Україна понизилась у рейтингу «Індекс сприйняття корупції-2019». Що це означає

<p><strong>Київ – Щороку в січні Transparency International публікує <a href="http://cpi.ti-ukraine.org/#/" target="_blank">«Індекс сприйняття корупції»</a> (Corruption Perceptions Index) – рейтинг, за яким оцінюється, наскільки держави світу готові протистояти таким зловживанням з боку їхніх же чиновників. Україна цього разу набрала 30 балів зі ста, чим погіршила свої показники на два бали, порівняно зі минулим звітом. Причиною такої динаміки експерти організації називають повільний темп реформ, а також настання певного перехідного етапу зі зміною влади, адже за 2019-й тут відбулися і президентські, і парламентські вибори.</strong></p> <p>Рівень сприйняття корупції та, власне, рівень корупції – це не тотожні поняття, а другий ще й неможливо об’єктивно виміряти, бо корупцію завжди приховують, зауважує юридичний радник українського представництва Transparency International <strong>Олександр Калітенко</strong>.</p> <p>«Якщо, наприклад, ми будемо вимірювати кількість вироків за корупційними злочинами, то ми радше оцінимо роботу правоохоронних та судових органів. Якщо ми будемо вимірювати кількість згадок про корупцію у медіа, то цим оцінимо радше роботу медіа, свободу преси, свободу вираження поглядів, адже існують країни, які вважаються досить корумпованими, але їхні медіа тему корупції не зачіпають взагалі, і це створює хибне враження», – пояснює експерт.</p> <div class="tag_image tag_externalmedia" contenteditable="false" mode="externalmedia|plain|m1drVY5k9YQ####|Youtube"><img alt="" src="../../img/snippet/YoutubeBig.png" title="This is just placeholder, it will be replaced on public site." /></div> <p>Тому, за його словами, і вимірюється «сприйняття корупції» у публічному секторі – через опитування експертів, представників міжнародних організацій та керівників бізнесу.</p> <p>Всього можна набрати 100 балів: що менше балів дають, то більш корумпованою, на думку опитаних, є держава. Україна в «Індексі-2019» набрала 30 балів і посіла 126 місце зі 180, входячи до групи «країн, що намагаються боротися з корупцією». Стільки ж балів набрали Азербайджан, Киргизстан і Джибуті (країна на сході Африки).</p> <p>Водночас, якщо порівняти з минулорічними даними, показники України погіршились: у «Індексі сприйняття корупції-2018» вона набрала 32 бали.</p> <div class="tag_image tag_image1 " contenteditable="false" mode="img|enlarge|EC5AD32C-76C5-4204-91FA-5AFE57432BAC.jpg|1||||0|0|0|0|Ukraine -- CPI TI Ukraine-2019, 23Jan2020"><img contenteditable="true" src="https://gdb.rferl.org/EC5AD32C-76C5-4204-91FA-5AFE57432BAC_w268.jpg" /></div> <p> </p> <p><strong>Що означають для України такі зміни? Радіо Свобода запитало у Олександра Калітенка:</strong></p> <p>– Зміни на плюс-мінус два бали не є показовими: фактично ми повернулися на рівень 2017 року, і це трапилося через те, що індекс іноді може дуже повільно відображати зміни у країні, тому що CPI враховує дослідження за останні два роки. І ми бачимо, що з початку 2017–2018 років в Україні фактично «заморозилася» боротьба з корупцією. Вона стала не така активна, як у 2014-му, коли приймався пакет антикорупційних законів, як у 2015-му, коли відкривалися реєстри і запускалося НАБУ, і як у 2016-му, коли запускалося е-декларування. І влада, на жаль, не дослухалося до порад громадянського суспільства та міжнародних партнерів.</p> <div class="c-blockquote c-blockquote--has-quote"> <div class="c-blockquote__content">Минулого року Transparency International надала 12 рекомендацій Україні, які могли б покращити її становище у СРІ. Із них станом на кінець року було виконано тільки дві</div> </div> <p>Минулого року Transparency International надала 12 рекомендацій Україні, які могли б покращити її становище у СРІ. Із них станом на кінець року було виконано тільки дві: було скасовано монополію СБУ на прослуховування та державну монополію на проведення експертиз, тож НАБУ отримало потрібні повноваження, а також Конституційний суд другу рекомендацію виконав, коли скасував дискримінаційне декларування для антикорупційних активістів.</p> <p>І ще були чотири рекомендації, які були виконані частково, і то – в останньому кварталі 2019 року. Наприклад, перезавантаження НАЗК, коли закон набув чинності 18 жовтня, а голова НАЗК був призначений тільки нещодавно, 15 січня 2020-го. Також 19 вересня був ухвалений рекомендований законопроєкт у сфері державних закупівель, але він почне діяти тільки з 19 квітня 2020-го. Або інший приклад – парламент у жовтні зняв мораторій і дозволив приватизувати 500 державних підприємств через «ProZorro.Продажі», систему електронних аукціонів (але сама приватизація усіх цих підприємств ще не відбулася – ред.). І останнє – це те, що набув чинності кодекс процедур банкрутства, і зросла практика використання відкритих бюджетів.</p> <p>Фактично ми можемо сказати, що нова команда на чолі з президентом отримали владу тільки після парламентських виборів, тобто у серпні 2019 року, тому результати їхньої роботи буде краще видно у наступному СРІ.</p> <p>Тож ми радше можемо порівняти показник України у 2013 році, коли ми мали 25 балів, і сказати, що ми долали плюс п’ять балів до цього, тобто з часу Революції гідності при попередній владі Україна дуже повільно набрала 5 балів. Такий темп не відповідав тій цілі, яку декларувала попередня влада, що мета номер один – це боротьба з корупцією.</p> <p><strong>– Що сповільнює темп реформ, про який ви говорите?</strong></p> <p>– Ну, очевидно, можна говорити про брак політичної волі. Ми бачимо серед рекомендацій, які не були втілені, повернення довіри до САП, яка похитнулася після «акваріумного скандалу» з Назаром Холодницьким. Також невиконана рекомендація про позбавлення Нацполіції та СБУ повноважень у сфері боротьби з економічною злочинністю та корупцією. 2019-го були зроблені тільки символічні кроки на зразок ліквідації департаменту захисту економіки у складі Нацполіції, хоча все ще діють відповідні норми Кримінального процесуального кодексу. І залишається так само діяльність СБУ, яка непритаманна для спецслужби, і не створено Бюро фінансових розслідувань, законопроєкт не ухвалено.</p> <div class="c-blockquote c-blockquote--has-quote"> <div class="c-blockquote__content">Не сталося покарання винних та активізації слідства щодо організаторів нападів на антикорупційних активістів. Показовою є справа про вбивство Катерини Гандзюк</div> </div> <p>Окрім того, не сталося покарання винних та активізації слідства щодо організаторів нападів на антикорупційних активістів. Деякі спроби пожвавлення розслідувань були, однак більш ніж у 50 випадках слідство просувається мляво і не відповідає очікуванням громадськості. Показовою є справа про вбивство Катерини Гандзюк.</p> <p><strong>– Якщо порівнювати результати дослідження в Україні та сусідніх країнах, то майже у всіх них кращі результати, крім Росії. Чи є якісь загальні тенденції, про які цього року можна говорити?</strong></p> <p>– Так, у нас – 30, а у Росії – 28 балів. Всі інші країни-сусіди мають кращі показники: у Молдови – 32 бали, у Білорусі – 45, в Угорщини з Румунією – 44, у Словаччини – 50. А лідер – Польща, у неї 58 балів.</p> <p>Але якщо говорити про світову тенденцію, то вона досить похмура: середній бал по світу становить цього року лише 43 бали. У регіоні, до якого належить Україна – Східна Європа та Центральна Азія – 35 балів, а середній бал у ЄС – 64. Тож нам потрібно суттєво покращити свої показники, аби досягнути хоча б середніх у Європі, я не кажу вже про лідерів – як Данія, яка цього року займає першу сходинку у рейтингу разом з Новою Зеландією.</p> <div class="c-blockquote c-blockquote--has-quote"> <div class="c-blockquote__content">Цього року автори звертають увагу на брак політичної доброчесності, що призводить до корупції</div> </div> <p>І ми бачимо, на жаль, у світі більш ніж дві третини країн мають менш ніж 50 балів у «Індексі» – і це поганий результат. Минулого року ми казали: що нижчий рівень демократії і свобод, то вищий рівень корупції. А цього року автори звертають увагу на брак політичної доброчесності, що призводить до корупції, включаючи негативний вплив грошей на політику: країни, що мають гірший показник СРІ, мають гірший контроль над фінансуванням передвиборчих кампаній та незбалансовану владу, яка залежить від чийогось гаманця. І водночас у країнах з високими балами у СРІ є більший баланс сил, де влада дослухається не тільки до добре знайомих, лояльних чи заможних груп.</p> <p>Цього року серед глобальних рекомендацій: вирішувати конфлікти інтересів, посилити контроль над фінансуванням партій, захищати активістів, викривачів та журналістів, а також врегулювати лобіювання за допомогою популяризації відкритого, рівного і повноцінного доступу до прийняття рішень.</p> <p><strong>– Що насамперед має зробити Україна, щоб покращити свої показники?</strong></p> <p>– Ми підготували п’ять рекомендацій для України на 2020 рік. Перше – формувати професійну і незалежну судову владу. Це означає, що потрібна нова процедура призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя і очищення системи від недоброчесних суддів на всіх рівнях із залученням громадськості та міжнародних експертів.</p> <div class="tag_image tag_externalmedia" contenteditable="false" mode="externalmedia|plain|5to52D9nTVY####|Youtube"><img alt="" src="../../img/snippet/YoutubeBig.png" title="This is just placeholder, it will be replaced on public site." /></div> <p>Друга рекомендація – це, як я вже казав раніше, позбавлення СБУ і Нацполіції повноважень протидіяти економічним корупційним злочинам. Натомість треба створити незалежне Бюро фінансових розслідувань.</p> <p>По-третє, треба підвищити ефективність системи запобігання політичної корупції. Це про політичні партії. Треба прописати засади приватного та державного фінансування партій, а також оптимізувати процедури, пов’язані з поданням фінансової звітності партіями. Це все має відбуватися під ефективним державним контролем.</p> <p>Четверта рекомендація – забезпечити незалежність та операційну спроможність САП, НАБУ та ДБР, провести незалежну зовнішню оцінку їхньої діяльності із залученням міжнародних партнерів.</p> <div class="c-blockquote c-blockquote--has-quote"> <div class="c-blockquote__content">Закон про викривачів був ухвалений, але він не відповідає найкращим світовим практикам, адже поширюється тільки на викривачів корупції, а не загалом на викривачів суспільно важливої інформації</div> </div> <p>Потрібно удосконалити законодавство щодо інституту депутатської недоторканності, захисту викривачів і реалізації АРМА (Державне агентство з виявлення та управління активами, отриманими незаконним шляхом – ред.) функцій з управління. Тому що, наприклад, в Україні закон про викривачів був ухвалений, набув чинності з 1 січня 2020 року, але він не відповідає міжнародним стандартам і найкращим світовим практикам, адже поширюється тільки на викривачів корупції, а не загалом на викривачів суспільно важливої інформації.</p> <p>І, нарешті, п’ята рекомендація – це запровадити відкритий і підзвітний процес приватизації державного майна. При цьому прозорими мають бути і підготовка, і реалізація приватизації, має бути ухвалене відповідне законодавство, а також має забезпечуватися підзвітність підприємств, що залишаються у власності держави.</p>