В останні дні простежується стратегія Збройних Сил України щодо анексованого Російською Федерацією Криму: методичне знищення російської авіації та ППО і «видавлювання» Чорноморського флоту з баз півострова. Що це дає Україні зараз та які перспективи цієї війни – розбиралися Крим.Реалії.
Періодичні влучні удари по російських військових об'єктах на півострові виглядають як планомірна і методична робота. Масовані атаки із застосуванням крилатих ракет, БПЛА та морських дронів чергуються з одиночними та явно розвідувальними пусками засобів ураження. І результати цих дій вражають.
Продірявити «парасольку ППО»
Розхвалена російська «парасолька ППО» над Кримом неабияк продірявлена в останні місяці. Так, наприклад, торік 23 серпня на Тарханкуті разом із ЗРК С-400 було знищено станцію радіолокації 48Я6-К1 «Підліт».
«Радар забезпечував контроль повітряної обстановки над західною частиною Чорного моря та над територією Херсонської області з відстані приблизно 110 км від лінії фронту», – повідомив Юрій Бутусов, головний редактор порталу «Цензор.нет».
5 січня ракети SCALP відпрацювали по командному пункту зв'язку кримської дивізії ППО в Севастополі. Дві з них влучили у незачинені протиатомні ворота підземного об'єкту. Було вбито командира 3-го радіотехнічного полку 31-ї дивізії ППО ЗС РФ, полковника Вадима Ісмагілова та ще чотирьох високопоставлених офіцерів, а також десятьох військовослужбовців рядового складу, пише Newsweek.
А однією з цілей, на які було наведено українські ракети 4 січня, були РЛС, розташовані поблизу села Уютного Сакського району. Удари по об'єктах протиповітряної оборони проводилися і в подальшому.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Удар по ППО росіян у Джанкої. Хто прикриває Крим із повітря?У ніч проти 17 квітня було завдано удару по військовому аеродрому в Джанкої. ГУР Міноборони України заявило, що «знищено або критично пошкоджено» чотири пускові установки зенітно-ракетного комплексу С-400, три радіолокаційні станції, пункт управління засобами ППО, апаратура спостереження за повітряним простором «Фундамент-М».
Внаслідок ракетної атаки 13 травня було пошкоджено російську базу ППО на горі Ай-Петрі, радіолокаційні станції якої контролюють повітряну обстановку в радіусі від 150 до 590 кілометрів. Ракети атакували підрозділ 3-го радіотехнічного полку 31-ї дивізії ППО ЗС РФ (в/ч 85683-А). Було вбито його командира Олександра Кулакова.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Інцидент на Ай Петрі. ППО Росії залишилася без «очей»?У ніч проти 15 травня неподалік аеродрому «Бельбек», у селі Вишневому під Севастополем, ракетою було уражено російський ЗРК С-400 «Тріумф». Двоє військових було вбито, ще двоє отримали поранення, а пускові установки перетворилися на купу металобрухту.
За останній місяць російська протиповітряна оборона Криму не менше чотирьох разів постраждала через атаки ЗСУ, йдеться в повідомленні розвідки Міноборони Великої Британії.
«Раніше Збройні сили України провели успішні дії проти РЛС ППО на Ай-Петрі 12 травня та на аеродромі «Джанкой» 16 і 29 квітня. Сукупний ефект цих ударів спричинив загальне погіршення здатності Росії захищати повітряний простір навколо Криму, одночасно демонструючи спроможність України впливати на роботу ППО Росії», – йдеться у повідомленні.
Таким чином, Сили оборони України планомірно «виносять» ППО в Криму.
«Ще на початку 2024 року Крим був другою за насиченістю зоною ППО після Москви та Московської області. А станом на другу половину 2024 це вже, м'яко кажучи, не так. Але далі буде!» – каже військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
І аеродроми
Усі кримські аеродроми – «Бельбек», «Джанкой», «Гвардійське» та «Кіровське» – окрім того, що прикривають російський фронт біля Дніпра, працюють також і на протиповітряну оборону півострова. Тому ці об'єкти є найважливішими цілями для ЗСУ й регулярно потрапляють під удари.
Вночі 17 квітня на аеродромі у Джанкої пролунали вибухи.
«Джанкой» – аеродром у Криму, де дислокується 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу, три авіаційні ескадрильї.
За даними російських пабліків, удар було завдано 7 чи 8 балістичними ракетами. На території об'єкта виникли численні пожежі. Окрім знищених об'єктів ППО, на супутникових знімках помітні й уражені гелікоптери.
«На знімках ми бачимо точкові удари, що призвело до виведення з ладу засобів ППО та ураження складу БК ворога. Слід зазначити, що після завдання ударів більшість авіації було передислоковано», – пояснив авіаексперт Анатолій Храпчинський.
15 травня російський військовий аеродром «Бельбек» поблизу Севастополя двічі на добу атакували ракети ATACMS, на об'єкті виникли численні пожежі.
Український проєкт «Інформаційний спротив» повідомив про втрати авіації: пошкоджено один МіГ-31 та три МіГ-27. За його даними, вбито сімох військовослужбовців із підрозділів 27-ї змішаної авіаційної дивізії (в/ч 46434, Севастополь) та 31-ї дивізії ППО ЗС РФ (в/ч 03121, Севастополь). Ще 12 дістали поранення різного ступеня тяжкості.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Прильоти ATACMS по «Бельбеку». Куди влучили ракети?Незабаром журналіст-розслідувач The New York Times Крістіан Тріберт опублікував нові супутникові знімки і дійшов висновку, що в результаті атак повністю знищено два літаки Міг-31 та один Су-27, а Міг-29 пошкоджено. Також було знищено паливний склад поруч із основною злітно-посадковою смугою.
Коментуючи удар по аеродрому «Бельбек», британська розвідка заявила, що це призведе до того, що Росії доведеться розосередити авіацію для забезпечення їх живучості або ризикнути втратити більше літаків.
«Скорочення зони дії літаків А-50 та їх розосередження з кримських аеродромів, ймовірно, призведе до збільшення годин польоту і частоти вильотів патрульних винищувачів для заповнення прогалин у зоні покриття, що призведе до збільшення проблем із технічним обслуговуванням їхніх парків», – вважають у британській розвідці.
Витіснити Чорноморський флот
Ще одна складова стратегії ЗСУ – це витіснення Чорноморського флоту РФ із гаваней анексованого півострова. Серед російських видів збройних сил флот зазнав найбільш істотних і непоправних втрат.
Все почалося з флагмана – ракетного крейсера «Москва», який був підбитий українськими ракетами 13 квітня 2022 року і наступної доби затонув.
Крейсер «Москва» у Севастопольській бухті. Крим, архівне фото
Вся розрекламована міць ППО не допомогла «сакральному» флагману, а після знищення крейсера «Москва» російські військові кораблі в Чорному морі відійшли від берегів України майже на 200 км, повідомляло оперативне командування «Південь» ЗСУ 19 квітня 2022 року.
І цей момент фактично став початком втечі Чорноморського флоту спочатку до західного узюережжя Криму, потім – в анексований Севастополь, а згодом – і зовсім на військово-морську базу в російському Новоросійську.
Багато що змінилося, коли на морському театрі військових дій з'явилися безекіпажні катери, які найчастіше називають морськими дронами. Першою успішною атакою був рейд безекіпажних катерів 29 жовтня 2022 року, коли кільком апаратам вдалося прорватися до стоянки кораблів у Севастопольській бухті та пошкодити фрегат «Адмирал Макаров» і тральщик «Иван Голубец».
Ракетний катер «Набережные Челны» (ліворуч) та фрегат «Адмирал Эссен» у морі біля берегів Севастополя. Крим, архівне фото
В інтерв'ю «Голосу Америки» контрадмірал ВМС США (у відставці) Джо Дігуардо сказав, що Україна майстерно опанувала тактику використання безпілотних систем «для досягнення стратегічного ефекту». За його словами, недорогі українські дрони стали «життєздатним та економічно ефективним способом» протидії «витонченим системам зброї, які не є стійкими проти таких типів атак».
Після цього не минало місяця, щоб ЗСУ не уразили якийсь корабель чи катер. На сьогодні уражено близько 30 бойових одиниць, що становить третину від штатного складу ЧФ.
Морський дрон SeaBaby. Ілюстративне фото
Восени 2023 року Росія почала виводити всі значущі для ведення бойових дій кораблі до Новоросійської військово-морської бази, зокрема носії крилатих ракет «Калібр».
Останньою ураженою ціллю поки що став найновіший ракетний корабель «Циклон», що належить до проєкту 22800. Він був знищений прямо біля причалу в Севастопольській бухті під час атаки вночі 19 травня. Уражений корабель посилював протиповітряну оборону бухти за допомогою встановленого на кормі ЗПРК «Панцир-М».
Підводний човен ПФ «Колпино» в бухті Севастополя. Крим, архівне фото
Після цього із Севастополя до Новоросійська було виведено ще кілька кораблів. Telegram-канал «Крымский ветер» повідомляв про перекидання 20 травня малого протичовнового корабля проєкту 1124М «Альбатрос-М» та базового тральщика проєкту 12700 «Александрит».
Про виведення кораблів також розповів керівник центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня України Дмитро Плетенчук. Він зазначив, що за минулу добу росіяни вивели з півострова ще низку своїх допоміжних суден і передислокували їх до Новоросійська. Процес перекидання одиниць Чорноморського флоту РФ він охарактеризував відповідним російським терміном «вихід» із Криму.
«Звичайно, вивести всі одиниці вони собі дозволити не можуть з різних причин. По-перше, їх банально нема де ставити на інших локаціях. По-друге, вивести звідти флот – це вже виглядатиме трохи «не комільфо», бо фактично означатиме капітулювати в якомусь сенсі по Криму. Там, звичайно, залишатимуться деякі одиниці у певній кількості, але ми знаємо, що все це тимчасово», – наголосив Плетенчук.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.