«Зламати стрижень спротиву»: яку мету переслідують російські силовики в Криму

За останні пів року в Криму російські силовики провели 33 обшуки, 156 затримань, а також понад 40 допитів, опитувань і «бесід». Такі дані наводить Кримськотатарський ресурсний центр в аналізі порушень прав людини в анексованому Криму. Як зазначають експерти центру, велика частина дій із боку російських силовиків спрямована на представників корінного кримськотатарського народу. У звіті також міститься інформація про «системні випадки порушень релігійних прав, про порушення прав жінок, про неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів і незаконні військові навчання в Криму, про стан екології півострова».

Як порушуються права людини в анексованому Криму? Як на це реагують правозахисні організації? Що робить влада України та Росії?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» ведучий Олександр Янковський обговорив із головою правління Кримськотатарського ресурсного центру – Ескендером Барієвим.

– Зібрати факти – це одне, але чим важлива подібна робота в цілому і чим цей рік відрізняється від попереднього?

– У своїй доповіді експерти Кримськотатарського ресурсного центру не просто збирають сухі факти, але і відстежують нові підходи, тенденції в діях окупантів і опрацьовують можливу реакцію. Ми приводили порівняння відомостей із попереднім роком, щоб побачити: чи змінюється кількість репресій із боку окупантів на території Криму. Ні, кількість арештів, затримань не зменшується з року в рік, а [кількість] обшуків зростає. Цьогоріч був зафіксований випадок, коли силовики стріляли під час обшуку і вбили людину. Наскільки ми володіємо інформацією, не було ні спротиву, ні погрози силовикам. І потреби в застосуванні зброї з боку силовиків ми не бачимо. Вважаємо, що це було перевищенням повноважень і спроба залякування наших громадян. У підсумку, щодо людей, у яких було проведено обшук, не було оголошено звинувачень.

Відносно затримань. Практика така, що людей для з'ясування особи зупиняли на 8-10 годин, а за законом мають право тільки на 3 години – до встановлення особи. Такі випадки ми теж відносили до затримань, тому в цій категорії теж є підвищення значення статистики. Я б ще хотів звернути увагу на видачу застережень, які припадають на перше півріччя – це низка пам'ятних дат, на які припадає громадянська активність. Це і день народження Тараса Шевченка – 9 березня, 26 лютого – День спротиву окупації Криму і Севастополя, 18 травня – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, 26 червня – День кримськотатарського прапора. Окупанти в цей період вручають застереження активістам. За ці пів року було ухвалено штрафів майже на пів мільйона рублів, це свідчить, що окупанти продовжують застосовувати адміністративні стягнення і так поповнювати бюджет і лякати населення, яке має невисокі зарплати в Криму.

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв

– Яка подальша доля зібраних вами матеріалів, куди їх направляєте?

– Цей звіт направлений в офіс комісара Ради Європи з прав людини. Зараз готуються матеріали для доповіді генерального секретаря. Також ми направляємо документи в посольство США, і в останньому звіті Держдепу США щодо ситуації з правами людини в Криму є посилання на наші попередні звіти. І це – універсальні механізми, коли готуються спеціальні доповіді з расової дискримінації. Коли російські дипломати говорять про те, що кримські татари в Криму мають всі права і наводять як приклад, що в Криму державні мови – кримськотатарська, українська та російська, ми у своїх доповідях показуємо, що це – фікція, є перешкоди у використанні рідних мов. За першу половину року були приклади, коли політв'язні хотіли свідчити у суді кримськотатарською мовою, але це не дозволили: політв'язнів у грубій формі видаляли із зали суду, не розглядаючи можливість надання перекладача.

– Які факти стали нововведенням, вибилися з тенденцій попередніх років?

– Ми звернули увагу на переслідування жінок. Зафіксовані випадки складання адміністративних протоколів щодо жінок і матерів політв'язнів. Таким чином окупанти намагаються зламати цей «стрижень» спротиву, який веде боротьбу за свободу своїх чоловіків. Ми можемо говорити про шість докладних випадках, і ще – переслідування за проведення одиночного пікету, який був ще торік.

Зеліха, мама фігуранта «Хізб ут-Тахрір» Арсена Абхаїрова, під час одиночного пікету, Крим, жовтень 2020 року. Ілюстративне фото

Був жорсткий випадок щодо подружжя і в цілому сім'ї убитого Аюбі (Набі) Рахімова. Дружину розділили з дітьми, її відправили у тимчасовий притулок перебування іноземних громадян, потім відвезли в лікарню, де без її згоди брали аналізи крові, ДНК. Ми бачимо це нелюдське ставлення, в цьому випадку жінка – не громадянка України, але це відбувається на нашій тимчасово окупованій території.

Зникнення сім'ї та розстріл: підсумки обшуків у Криму 11 травня (фотогалерея)

– Деякі люди вважають, що якщо вони не кримські татари, то їх це не торкнеться.

– Я ставлю в приклад долю Владислава Єсипенка. Він прийшов до пам'ятника Тарасу Шевченку, а наступного дня був затриманий. До нього застосовувалася сила, були тортури, а до цього з ним намагалися комунікувати деякі люди під виглядом журналістів. Як виявилося, це були люди від ФСБ, від яких і пішов сигнал про необхідність його затримання. Хочу звернути увагу і на справи «Свідків Єгови», «справи Хізб ут-Тахрір», справи «диверсантів», справи про нібито військові формування на території України. Окупанти посилювали своє законодавство, щоб застосовувати жорсткіші репресії в Криму щодо наших громадян. Велика кількість затримань була і після акцій на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального.

«Просимо зустрічі з президентом України»: одиночний пікет дружини Владислава Єсипенка (відео)

Тим часом представники Росії називають доповіді, в яких наведено факти репресивних дій російських силовиків у Криму, брехнею. Наприклад, доповідь ООН про порушення прав людини в Криму Дмитро Полонський, який займав у той час посаду заступника голови російського уряду Криму, назвав «брехнею, що межує зі злочином». Напередодні цієї заяви в міжнародній організації засудили дії Росії та закликали застосовувати на території півострова закони України. У відповідь російська влада Криму заявила, що підкоряється законодавству Росії, і додала, що всі висновки комісія ООН «робить на підставі неперевірених свідчень третіх осіб».

– Нинішній глава Громадської палати Криму, політолог Олександр Форманчук переконаний, що вердикт Міжнародного кримінального суду ООН щодо порушень прав людини в Криму не матиме серйозних юридичних наслідків. Так російські чиновники реагують на вашу діяльність – систематично заперечуючи факти. Питання в тому, якою має бути діяльність, щоб у Криму змінилася ситуація у сфері порушення прав людини?

– І Полонського, і Форманчука я знаю особисто, і мені неприємно чути такі їхні заяви, але, думаю, вони просто відпрацьовують свої посади. Ми не женемося за цифрами та показниками, у нас немає можливості все проконтролювати, але ми показуємо системність, тенденції, проводимо класифікацію. Професіонали, які працюють у Раді Європи, Держдепі США, не візьмуть просто наші цифри, вони проводять свою перевірку. Факти з наших доповідей вносяться в резолюції, які озвучують на міжнародних платформах, а далі міжнародні суди спираються на дані авторитетних органів. Зрозуміло, що резолюції мають рекомендаційний характер, але рішення судів уже будуть обов'язковими до виконання.

ДОВІДКА: Після анексії Криму на території півострова стали фіксувати випадки викрадення людей, переважно з-поміж кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідкому Росії стверджували, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».

Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту звернути увагу на факти зникнення і викрадення людей на території анексованого Криму та окупованих територій Донбасу.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

(Текст підготувала Інна Аннітова)