Скандал у Парламентській асамблеї ОБСЄ: російська делегація відмовилася від участі в засіданні організації у Відні після голосування учасників за резолюцію, що засуджує анексію Росією Криму та окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей. Документ закликає Росію негайно залишити окуповані території.
Голова делегації Росії в парламентських асамблеях ОБСЄ та Ради Європи, віцеспікер Держдуми Петро Толстой сказав, що «резолюція була ухвалена з порушенням регламенту, оскільки для ухвалення документа необхідно дві третини голосів усіх членів асамблеї, а не присутніх у залі парламентаріїв».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Крим.Реалії запустили оновлений новинний додатокТакож Толстой наголосив, що Росія й зовсім готова відмовитися від роботи на міжнародних майданчиках організацій, де на її адресу «триватиме хамство», і припинити сплату членських внесків. Про те, наскільки реальні погрози щодо виходу Росії з Парламентської асамблеї ОБСЄ та які наслідки це може мати, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У новій резолюції Парламентська асамблея ОБСЄ закликала Росію відмовитися від анексії Криму, вивести з півострова свої війська та озброєння, відмовитися від призову до своєї армії кримчан і зняти всі обмеження на судноплавство в Чорному та Азовському морях, а також через Керченську протоку.
Керівник постійної делегації України в Парламентській асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв розповів Крим.Реалії, як вдалося ухвалити цей документ і що послужило приводом.
Світ глобальний, це вже не зміниться. Тому ті, хто відмовляється грати за загальнопланетарними правилами, заплатять велику ціну.Микита Потураєв
‒ Регламент ОБСЄ дозволяє ухвалювати термінові скорочені резолюції в ситуаціях, коли організація має відреагувати дуже швидко або є проблеми в самій її роботі. Оскільки проблеми є ‒ коронавірус ‒ було запропоновано підготувати короткі резолюції і провести їх за прискореною процедурою. Там є вимога ‒ щоб резолюція була пов'язана з подіями, які щойно відбулися. І тут Росія постаралася сама: по-перше, 15 червня російські найманці, а можливо й представники регулярної армії, обстріляли житлові будинки в Авдіївці, були поранені цивільні особи; по-друге, 1 липня російський президент підписав закон, згідно з яким Росгвардія в будь-який момент може перекривати будь-які води, які вони вважають своїми. Це стосується Керченської протоки й не тільки. Ми будемо чекати, поки росіяни Балтійське море почнуть перекривати?
За словами Микити Потураєва, претензії російської делегації до відсутності кворуму на засіданні асамблеї були безпідставними.
‒ Адже це не парламент, і навіть у звичайних умовах не всі можуть брати участь у засіданнях. Згідно з регламентом, голосують ті, хто фактично засідає, тобто там не встановлений кворум від спискового складу. Коли заперечення російської делегації були відхилені, вона перейшла до прямого шантажу: мовляв, вони взагалі вийдуть з Парламентської асамблеї ОБСЄ і перестануть платити внески. Те саме росіяни колись виконали в ПАРЄ ‒ і в підсумку досягли успіху. Однак ОБСЄ значно стійкіша організація, тому, на мій погляд, шантаж тут не має жодних шансів. Взагалі, припинити участь у Парламентській асамблеї ОБСЄ ‒ явно не на користь Росії. Світ глобальний, це вже не зміниться. Тому ті, хто відмовляється грати за загальнопланетарними правилами, про які домовляються адекватні країни, заплатять велику ціну. І Росія ‒ не виняток.
Російський політолог Юлій Нісневич переконаний, що джерела подібних конфліктів у тому, що Кремль намагається застосовувати застарілі погляди на світоустрій 20-го століття до сучасного світу.
У сучасному світі не можна закритися, ні в чому не брати участь і намагатися існувати у власному замкненому просторіЮлій Нісневич
‒ Питання не в користі, а в тому, що в сучасному світі не можна закритися, ні в чому не брати участь і намагатися існувати у власному замкненому просторі. У нас є одна країна, яка намагається так робити ‒ це Корейська народно-демократична республіка. Всі інші розуміють, що потрібно жити інакше. Річ не в глобалізації, а в народженні нового світопорядку ‒ абсолютно нової конструкції взаємин між державами. Тобто, Росія, звичайно, не буде йти з Парламентської асамблеї ОБСЄ ‒ просто у неї інше розуміння того, як може бути влаштований новий світопорядок. У Кремлі дотримуються старої ідеї багатополюсного світу: мовляв, є якісь полюси, які перебувають у конфронтації, і в балансі сил встановлюється рівновага. Але так світ не розвиватиметься.
В ефірі YouTube-каналу «Соловйов Live» 7 липня Петро Толстой висловив думку, що загроза Росії покинути Парламентську асамблею ОБСЄ і не платити членські внески стурбувала представників Заходу, оскільки «гроші ‒ це мова, яку вони дуже добре розуміють, і надають цьому величезне значення».
Втім, керівник російської Політичної експертної групи Костянтин Калачов вважає, що подібний шантаж Росії працюватиме через хвилювання Заходу втратити не гроші на роботу міжнародних організацій, а важелі впливу на Кремль.
Росія нічого не втратить, оскільки перебуває в положенні того, хто шантажує, а от Європа боїться втратитиКонстантин Калачов
‒ Припустімо, Росія вийде з Ради Європи ‒ там близько 200 угод, з яких Росія підписала близько 60. Що ж, можна все це залишити, забути й жити своїм життям. Насправді таким чином Росія нічого не втратить, оскільки перебуває в положенні того, хто шантажує, а от Європа боїться втратити: для неї краще та Росія, яка присутня в усіх міжнародних організаціях. Це можливість мати важіль тиску, впливу на противагу повній відмові від співпраці. Тобто це саме Європа не готова втрачати Росію в цих організаціях, і в підсумку шантаж працює. Що стосується Криму, для Росії це питання сакральне: те, що на Заході вважають анексією, для неї ‒ відновлення історичної справедливості, як і для багатьох кримчан.
У свою чергу, кореспондент українського інформаційного агентства «УНІАН» у Москві Роман Цимбалюк вважає, що Росія, користуючись відкритістю країн Заходу, продовжує перевіряє міжнародні організації на міцність.
У 2019 році Європа прогнулася під Росію, і зараз остання намагається перевірити, до якої межі можна тиснутиРоман Цимбалюк
‒ Російська сторона передає привіт лідерам Німеччини та Франції Анґелі Меркель та Емманюелю Макрону, під тиском яких у 2019 році делегацію Росії повернули в ПАРЄ. Одним з аргументів були саме членські внески, а ще говорили про «важливість діалогу з Російською Федерацією» і про те, щоб у самій країні працювали права людини й виконувалися рішення Європейського суду. Тобто у 2019 році Європа прогнулася під Росію, і зараз остання намагається перевірити, до якої межі можна тиснути. Можливо, вони хочуть, щоб чим більше ти платиш внесків, тим більше у тебе було голосів ‒ але у світі все вирішується трохи по-іншому. Зрештою, Росія сміється над цими міжнародними організаціями, відкрито зневажає їх. Очевидно, що тепер вони на кожному заході, де згаданий Крим і Донбас, поводитимуться так само.
На думку Романа Цимбалюка, розрахунки лідерів Європи на те, що Росію вдасться затягнути в переговори, які будуть альтернативою її агресивних дій, після низки подій на кшталт отруєння та арешту Олексія Навального, а також масштабних армійських маневрів весни 2021 року фактично не виправдалися.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.