«Жителі Севастополя мають пам'ятати про ризики проживання у військовому місті»: про наслідки однієї атаки

У Севастополі уламками чи то збитого українського дрона, чи то російської ракети пошкоджено будинки, постраждали місцеві жителі. Підконтрольний Росії очільник Севастополя стверджує, що нібито були цілеспрямовано застосовані уражальні металеві елементи. Чи це так, а також чому на п'ятому році війни жителі міста під час оголошеної тривоги не ховаються в укриття та не застосовують «правило двох стін», розбиралися Крим.Реалії.

У ніч із 5 на 6 березня анексований РФ Севастополь зазнав масованої атаки БпЛА, однієї з наймасованіших від початку війни. Російська влада оголосила в Севастополі повітряну тривогу 5 березня о 22:35 за місцевим часом. Після низки вибухів значна частина міста була знеструмлена. Телеграм-канал ««Крымский ветер» публікував фото та відео з підписом: «Севастополь. Тривога. Багато безпілотників у небі. Бахи».

Російський очільник Севастополя Михайло Развожаєв підтвердив, що в місті зникло світло, і розповів про пошкодження під час атаки.

«У Севастополі військові відбивають атаку ЗСУ, працює ППО. Вже збито 3 повітряні цілі в районі Північної сторони та над Гагарінським районом. Немає електроенергії в частині Ленінського та Нахімовського районів... Уламки від збитих повітряних цілей пошкодили підстанцію... У районі Жидилова також уламок від збитої повітряної цілі пошкодив газову трубу, тому було гучно», – написав він у своєму телеграм-каналі.

О 23:43 за місцевим часом Развожаєв оголосив відбій повітряної тривоги та повідомив, що «внаслідок атаки ЗСУ, за попередньою інформацією, поранено дитину та літнього чоловіка. 12-річний хлопчик дістав осколкове поранення в голову».

За інформацією російського очільника Севастополя, «у районі вулиці Генерала Жидилова ударною хвилею вибило вікна в одному з багатоквартирних будинків, чоловік дістав травму».

«Внаслідок падіння уламків від збитої повітряної цілі було пошкоджено розподільчий пристрій на одній із підстанцій», – написав Развожаєв.

Російський очільник Севастополя Михайло Развожаєв біля будинків, що постраждали від падіння уламків збитого БпЛА, 6 березня 2026 року

Рятувальна служба Севастополя повідомила про «невелике займання на території коледжу внаслідок падіння уламків БпЛА», а також про вибите скло у школі №50 та в одному з коледжів міста і влучання уламка від збитого БпЛА в газову трубу.

Уночі 6 березня російський очільник Севастополя повідомив подробиці. За його словами, сильно постраждав п'ятиповерховий багатоквартирний будинок на Єфремова. «Збитий БпЛА впав поруч із будинком, він був начинений уражальними металевими кульками та вибухівкою», – написав Развожаєв.

Як стверджує посадовець, загалом по медичну допомогу звернулися 9 постраждалих: 6 осіб (із них троє дітей) транспортовані до стаціонарів із різними різаними ранами, троє дістали незначні травми та від госпіталізації відмовилися.

Пропаганда та реальність

Місцеві ЗМІ Севастополя активно висвітлювали ситуацію з постраждалими громадянами та будинками, брали інтерв'ю у свідків і розповідали про «звірства київського режиму».

Так, севастопольське видання Forpost наводить слова Надії Дмитрієвої, мешканки будинку №8 на вулиці Єфремова, квартира якої постраждала під час нічної атаки.

За словами жінки, все сталося пізно ввечері, коли вона розмовляла по телефону з сестрою. Пролунав вибух і згасло світло.

«Я тільки встигла схопитися і залізти на ліжко. Небо на секунду стало червоним і шарахнуло так, що вилетіли вікна. Частина балконних дверей долетіла прямо до ліжка», – цитує свідка севастопольський сайт.

Квартира в одному з севастопольських будинків, яка постраждала від осколків збитого безпілотника 5 березня 2026 року

При цьому вікна повибивало не лише у будинку №8, а й у сусідніх будинках на вулицях Єфремова та Героїв Підводників, а також у трьох розташованих поруч будівлях коледжу ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані, зокрема в будівлі гуртожитку.

«Йде п'ятий рік повномасштабної війни, тривоги в Севастополі лунають майже щодня, але севастопольці так і не навчилися дбати про власну безпеку. Ось запитай на вулиці будь-кого, що таке «правило двох стін», то навряд чи навіть кожен десятий дасть правильну відповідь. А на материковій Україні це знають буквально всі — від дитсадка до людей похилого віку», – прокоментував Крим.Реалії на умовах анонімності севастопольський активіст міжнародного руху за визволення Криму #LIBERATECRIMEA.

Табличка на дверях укриття в Севастополі, архівне фото

За словами активіста, у перші місяці після того, як у місті почали оголошувати повітряну тривогу, севастопольці ховалися в бомбосховища та укриття, активно цікавилися, де такі місця розташовані.

«Зараз у бомбосховищах не так багато людей, більшість залишається у квартирах. Такому ставленню сприяє російська пропаганда, що культивує образ нібито потужної російської ППО, яка все зіб'є. Саме тому так багато постраждалих від одного збитого безпілотника», – зазначив активіст руху #LIBERATECRIMEA.

Життя на військовій базі

Російська влада міста намагається представити вибух БпЛА, збитого російською ППО, як терористичний акт.

«Збитий безпілотник був буквально набитий уражальними елементами – металевими кульками та вибухівкою. Це чистий тероризм і агресія проти мирних людей», – заявив російський очільник міста Развожаєв.

«Український дрон із картеччю перетворив будинок у Севастополі на решето» – так озаглавило свій репортаж Forpost, не згадуючи про те, що ціллю безпілотника був зовсім не будинок.

Будинок №8 по вулиці Єфремова в Севастополі розташований поруч з військовими об'єктами. Скріншот

Військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу зазначає, що зараз багато далекобійних безпілотників, як російських, так і українських, мають не лише кумулятивний заряд, а й споряджені дрібними уражальними елементами.

«Відбувається підрив заряду, а картеч, що розлітається, перетворює ворожу техніку буквально на решето, що робить її, як правило, неремонтопридатною після такого ураження», – пояснив експерт на умовах анонімності.

Однак, акцентує фахівець, такі ж елементи мають і ракети ППО.

«Ракета ППО під час підриву біля цілі створює хмару з елементів, що розлітаються, що забезпечує гарантоване ураження. Наприклад, ракета ЗРГК «Панцир» – осколково-фугасна. Використовуються готові уражальні елементи у вигляді стрижнів або кубиків. Тому будинки в Севастополі могли пошкодити як уражальні елементи українського дрона, так і уражальні елементи російської ракети», – стверджує фахівець.

Також офіцер запасу вважає, що ціллю дрона міг бути один із військових об'єктів, розташованих поблизу.

У Севастополі військово-морське училище ім. П.С. Нахімова розташоване на березі Піщаної бухти, архівне фото

«Куди саме летів цей безпілотник, знає лише його український оператор і командири. Весь Севастополь – це, практично, одна військова база. Ось дивіться. Від постраждалого будинку на вул. Єфремова до КПП військово-морського училища менше трьохсот метрів. Неодноразово повідомлялося, що на території училища на березі Пісочної бухти стоїть «Панцир-С1». Також поруч, за 600–700 метрів, – Стрілецька бухта, де ще стоїть невелика кількість кораблів і катерів Чорноморського флоту РФ. І далі, куди не ткни, самі лише військові частини. Це все військові цілі», – каже військовий експерт.

Колишній український офіцер акцентує, що жителі Севастополя мають пам'ятати про ризики проживання у військовому місті та дбати про власну безпеку.