початок жовтня цього року стратегія агресора трохи відрізняється від 2022-го: він атакує, крім військових об'єктів, в основному портову інфраструктуру, зерносховища, промисловість та продовольчий сектор, кажуть у Повітряних силах України. Але намірів спробувати знову позбавити Україну електроенергії РФ не полишила – хіба що відклала це до холодів, вважають повітряники.

«Шахедів» стане більше

Ставка, ймовірно, буде зроблена на збільшення атак дронами, яких в Росії більш ніж достатньо.

«За вересень уже понад 500 дронів. Це свідчить про те, що ворог має «Шахеди», що вони налагодили якесь виробництво вже у себе на території, про те, що Іран продовжує постачати як комплектуючі, так і самі БПЛА. Тому слід очікувати, що буде тенденція до збільшення використання цих безпілотників», – розповідає Донбас Реалії речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Дрон над Києвом у жовтні 2022-го

За словами представника ГУР Міноборони Вадима Скібіцького, до кінця року Росія самостійно планує зібрати 1300 дронів типу «Шахед». Також у червні британська розвідка повідомила, що РФ почала отримувати великі партії дронів з Ірану морським шляхом Каспієм.

Росія своїми масованими ударами знову намагатиметься тиснути на українців психологічно, щоб зростали зневіра, розчарування та депресія. І для цього буде застосовувати саме БПЛА, вважає заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь.

«Шахеди» є досить ефективними з точки зору масовості і з точки зору того, що вони можуть завдавати удари по стаціонарних об’єктах. Тобто найкраще вони застосовуються якраз по елементах інфраструктури», – каже він.

Росія сподівається, що така ситуація спричинить невдоволення українців власним урядом та президентом. Таке завдання ставилося Кремлем ще минулого року і актуальне у цьому, вважає експерт.

«Можливо, що під час цих зимових ударів Росія буде бити не тільки по енергетичних об’єктах, а просто по цивільному населенню. Особливо в східних та південних регіонах. І будуть через соцмережі вкидати в інформаційний простір, що треба вже домовлятися, йти на зближення позицій з росіянами, бо гинуть українці, гине цивільне населення», – пояснює Михайло Самусь.

Що з ракетами?

Жителям прикордонних з Росією і прифронтових областей України продовжать дошкуляти перероблені ракети С-300, що б'ють відносно точно на відстані до 40 км, а з більш дальніх – мають велике відхилення від цілі. Їх активно застосовують російські війська, переробивши із засобів протиповітряної оборони.

Будинок у Запоріжжі після влучання російської ракети С-300 в березні 2023 року

«Росія зараз їх використовує в режимі «земля-земля», тобто по наземних цілях», – нагадує засновник благодійного фонду «Закриймо небо України», колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.

Перехоплення таких ракет, яких на складах в РФ може зберігатися кілька тисяч, – важка задача, вони мають високу швидкість та рухаються по балістичній траєкторії, а отже, як і будь-яка балістична ракета, збиваються лише системами ППО/ПРО Patriot та Samp-T.

За підрахунками Головного управління розвідки МО України, станом на кінець серпня 2023 року у Росії залишилось близько 585 далекобійних ракет:

• приблизно 270 ракет «Іскандерів»;
• орієнтовно 140 «Калібрів»;
• близько 100 ракет Х-101, Х-555 і Х-55 з бойовою частиною;
• і ймовірно 75 «Кинджалів».

Це без врахування ще 150 ракет Х-22, які РФ прагне вдосконалити.

Також зараз Кремль анонсує нову ракету «земля-земля» для ЗРК С-400, яка, імовірно, має стати ефективнішим замінником С-300 під час використання по наземних цілях.

«Не забувайте, що є у них ще керовані авіаційні ракети Х-59, Х-35, також берегові ракетні комплекси «Бастіон» в Криму, ракети «Онікс», які часто випускають у напрямку Одеської та Миколаївської областей. Тому у ворога є озброєння, є ракети, і не потрібно говорити, що вони чогось не мають», – пояснює Юрій Ігнат.

На думку всіх опитаних нами експертів, Росія не лише не припинила виробляти власні ракети, а й наростила виробництво. І дефіциту в них не відчуває.

«Якщо рахувати уважно, то за вересень росіяни випустили мінімум 100 далекобійних ракет по нашій території. Тобто і темпи виробництва у них тримаються, на жаль, краще, ніж нам би хотілося, а темпи виробництва «Шахедів» – ще краще», – говорить Іван Киричевський, експерт Defence Express.

Ракети дорожчі, виготовляти їх довше і складніше, тому Росія використовує їх раціональніше, вважають спеціалісти.

Поліцейські оглядають крилату ракету армії РФ, збиту військами ППО Збройних сил України. Київщина, 26 січня 2023 року

«Вони йдуть шляхом, що деякий час їх не застосовують, а потім в принципових для них організаціях ударів включають і балістичні в невеликій кількості, і крилаті ракети», – роз'яснює Ігор Романенко.

Як свідчить повідомлення ГУР МО, масованих обстрілів ракетами, як це було минулого жовтня, листопада, грудня, коли РФ випускала по Україні по 70-100 одиниць одночасно, – найімовірніше, в цьому сезоні ми не побачимо.

Дрони-камікадзе – непроста ціль

Хоча Росія зробила ставку на повільніші і дешевші «Шахеди» – боротися з ними точно простіше не буде, каже оглядач Defence Express Іван Киричевський.

«Дрон типу «Шахед» – ціль розміром 3,5 м на 2,5 м, порівняно з крилатою ракетою, де довжина фюзеляжа 8 метрів, а розмах крил 2-3 м. Тобто крилату ракету на радіолокаторі побачити простіше, ніж дрон. Якщо наліт не груповий, то на радарі побачити «Шахед» ще складніше, бо він маленький», – пояснює експерт.

Плюс, кажуть спеціалісти, «Шахед» дешевий для Росії, а от Україні обходиться дорого – витрачати щоразу на нього дорогі зенітні ракети – нераціонально, тому Повітряні сили намагаються максимально боротися із дронами з допомогою зенітних гармат та кулеметів.

«Колеги підраховували: «Шахедів», які росіяни випустили по нас у вересні, – за найгірших для Росії розкладів, – цінник сягає 100 млн доларів. Нам, щоб позбивати це все зенітними ракетами, довелось би витратити 600 млн доларів. Тому погано, що будуть використовувати «Шахеди»», – роз'яснює Іван Киричевський.

Поліцейські стріляють в російський безпілотник-камікадзе іранського виробництва. Київ, 17 жовтня 2022 року

Рішення: ППО малої дальності

Для ефективного знищення таких цілей ППО потребує систем малої та середньої дальності (Aspide, Hawk, Iris-T), а ще краще – зенітних гармат: із західної лінійки Україна використовує Gepard та L-70, із радянської – ЗУ-23.

Зенітних гармат у ЗСУ мало. І кількість тут має велике значення.

«Якби «Шахеди» знищувались «Гепардами», то було б ідеально: одна черга – і немає. 8 боєприпасів, снаряд розривається на багато вражаючих елементів, і у «Шахеда» дуже мало шансів пролетіти через той «Гепард», який в автоматичному режимі своїм локатором засікає, наводиться на ціль і знищує», – розповідає Юрій Ігнат.

Але, на жаль, такі системи мають малий радіус дії – 4-5 км. Попри те, що, як кажуть в Повітряних силах, ППО постійно насичується системами, територія країни дуже велика, і дуже важко розосереджувати по ній засоби.

Росія шукає рішення

Противник також вчиться і вдосконалюється – шукає способи обходити українську протиповітряну оборону та виснажувати її, запускаючи дрони групами та вночі, коли виявити і збити цілі складніше.

«І робить, власне, ті маневри, які ви спостерігаєте щоночі: напрямок Миколаївщина, наприклад, потім вони обходять місто, знаючи, що там можуть бути певні засоби, і розсипаються по різних маршрутах, щоб якомога більше їх пройшло до бажаної цілі», – пояснює речник Повітряних сил.

Кожен «Шахед» має свій окремий маршрут, а якщо їх багато, і ще додати крилаті чи балістичні ракети та фальш-цілі – навантаження на ППО дуже високе. Тож її постійно потрібно поповнювати.

Український військовослужбовець на самохідній зенітній установці Gepard

Яка допомога партнерів може додатися

5 жовтня після саміту Європейської політичної спільноти в Гранаді, де брав участь президент України Володимир Зеленський, на сайті уряду Іспанії з'явилося повідомлення про передачу Україні 6 пускових установок Hawk для протидії обстрілам цивільних об’єктів та критичної інфраструктури.

«Йде насичення української системи ППО якраз системами, які розроблені в часи холодної війни, які можуть бути використані для протидії дронам-камікадзе», – коментує Михайло Самусь.

Україна тим часом збільшує кількість мобільних вогневих груп, повідомляє на своїй сторінці у Facebook командувач Об'єднаних сил Збройних сил України Сергій Наєв.

«Озброєні вони різними засобами – це зенітні установки ЗУ-23-2, крупнокаліберні кулемети, такі як ДШК. До того ж, вони оснащуються потужними прожекторами для ведення нічного бою, тепловізійним обладнанням, лазерними указками і т.п. Все це для того, щоб посилити їхню спроможність», – роз'яснює Юрій Ігнат.

Сьогодні мобільні вогневі групи – це, скоріше, вимушений крок. Ефективність від них є, але їх потрібно багато, аби покрити різноманітні маршрути, якими можуть рухатися цілі.

Будь-яких засобів ведення війни замало не буває. Це стосується і засобів ППО, говорять експерти.

Мобільна вогнева група для знищення безпілотників

«Навіть в таких розвинутих з точки зору роботи військово-промислового комплексу країнах, як США чи Ізраїль, всі об’єкти не прикриті. Стовідсоткової ППО не буває. І тому зосереджують зусилля на прикритті головних об’єктів чи на прикритті головних напрямів дій військ», – пояснює Ігор Романенко.

Як ще можна діяти?

1 жовтня українські дрони атакували авіазавод в РФ, де виробляють ракети Х-59, повідомило Головне управління розвідки України.

І хоча це лише одне з підприємств з близько 20, залучених в ланцюжок виробництва Х-59, навіть тимчасове виведення його з ладу дасть результат, говорить Іван Киричевський. Бо підприємство виробляє полімерні конструкції, які Росія намагається використовувати для формування корпусів ракет– вони легші за класичні: алюміній і сталь.

«Якщо так трапиться, що у росіян через цей епізод темпи по виробництву Х-59, а можливо і більш потужних ракет, – впадуть хоча б у місячному розрізі на 10-20% – це вже буде дуже суттєве досягнення», – пояснює експерт.

Вдала «бавовна» на підприємствах ОПК РФ, що виробляють складові для ракет, може примусити росіян знизити інтенсивність ударів по Україні.

Якщо ж говорити про «Шахеди», то тут треба дивитися на територію Ірану, додає Михайло Самусь. Бо більшість цих дронів-камікадзе РФ все ж отримує готовими. Росія, ймовірно, почала використовувати й ударні БПЛА власного виробництва, але це все одно крупновузлова збірка з іранських заготовок. І тут, на тлі останніх подій, міг би допомогти Ізраїль.

«Я думаю, що Ізраїль міг би допомогти Україні і собі. Тобто визначити, де розташовані заводи по виробництву «Шахедів», іншої безпілотної техніки на території Ірану, і здійснити удари саме по цих заводах. Це було би корисно і для Ізраїлю, і для України, і я думаю, для всього цивілізованого світу», – пояснює експерт.

Пережити зимові удари Україні може допомогти не лише підсилення ППО, а й розуміння Заходу, що треба докласти зусиль, щоб разом придушити і Іран, і Росію з точки зору виробництва засобів ударів по Україні, зазначають експерти з питань озброєння.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.