Російська влада Севастополя заявила, що Чорноморський флот РФ був атакований надводними безпілотниками. Звуки вибухів місцеві жителі чули в районі Стрілецької бухти та розташування російських військових частин. Подібне у Севастополі відбувається не вперше: з початку весни це вже третя атака, яку визнає російська влада. Що сталося в Севастополі і що чекає на Чорноморський флот РФ найближчим часом, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Починаючи з літа 2022 року, російська влада систематично фіксує в повітряному просторі півострова появу дронів. Найчастіше їх бачать над Севастополем та його околицями, де сконцентровано багато російських військових об'єктів.
Два вибухи в Севастополі пролунали близько 3:30 години 24 квітня, повідомляють кореспонденти Крим.Реалії. Їх було чути з району розташування військових частин неподалік Нахімовського училища та Стрілецької бухти. Також лунали постріли зенітної гармати та стрілецької зброї.
За даними російських Telegram-каналів, вибухи в Севастополі було чути за три кілометри від епіцентру. Через те, що сталося в місті, перекривали рейд, але до ранку відновили.
«Пошкоджень немає», але вікна склять
Відео атаки безпілотників на Севастополь опублікували кримські Telegram-канали. На кадрах, які складно верифікувати, ймовірно, зафіксовано два різні вибухи. Один безпілотник, як стверджується, був збитий системами протипідводно-диверсійного забезпечення, а другий нібито вибухнув сам.
Таку ж версію того, що сталося в Севастополі, озвучив глава окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Развожаєв. За його словами, місто атакували надводні дрони, один з яких нібито було знищено, а другий – «вибухнув сам».
Михайло Развожаєв стверджує, що «все сталося на зовнішньому рейді», тому «жодні об'єкти не пошкоджені».
Але ця версія суперечить відео, поширеному Telegram-каналами, на якому знято вибухи. На ньому видно, що вибух відбувається не на зовнішньому рейді, а над містом.
Стрілецька бухта в Севастополі
На фото наслідків нічних вибухів у Севастополі, що з'явилися у відкритому доступі, помітні вибиті вікна у прибережних будинках та розбиті елементи освітлення зовнішньої реклами, а в новобудові від вибухової хвилі відчинилися балконні двері та вікна.
Російські ЗМІ з посиланням на Міноброни Росії повідомляють, що «у деяких будівлях» у Севастополі вибило вікна і «проводиться ліквідація наслідків атак», а місцевій владі доручено «підрахувати збитки та усунути пошкодження».
Після того, як інформація про пошкодження будівель з'явилася у ЗМІ, їх визнав і Михайло Розвожаєв. Він заявив, що від вибухів знищених ворожих морських безпілотників «повибивало шибки у чотирьох житлових будинках».
Михайло Развожаєв
«Управляючі компанії з оперативними службами проводять подомовий обхід території у Стрілецькій бухті. Уже склять вікна», – зазначив він.
Не два, а три безпілотники?
У Міністерстві оборони Росії заявили не про два, а про три безекіпажні швидкохідні катери, що атакували пункт базування Чорноморського флоту РФ. Але стверджують, що на підході до Севастопольської бухти їх нібито знищили.
Офіційний представник Міністерства оборони РФ Ігор Конашенков
Керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко за результатами власного розслідування стверджує, що надводний дрон таки «пройшов у Стрілецьку бухту».
«Вибухнув приблизно навпроти комплексу будівель – гуртожитку та навчальних корпусів Севастопольського приладобудівного інституту. У Стрілецькій бухті історично дислокується бригада кораблів охорони водного району», – повідомив він.
Керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко
У Міноборони Росії звинуватили у події українську армію.
Влада України та Збройні сили України про причетність до цих вибухів поки не повідомляли.
«До тривоги у Криму треба звикати»
Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат в ефірі українського національного телемарафону зазначив, що надводні дрони – непроста ціль, яку «важко збивати».
«Звичайні безпілотники, що рухаються по водній поверхні – це досить непроста ціль, яку важко уразити. Тому засоби сучасного ведення бою з використанням БПЛА різних типів нарощуватимуться», – повідомив він.
Логіку атак на Чорноморський флот пояснили в американському Інституті вивчення війни ISW. За даними його експертів, Росія може використати кораблі Чорноморського флоту для відбиття контрнаступу ЗСУ на півдні України, особливо з просуванням боїв на узбережжі.
Кораблі Чорноморського флоту РФ у бухті Севастополя, архівне фото
Шість десантних кораблів є найважливішим активом з точки зору можливостей прямого ударуІнститут вивчення війни
«Шість десантних кораблів є найважливішим активом з точки зору можливостей прямого удару, оскільки вони несуть ракетні комплекси для ударів по суші. Чорноморський флот також має корвети, тральщики, протичовнові кораблі, ракетні катери та десантні кораблі в Чорному морі. Однак вони навряд чи забезпечать Росії суттєву оборонну перевагу проти контрнаступу ЗСУ на півдні України, оскільки їм для завдання удару, ймовірно, доведеться підійти досить близько до берегової лінії, що зробить їх зручними цілями для берегової артилерії», – йдеться у звіті Інституту вивчення війни за 23 квітня.
Експерти водночас вважають малоймовірним, що флот вплине на наземні операції, оскільки російські кораблі в основному орієнтовані на протиповітряні, протикорабельні та протичовнові завдання і, як правило, не несуть великої кількості боєприпасів, що підходять для захисту від механізованих контрнаступних операцій.
Начальниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк попередила, що російській владі в Криму слід звикати до звуків повітряної тривоги, оскільки найближчим часом у регіоні будуть нові вибухи.
Начальниця об'єднаного координаційного пресцентру сил оборони півдня України Наталія Гуменюк
За її словами, у Криму оголошено «сезон «бавовни», а не просто курорту».
«Тому до звуків повітряної тривоги їм потрібно звикати», – сказала Гуменюк.
Щодо наземних укріплень у Криму, зокрема на пляжах, вона зазначила, що «до пляжів у них (російських військ – КР) просто справи не дійдуть», а їхні «ігри в пісочок закінчаться».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.