Служба безпеки України направила до суду обвинувачувальний акт проти російських офіцерів Міхаїла Яснікова та Дмітрія Маркова за підрив споруд Північно-Кримського каналу та інші злочини під час війни Росії проти України. Про це повідомляє пресслужба СБУ.
Заступника командувача Чорноморським флотом РФ із матеріально-технічного забезпечення генерал-майора Міхаїла Яснікова та командувача 11 окремої інженерної бригади полковника Дмітрія Маркова підозрюють у тому, що вони:
- захопили адміністративні будівлі та споруди Каховської ГЕС та взяли в заручники персонал;
- унеможливили функціонування гідроелектростанції у штатному режимі;
- зруйнували автодорожній міст, позбавивши об'єкт життєво необхідної логістики;
- здійснили низку підривів споруд Північно-Кримського каналу, щоб подати дніпровську воду до тимчасово окупованого Криму.
За даними СБУ, Ясніков віддавав накази про «незаконне захоплення обох об'єктів критичної інфраструктури», а Марков «керував підривами».
Російських офіцерів підозрюють за ч. 1 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни); ч. 2 ст. 28 (вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою) Кримінального кодексу України.
«Їхні дії негативно вплинули на водозабезпечення регіону, функціонування зрошувальної системи Херсонської області, завдали значної шкоди довкіллю та матеріальних збитків Україні в особливо великих розмірах», – йдеться у повідомленні СБУ.
Публічних коментарів обвинувачених немає.
У травні цього року повідомлялося, що російським військовим оголосили підозру за підрив греблі Північно-Кримського каналу.
Після початку широкомасштабного вторгнення в Україну Росією було захоплено всі гідротехнічні споруди Північно-Кримського каналу, які регулювали водопостачання води з Каховського водосховища нижнього басейну річки Дніпра на півострів Крим. 27 лютого російські військові зруйнували тимчасову дамбу, автомобільний міст та головну перегородкову споруду каналу.
Російська влада вирішила відмовитися від використання води з дна Азовського моря та опріснювальних установок для забезпечення Криму після захоплення російською армією гідротехнічних споруд Північно-Кримського каналу в Херсонській області.
17 березня повідомлялося, що вода з Дніпра Північно-Кримським каналом самопливом дійшла до села Побєдне Джанкойського району.
Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, але не досягла бажаного, зокрема, захоплення Києва через завзятий спротив українців.
22 квітня в Росії заявили про нові плани під час другої фази спецоперації в Україні (так там називають повномасштабне вторгнення). Російські військові заявили про намір встановити повний контроль над Донбасом і південною Україною для забезпечення сухопутного коридору в анексований Крим та отримання виходу в Придністров'я.
Однак, за даними західних розвідок, російські успіхи на Донбасі обмежені та досягнуті значними втратами для російських військ через сильний опір України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.