Шлях Радіо Свобода: 70 років у світлинах
Спершу Радіо Свобода мало назву Радіо Визволення. Ось так виглядає палітурка першої збірки матеріалів української редакції, що була видана в Мюнхені у 1956 році. Наступного року вийшла друга збірка матеріалів. А третя побачила світ 1962 році й мала вже назву: «Говорить Радіо Свобода». Радіостанція змінила назву в 1959 році
Співробітники Української редакції Радіо Визволення. Сидять Ю. Таркович, Н. Коперник, Р. Шенкленд, Г. Сарджент, М. Ковальський. Стоять: В. Романенко, М. Степаненко, О. Юрченко, М. Добрянський. Мюнхен, 1 лютого 1955 року
Через 10 днів після виходу в ефір першої передачі Української редакції Радіо Визволення з’явилася ось така публікація у найстарішій у світі україномовній газеті «Свобода», 26 серпня 1954 року
Телетайпістка Радіо Свобода, 1950-і роки
В історії корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (дві радіостанції були об’єднані в одну в 1976 році) є і незвичний спосіб донесення інформації – запуск повітряних куль з листівками й книгами на територію так званого соціалістичного табору. Баварія, Німеччина, 2 лютого 1955 року
Президент США Джон Ф. Кеннеді під час інтерв’ю Радіо Вільна Європа. Світлина періоду 1961–1963 років. Згодом, у 1976 році відбулося об’єднання двох американський радіостанцій Радіо Вільна Європа і Радіо Свобода в одну корпорацію РВЄ/РС
Ганна Бойчук-Щепко (донька розстріляного художника Михайла Бойчука) грає на бандурі під час запису ефіру Радіо Свобода. Вона працювала в Українській редакції з 1959-го по 1995 рік
Карикатура на Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода радянського періоду від творчого колективу з трьох художників, які діяли під псевдонімом «Кукринікси». Малюнок 1974 року
Працівники корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) в технічній кімнаті з панеллю управління, звідки записи радіопередач різними мовами транслювали на територію СРСР і країни Східної Європи. Мюнхен, 1970-ті роки
Радіолокаційна станція «Дуга» біля Чорнобиля – артефакт Холодної війни між СРСР та Заходом. До аварії на ЧАЕС споруда встигла попрацювати в тестовому режимі. Її призначення: виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет, а також глушіння радіосигналів у Європі. В СРСР намагалися глушити сигнал Радіо Свобода та низки інших західних радіостанцій аж до грудня 1988 року
Один із радянських радіоприймачів «Океан-209», через який можна було слухати західні радіостанції, попри глушіння їх в СРСР
Будівля радіо в Мюнхені після теракту, який було здійснено 21 лютого 1981 року. Вибухнуло авто, припарковане біля будівлі, як пізніше з’ясують, в автомобілі було близько 15 кілограмів вибухівки. Внаслідок вибуху було поранено чотирьох співробітників і майже повністю зруйновано приміщення чехословацької, російської і грузинської редакцій
Дисиденти і колишні політв'язні Михайло Горинь і В’ячеслав Чорновіл слухають у Львові Радіо Свобода, 1989 рік
Під час інтерв’ю директора Української служби Радіо Свобода Богдана Нагайла (праворуч) із головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком. Київ, 24 жовтня 1990 року
Роман Сольчаник, який близько 20 років працював у дослідницькому відділі корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (Radio Liberty Research Institute). У 1980 році кілька місяців був виконувачем обов’язків керівника Української редакції Радіо Свобода. Мюнхен, світлина початку 1990-х років
Лідер виборчого блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко (майбутній президент України) і очільник Комуністичної партії України Петро Симоненко (праворуч) під час дискусії в прямому ефірі Радіо Свобода. Ведуча передачі – Марина Пирожук. Київ, 4 лютого 2002 року
Революція гідності. Журналіст Радіо Свобода Андрій Дубчак на верхівці ялинки на майдані Незалежності під час народного віча «Марш мільйона», звідки він зняв відео, яке згодом було відзначене, зокрема, премією The Lovie Awards 2014. Київ, 8 грудня 2013 року
Революція гідності. Київ, 20 січня 2014 року. На комбінованому фото співробітники Радіо Свобода Iгор Ісхаков (ліворуч) і Дмитро Баркар, які були затримані та побиті «беркутівцями» під час ведення прямої трансляції з вулиці Грушевського. Радіо Свобода вело прямі трансляції з першого дня Революції гідності, 21 листопада 2013 року
Російсько-українська війна. Журналіст Радіо Свобода Левко Стек біля знищеної українськими військовими бойової машини десанту (БМД) російських гібридних сил. Неподалік від міста Слов’янська на Донеччині, липень 2014 року
Під час презентації книги Радіо Свобода «АД 242» про оборону Донецького аеропорту. Разом із «кіборгами» укладачка книги Ірина Штогрін (ліворуч) і очільниця Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова. Київ, 20 січня 2016 року
Журналістка Наталія Чурікова (Марія Щур) під час інтерв’ю з колишньою багаторічною співробітницею Радіо Свобода, художницею та поетесою Еммою Андієвською (ліворуч). Мюнхен, 2018 рік
Керівниця проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» Наталія Седлецька із листом від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який зобов'язав владу України утриматися від доступу до будь-яких даних з її телефону. Суд відреагував на дії Генпрокуратури, яка хотіла отримати доступ до телефону журналістки. Київ, 18 вересня 2018 року
Колишній директор Української редакції Радіо Свобода Михайло Мигалисько і посол США в Україні Марі Йованович під час відкриття нового офісу Радіо Свобода у Києві. 10 жовтня 2018 року
«Томос у прямому ефірі». Радіо Свобода вело прямі трансляції зі Стамбулу, коли Вселенський патріарх Варфоломій дав томос про автокефалію Православній церкві України (ПЦУ) наприкінці 2018-го – на початку 2019 року. Трансляції, які вів кореспондент Ростислав Хотин, подивились сотні тисяч українців, включно зі священниками, політиками та дипломатами
Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула і перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова під час презентації книги «Кримський репортаж» (хроніки окупації Криму 2014–2016) журналіста Миколи Семени, засудженого в окупованому Криму. Київ, 7 лютого 2019 року
Лікарня в Києві, 30 грудня 2019 року. Другий справа: автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв після звільнення з полону, його понад 2,5 роки утримували в окупованому Донецьку. Поруч із ним: журналіст Андрій Діхтяренко, директорка Української редакції Радіо Свобода Мар’яна Драч і очільниця Київського бюро Інна Кузнецова (праворуч)
Спалений вночі автомобіль знімальної групи проєкту розслідувань «Схеми» (Радіо Свобода). Бровари, Київська область, 17 серпня 2020 року
Під час акції на підтримку фрілансера проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Владислава Єсипенка, якого засудили в окупованому Криму за його журналістку діяльність до 6 років ув’язнення, згодом термін скоротили до 5 років. Київ, 6 липня 2021 року
На верхньому фото – блок марок «Укрпошти» із назвою «Міста Героїв. Буча. Ірпінь. Гостомель», в якому використані дві світлини фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. У березні 2022 року він задокументував наслідки боїв у Бучі та Ірпені. Внизу – світлина з Бучі, на якій знищена російська військова техніка
Фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко в окопі біля селища Південне, що під Торецьком на Донеччині, квітень 2022 року. Він із журналістом Радіо Свобода Мар’яном Кушніром були змушені перебувати в окопі, бо в цей час військові РФ відкрили вогонь з міномету з боку окупованої Горлівки
Частково зруйнований ракетним ударом армії Росії житловий будинок у центрі Києва. внаслідок якого у власній квартирі 28 квітня 2022 року загинула журналістка Радіо Свобода Віра Гирич. Київ, 29 квітня 2022 року
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) під час презентації їхнього фільму-розслідування про співробітницю Радіо Свобода Віру Гирич, яка загинула у власній квартирі внаслідок ракетного удару Росії по житловій багатоповерхівці в центрі українській столиці. Київ, 29 квітня 2023 року
Журналіст Радіо Свобода Мар’ян Кушнір на одному із зерносховищ у селі Яковлівка біля Бахмуту на початку літа 2022 року. Російська армія просувалася в бік Бахмуту, спалюючи по дорозі все: від хат до сховищ із насінням та зерном. Автор світлини – фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» Роман Пагулич серед перших журналістів на острові Зміїний після того як Сили оборони України вибили звідти військових армії РФ. Грудень 2022 року
Ведучі ранкового шоу «Свобода.Ранок» Катерина Некреча і Олег Галів. Проєкт «Свобода.Ранок» стартував на YouTube-каналі Радіо Свобода у березні 2023 року. Щодня по буднях ведучі прямого ефіру разом з гостями стріму розповідають найсвіжіші новини та їх аналізують. Львів, березень 2023 року
Очільниця Львівського бюро Радіо Свобода, журналістка Галина Терещук під час інтерв’ю з академіком, політичним і громадським діячем Ігорем Юхновським. Львів, 30 березня 2023 року
Журналіст Радіо Свобода Дмитро Джулай у лісі на околиці Бучі біля ями, в якій після російської окупації виявили тіла трьох цивільних чоловіків, серпень 2023 року. Інформація про це стала частиною документального фільму «Буча: хто вбивав та катував? Нові обличчя»
Журналісти проєкту розслідувань «Схеми» (Радіо Свобода) з відзнакою Certificate of Exсellence у фіналі міжнародної премії у сфері журналістики розслідувань Global Shining Light Award 2023 року від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (GIJN).
Журі відзначило зусилля «Схем» щодо розслідувань воєнних злочинів РФ, зокрема матеріал про масові вбивства українських цивільних російськими військовими на Харківщині. Ґетеборг, Швеція, 21 вересня 2023 року
Журналістка Радіо Свобода Зоряна Степаненко і президент Європейської ради Шарль Мішель під час запису ексклюзивного інтерв'ю. Брюссель. 12 грудня 2023 року
Євгенія Русецька (Китаїва), воєнна кореспондентка Радіо Свобода під час одного з відряджень на Донеччину у 2023 році. Вона разом з операторкою Анною Кудрявцевою надала першу допомогу українським військовим, пораненим внаслідок російського обстрілу, який стався під час інтерв'ю. У червні 2024 року президент України відзначив обох Орденом княгині Ольги III ступеня
Воєнний кореспондент Радіо Свобода (проєкт «Крим.Реалії») Дмитро Євчин був поранений під час зйомок біля села Роботине Запорізької області. У лікарні його відвідав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який вручив журналісту подяку і пам’ятну медаль, 16 лютого 2024 року
Один із полігонів Нацгвардії України. Журналістка Радіо Свобода, ведуча «Свободи.Live» Власта Лазур (посередині) і міністр внутрішній справ України Ігор Клименко. Червень 2024 року
Апаратна студії Українського редакції Радіо Свобода в Києві, 2024 рік. Світлину зроблено під час розмови з політичним оглядачем Радіо Свобода Віталієм Портниковим