Політика

Світові ЗМІ: У США розслідують, чому проросійські політики з України були на інавгурації Трампа

Дональд Трамп (ліворуч) та Пол Манафорт (у центрі) під час республіканської конвенції у Клівленді 21 липня 2016 року, на якій Трампа було затверджено кандидатом у президенти від Республіканської партії США

Американський суд опитав проросійських політиків в Україні через можливу причетність до справи колишнього виборчого стратега Трампа Пола Манафорта – стаття у The New York Times. Для Кремля, томос Києва прирівнюється до вступу України в НАТО – про це в анлітичному коментарі естонського International Centre for Defence and Security. Мінські домовленості не працюють, бо частина вимог приречена на провал – йдеться у статті в часописі Newsweek.

Українські проросійські політики були серед найбагатших та найвпливовіших людей, які відвідали розкішний бал одразу після інавгурації американського президента Дональда Трампа – пишуть журналісти американської газети The New York Times.

Наприклад, бал відвідав Сергій Ківалов, колишній регіонал, а тепер – позафракційний депутат, відомий проросійськими поглядами. Окрім нього, ще принаймні десять посадовців та бізнесменів із України були на події.

За словами журналістів, українські відвідувачі представили себе «як брокерів, які могли б допомогти вирішити одну з найколючіших проблем зовнішньої політики, яка постала перед новою адміністрацією – потворний воєнний глухий кут між Росією та Україною та жорсткі санкції проти Москви після того, як вона захопила Крим».

Придбати квиток на бал можуть лише американські громадяни, але потім вони можуть передати цей квиток неамериканцям. Ціна входу стартувала від 25 тисяч доларів.

Журналісти посилаються на депутата, близького до президента України Петра Порошенка, який заявив, що деякі з українських відвідувачів витратили близько двохсот тисяч доларів аби потрапити на подію.

Присутність деяких українців на балу викликала інтерес американського суду через розслідування російського втручання у президентські вибори США 2016 року.

«Розслідування беруть до уваги все більше вказівників, що деякі українці, які прибули у Вашингтон на інавгурацію, або їхні соратники, просували важливі угоди, або ж «мирні» плани, які збігалися із російськими інтересами, зокрема, скасуванням санкцій», – пишуть автори.

Суд цікавило незаконне лобіювання, що стосувалося України, та чи фінансували українці інавгураційний комітет – згідно із законами США, іноземці не можуть цього робити.

Українців запитували, хто придбав їм квитки, що вони робили та з ким спілкувалися на балу. Відвідувачі, які підтвердили свою участь у балу, – як-от Ківалов та депутат Борислав Береза – не пояснили звідки взяли квитки на подію.

Томос для України – це, потенційно, найбільший розкол у православ’ї за більш ніж чотири століття – йдеться в матеріалі естонського аналітичного центру International Centre for Defence and Security. Автор – відомий дослідник України Джеймс Шер аналізує, який вплив має автокефалія на російсько-українські взаємини та концепцію «руского міра».

За словами Шера, уявлення президента Росії Володимира Путіна про державу полягає в тому, що російська цивілізація виходить за межі Росії – російська ідентичність впирається на православ’я, мову та історію. Церкву пов’язують із державою, зовнішньою політикою та навіть війнами.

Автор додає: ще за часів російського імператора Петра І, «Російська православна церква отримала ключову роль «об’єднати території Русі».

За словами Шера, «становлення об’єднаної незалежної української православної церкви не лише завдало шкоди проекту «руского міра», але й знищило твердження, що росіяни й українці – один народ».

На думку експерта, томос був би неможливий, якби не діяльність російської церкви в Україні, яка виступила проти Євромайдану та пов’язана із сепаратистами на Донбасі. Як наслідок, тогочасна УПЦ (МП) втратила значну кількість вірян в Україні, які перестали ідентифікувати себе з цією церквою.

Автор також звертає увагу на російську політичну реакцію щодо автокефалії. Там томос назвали «провокацією», яку напряму підтримав Вашингтон, а також наголосили на захисті «російських православних».

Шер підсумовує: «Для Кремля, значення томосу можна порівняти із вступом України до НАТО – не стільки як атаку проти російської безпеки, як проти її суті».

За словами дослідника, навряд чи Росія вже має готову відповідь на українську автокефалію, але точно зреагує. Поки невідомо чи будуть готовими Україна та її партнери відповісти на це.

Київ заявляє про численні порушення перемир’я на Донбасі з боку сепаратистів – про це стаття американського журналу Newsweek.

Оглядачка посилається на українських високопосадовців, які вказують: 9 січня бойовики атакували українські позиції двічі попри Мінські домовленості.

Журналістка додає: «Генпрокуратура України опублікувала у четвер звіт, де заявляє, що знайшла документи у… Луганській області, які доводять, що Росія фінансує там сепаратистів». За словами представників прокуратури, ці докази будуть використані в міжнародних судах під час позовів проти Росії.

Оглядачка пояснює, як має працювати перемир’я згідно з Мінськими домовленостями. ОБСЄ наразі моніторить ситуацію з обох боків конфлікту, однак «експерти сумніваються в ефективності угоди», додає вона.

Авторка посилається на Макса Бадера, який викладає російські та євразійські студії у Ляйденському університеті (Нідерланди). За його словами, Мінськ-2 приречений на провал, бо «лідери сепаратистів на Сході України та їхні російські прихильники ніколи не збиралися виконувати пункти 4 і 9 цих угод».

Згідно з пунктом 4, нові місцеві вибори на окупованих територіях повинні відбутися у відповідності до українського законодавства. Пункт 9 вимагає повного відновлення державного контролю над українськими кордонами.