«Як Москва хоче «стерти з лиця землі» кримських татар» – Watson

Крим в іноЗМІ. Колаж

Москва хоче стерти ідентичність кримських татар і замінити її на нову російську ідентичність, розповідає Watson. Після 2022 року Кремль форсує використання методів «інтеграції» та репресій, випробуваних у Криму з 2014 року, пише L'Express. Наслідки катастрофи двох танкерів у Керченській протоці можуть бути серйознішими, ніж після аналогічної аварії 2007 року, повідомляє Newsweek. Такими є головні теми нового огляду іноземних медіа від Крим.Реалії.

«Як Москва хоче «стерти з лиця землі» кримських татар», – розповідає Алім Алієв в інтерв'ю швейцарському виданню Watson.

«Кримські татари відіграють центральну роль на анексованому Росією півострові. Однак вони здаються майже невидимими, пише кореспондент. – Алім Алієв, правозахисник та журналіст, сьогодні звертає увагу на тяжкий стан своїх співвітчизників». «Люди навіть не знають, що 80% політв'язнів на півострові – кримські татари», – каже Алієв в інтерв'ю.

За його словами, насильницьке захоплення Криму Росією 27 лютого 2014 року є лише верхівкою айсберга в довгій історії пригнічення та переслідувань. Як нагадує Watson, «з весни 2014 року Крим перебуває в руках росіян після того, як ця країна окупувала та анексувала півострів, порушуючи міжнародне право». Видання коротко переказує історію російських репресій проти кримських татар із 1783 до 1944 року. Депортації зазнала і родина Алієва, сам він народився в Узбекистані 1988 року, а за рік батьки привезли його до Криму. «Тут він виріс, у своїй новій та старій країні. І знов прийшли росіяни», – пише автор. «Востаннє я був у Криму в січні 2014 року. Коли вони вторглися до регіону, я був у Києві», – розповідає Алієв.

За словами Алієва, після окупації порушення прав людини посилились; головним чином проти кримських татар. Будь то довільні обшуки, викрадення людей, вбивства, а також заборони на зібрання, це повністю перевернуло наше життя. Росіяни ізолюють нас дедалі більше, щоб завадити нам жити своєю культурою». 1783 року, пише Watson, кримські татари становили 95% населення краю, сьогодні їх близько 15%. «Дітей вчать, що Україна – ворог, а вторгнення Росії до Криму – це добре», – каже Алієв. Як пише видання, Крим колись вважався раєм для відпочинку, але Кремль перетворив його на справжню військову фортецю. «Ця мілітаризація не зупиняється ні перед чим, навіть перед совістю», – вважає Алієв. «Москва навмисно атакує ДНК татар і хоче замінити її на нову «російську ідентичність», – підсумовує Watson.

Алієв робить висновок: «Росія хоче стерти мій народ. Як і українці, ми виборюємо свою ідентичність».

«Пропаганда, тортури та колабораціонізм: окупована частина України поринула у «тихий терор», – пише оглядачка французького журналу L'Express.

Спочатку видання переказує історію однієї українки, чий чоловік помер, син викрадений російськими солдатами, а рідне місто перебуває під окупацією. На територіях, завойованих з 2022 року, «Кремль прискорює процес «інтеграції», контролю та репресій, що встановилися за десять років у Криму і Донбасі», – резюмує соціологиня Ганна Лебедєва. Протягом кількох місяців L'Express «проводив розслідування, інтерв'ював дослідників, правозахисників, а також близько сорока жителів окупованих територій, багато з яких перебували у вигнанні, але залишили там родичів». Усі вони описують репресивну систему, яка, за формулюванням журналу, «може дати фору радянській системі»: «В'язниця просто неба», «тихий терор, гідний часів Сталіна». «Окупація – це не просто зміна прапора, – наполягає Ганна Мурликіна, журналістка з Маріуполя. – Це нав'язування «русского мира» та силове придушення будь-якої спроби спротиву».

На думку кількох опитаних L'Express юристів, багато випадків, описаних у статті, можуть бути пов'язані з воєнними злочинами або навіть злочинами проти людяності. «Якщо окуповані території здаються «порожніми», то це тому, що на них спостерігається масовий виїзд людей», – пише оглядачка. Якщо в січні 2022 року під окупацією проживали близько 6,3 мільйона осіб, то відтоді, за даними різних джерел ООН, звідти втекли щонайменше три мільйони людей. І це, підкреслює видання, не рахуючи майже 2 мільйони жителів, які після 2014 року залишили окупований Донбас та анексований Крим. У матеріалі йдеться і про заміщення населення: «Після 2014 року до Криму переїхало близько 800 000 росіян – зараз вони становлять від 25 до 50% від загальної кількості населення». Для встановлення своєї влади Кремль спирається на мережу військових командувань у кожному місті та селі. «Але він також спирається на «самопроголошених» губернаторів і мерів, яких населення називає гауляйтерами».

«Понад 30 дельфінів знайдено мертвими біля узбережжя Криму», – повідомляє репортер американського журналу Newsweek.

«За даними організації з порятунку тварин, внаслідок розливу російської нафти в Керченській протоці між Кримом і Краснодарським краєм загинули 32 дельфіни, – повідомляє автор. – Російський центр порятунку та вивчення дельфінів «Дельфа» заявив, що загибель дельфінів, більшість з яких належали до виду азовських особин, що зникає, «швидше за все, пов'язана з розливом мазуту». Центр виявив 61 загиблу особину китоподібних з моменту розливу нафти, але передбачається, що решта 29 з них загинула до розливу. «Судячи зі стану тіл, швидше за все, більшість цих китоподібних загинули в перші 10 днів після катастрофи. І зараз море продовжує їх виносити», – цитує Newsweek повідомлення «Дельфи» в Telegram.

Розлив нафти з двох танкерів стався три тижні тому. Як нагадує журнал, «Керченська протока є важливим глобальним судноплавним маршрутом, що пов'язує внутрішнє Азовське море з Чорним морем. Він також став осередком напруженості між Росією та Україною відтоді, як Москва анексувала Крим у 2014 році». При цьому суперечка за контроль над Азовським морем розпочалася ще 2003 року. «В суботу призначені Росією посадовці в окупованому Криму оголосили регіональний надзвичайний стан після того, як на узбережжі Севастополя, найбільшого міста півострова, приблизно за 155 миль від Керченської протоки, було виявлено нафту», – пише автор.

За словами Наталії Гозак, дирїекторки українського офісу Greenpeace, які наводить видання Sky News, «попередні розливи нафти в Керченській протоці, такі як розлив 2007 року, внаслідок якого було пошкоджено два танкери та загинули 23 моряки, протягом багатьох років впливали на біорозмаїття та морське життя». Гозак розповіла, що вона побоюється, що наслідки цієї останньої катастрофи можуть бути такими ж, якщо не гіршими. "Оскільки загальні збитки навколишньому середовищу ще не повністю підтверджені експертами, майбутнє дикої природи протоки залишається невизначеним», – підсумовує журнал.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Усе чорне»: мазут із танкерів знищує заповідники Криму (ФОТО)

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.