40 років від теракту в штаб-квартирі Радіо Свобода (фотогалерея)

В одному з робочих кабінетів після вибуху 21 лютого 1981 року

Наслідки вибуху 21 лютого 1981 року

Наслідки вибуху 21 лютого 1981 року

Штаб-квартира Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Мюнхені з 1951 по 1995 рік

Ілліч Рамірес Санчес, Карлос Шакал, під час суду у Франції 28 листопада 2000 року. «Шакал» назвав кілька терактів кодовим словом «танго». «Танго в Мюнхені» стосувалося штаб-квартири РВЄ/РС. У ньому брали активну участь кілька людей, але, як зауважує Каммінґз, навряд чи хтось коли-небудь понесе за це покарання. Сам Карлос Шакал відбуває довічне ув’язнення за інші теракти. Німець Йоганнес Вайнріх із «Революційних осередків» відбуває покарання за вибух у французькому культурному центрі в Західному Берліні в 1983 році. Швейцарець Бруно Бреґет, який і активував бомбу в Мюнхені, був заарештований у Франції в 1982 році, але незабаром його відпустили. У 1995 році він зник. Один із баскських терористів, які брали участь у теракті, помер на Кубі. Особистість ще одного не була встановлена. Румунський генерал, який дав наказ про теракт, помер. Румунського офіцера розвідки, який координував групу, теж уже немає серед живих
 

Попередньо, починаючи з 1951 року, в Мюнхені розташовувалися редакції Радіо Вільна Європа. Перша програма, яка вийшла в ефір 1 травня 1951 року зі студії в цій будівлі, була програмою Чехословацької служби РВЄ. Як це відбувалося, ви бачите на світлині. На той час Чехословацька служба існувала вже майже рік. Її перший вихід в ефір – 4 липня 1950 року.
 
Радіо Свобода було створене трохи пізніше і спочатку, до 1959 року, називалося радіо «Визволення». Перша програма Російської служби вийшла в ефір 1 березня 1953 року з Берліна. 16 серпня 1954 року із Мюнхена вийшла в ефір перша передача Української служби Радіо Свобода.

Передавачі в той час були слабкі. І Радіо Вільна Європа намагалося використати всі можливі способи досягти аудиторії за «залізною завісою». Оскільки в Європі вітер найчастіше дме зі заходу на схід, тобто з Атлантики уздовж континенту, використовувалися і такі кулі з листівками про новини в світі і в Чехословаччині

Яскравим журналістом радіо «Визволення», які приїхали з Лондона в Берлін, коли почалося мовлення російською мовою, був князь Валеріан Оболенський, прозваний за свої чорні брови Жуком. Жук Оболенський пізніше був одним із керівників Нью-Йоркського бюро Радіо Свобода. Радіо Вільна Європа і Радіо Свобода об’єдналися в одну корпорацію в 1976 році

Колишня перша леді і голова комітету, який розробляв наприкінці 1940-х  Загальну декларацію прав людини, Елеонора Рузвельт перед мікрофоном радіо «Визволення» наприкінці 1950 років

Колишній президент США Дуайт Ейзенгауер із директором РВЄ Родні Смітом перед картою мовлення РВЄ на початку 1960-х

Із цього приміщення в будівлі у Мюнхені йшов радіосигнал на два десятка країн і республік за «залізною завісою» в 1980 роках

У 1994 році Вацлав Гавел запропонував корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода переїхати до Праги, що і сталося в 1995 році. На світлині президент Чехії Вацлав Гавел у штаб-квартирі РВЄ/РС у Празі в 2005 році – через десять років після того, як радіостанція почала мовлення з Чехії