Із 2014 року США виділили Україні майже 2 млрд доларів для зміцнення безпеки – це підготовка для військових, техніка і озброєння. Але підтримують Україну, принаймні на словах, і інші держави. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» звернулися до кількох із них із запитанням – яким чином вони допомагають українській армії?
Тож яку підтримку Київ отримав після початку війни на Донбасі і на що може розраховувати найближчим часом?
Масове перекидання російських військ до українського кордону у квітні стурбувало не лише Україну, а значну кількість інших держав. До прикладу, генсекретар НАТО Єнс Столтенберг заявляв таке: «Росія повинна зупинити це нарощування військ в Україні і навколо неї, припинити свої провокації і негайно зняти напруження».
Поки Росія демонструвала готовність до початку іще однієї війни, кажуть аналітики, Україна розгорнула битву на дипломатичній арені – президент України Володимир Зеленський контактував із багатьма впливовими лідерами, про що розповів у своєму відеозверненні:
«Я говорив з лідерами Сполучених Штатів Америки, Франції, Німеччини, Великобританії, Туреччини. Президентом Ради Європи і генсеком НАТО. Та з іншими. Вони, як і всі інші наші партнери, – на нашому боці».
Табір російських збройних сил поблизу українського кордону на початку квітня 2021 року
Під час ескалації представники української влади багато говорили саме про міжнародну підтримку. До прикладу, у війні на Донбасі Україну теж цілком підтримують – але який вимір вона має? Ми поставили посольствам кількох країн запитання – як вони допомагають українським Збройним силам?
США виділяються на тлі інших держав. Вашингтон, за підрахунками посольства США в Україні, виділив приблизно два мільярди доларів із 2014-го. Значна частина коштів – це найрізноманітніша техніка для ЗСУ. З роками бажання Києва зростають – хочуть, до прикладу, літаки, а в США дипломатично відповідають: усі запити розглянуть.
«Я вважаю, що є поштовх для збільшення підтримки, хоча формальної ескалації не відбулося. Навіть попри те, що Путін не почав нову фазу завоювань в Україні – останній епізод кілька тижнів тому змусив людей у Вашингтоні і Києві понервувати. Підтримка України – як нелетальна, так і летальна – лише зростатиме», – висловлює переконання заступник директора Євразійського центру «Атлинтичної ради» США Мелінда Гарінг.
Пакет допомоги хоч і зростає, але не надто сильно. До того ж, американська адміністрація на восьмому році війни на Донбасі не готова виділяти допомогу без зустрічних дій Києва, кажуть експерти.
Перші два Mark VI для українських ВМС у США мають побудувати до грудня 2022 року – безкоштовно Україна отримає 6 таких озброєних катерів
В березні Міністерство оборони США анонсувало новий пакет допомоги в 125 мільйонів доларів. Він включає в себе два озброєних катери Mark VI для посилення спроможностей України в патрулюванні і захисті своїх територіальних вод. Затверджені Конгресом 150 мільйонів доларів, що залишаються у 2021 році, будуть надані, коли Міністерство оборони в координації з Держдепартаментом підтвердять, що Україна досягла значного прогресу в ключових оборонних реформах цьогоріч.
Нещодавно німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung написало про те, що Україна зверталася до Німеччини за зброєю для оборони моря: безпілотними системами розмінування, компонентами ракет і навіть кораблями класу «корвет». У Берліні відмовили.
Україна просила в Німеччини кораблі класу корвет, компоненти ракет та морські безпілотні системи для розмінування, але Берлін відмовив – видання Frankfurter Allgemeine Zeitung
«Ми зверталися з 2014 року до багатьох країн – майже до всіх країн НАТО. По-перше, зверталися і щодо дозволів на експорт до нас озброєння, і щодо надання озброєння як військової допомоги. Зверталися з конкретними списками озброєння, в тому числі і до Німеччини, але в Німеччині є кілька стримувальних чинників. Перший із них – це загальна пацифістська орієнтація німців і німецького політикуму. Другий – це дуже складний механізм надання дозволів на експорт озброєнь. Ну і третій момент – небажання німецького уряду постачати зброю, оскільки вони вважали, що це заважатиме зусиллям у «нормандському форматі», – пояснює відмову ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.
У посольстві Німеччини в Україні на запит Радіо Свобода відповіли – ЗСУ, перш за все, допомагають Медичним силам:
- У 2020 році в рамках так званої Ініціативи Федерального уряду з підвищення дієздатності було надано медичне діагностичне та лікувальне устаткування на загальну суму 3,1 млн євро.
- Українські лікарі регулярно беруть участь у фахових программах із підвищення кваліфікації у госпіталях Бундесверу.
- За останні сім років до Німеччини на лікування було доставлено 139 пацієнтів.
- Взимку 2020 року Бундесвер надав ЗСУ засоби індивідуального захисту для боротьби з COVID-19, враховуючи 20 вентиляційних апаратів.
А от Франція, нарощуючи співпрацю з МВС, ЗСУ майже не допомагає у форматі саме безповоротної допомоги:
- Із 1992 року Франція підтримує українські Збройні сили у вивченні французької мови у військовому середовищі.
- Обладнання для розмінування було передано українським Збройним силам у 2017 році.
Таку обережність у наданні безповоротної допомоги Україні Ганна Шелест, директорка програм безпекових студій ради зовнішньої політики «Українська призма», пояснює, зокрема, участь у переговорах із Росією:
«Вони розуміють, що якщо почнуть надавати саме військову допомогу Україні, то будуть моментально сприйняті Російською Федерацією як сталі прихильники України. Ми так чи інакше розуміємо – ці країни запроваджують санкції, вони долучаються до всіх процесів у Європейському союзі і НАТО щодо Російської Федерації, але, все ж таки, вони на межі десь грають для того, щоб Російська Федерація сприймала їх як посередників у «нормандському форматі». Без цього це було б набагато важче, тому що Російська Федерація щоразу шукає приводу яким чином, скажімо так, не довіряти європейським партнерам, наприклад, у переговорах».
Литва – п’ята за обсягом допомоги Україні – після США, Великої Британії, Канади і Польщі (у представництві останньої країни на запит «Донбас Реалій» не відповіли). З початку війни там надали підтримки на понад 12 мільйонів євро. Зокрема:
- Протягом 2014-2019 рр. надавалася матеріальна підтримка: озброєння та набої радянського типу (важкі кулемети), отримана від ЗС Швеції благодійна допомога (зимовий військовий одяг та обладнання – намети, спальні мішки). Загалом на суму приблизно 6 мільйонів євро.
- У 2014-2020 рр. за програмою реабілітації пройшли лікування 283 українських військових. Річна програма – до 58 тисяч євро. Через пандемію програма призупинена, але буде відновлена, щойно дозволить ситуація.
- В Україні постійно дислоковані приблизно 30 литовських військових інструкторів. Навчають українських військових самостійно і разом з іншими союзниками по НАТО в JMTG-U. Навчальна місія протягом трьох років коштувала понад 4 мільйони євро.
Литовські інструктори навчають українських військових з 2015 року
У відповіді на запит «Донбас Реалій» у посольстві Естонії зазначили, що пріоритетні напрямки співпраці – медицина, кіберзахист, артилерія, військова інженерія, тероборона та сили спецоперацій, а також військова освіта: - Щороку фінансують навчання українських офіцерів у Балтійському оборонному коледжі. Також Естонська військова академія надає можливість відвідувати курси англійської мови (наразі їх завершили 50 осіб).
- У 2020-му ЗС Естонії подарували українській армії 2400 пістолетів.
- У 2015-2020 рр. у рамках 3-тижневої медичної реабілітації Естонію відвідали 165 осіб. Проєкт наразі призупинено до покращення епідеміологічної ситуації.
У посольстві Латвії повідомили, що зведеної статистики щодо надання оборонної допомоги Україні не ведуть. Варто зазначити, що ця країна неодноразово передавала ЗСУ санітарні автомобілі.
Восени торік британські десантники висадилися неподалік анексованого Росією Криму. Це один із жестів підтримки України від цієї держави. Щорічно на допомогу Києву в програмах безпеки там витрачають 8 мільйонів фунтів, зокрема підтримують ЗСУ у реформуванні:
- Із 2015-го в рамках операції ORBITAL пройшли тренування 20 000 українських військових.
- Велика Британія займає провідну роль у посиленні спроможностей України на морі.
- Щороку майбутні українські офіцери навчаються у кількох британських навчальних закладах: Королівському військово-морському коледжі, Королівській військовій академії в Сандгерсті та Коледжі Королівських Повітряних сил Кранвелл.
«Ми повинні розуміти, що навчання – це не просто приїхали і поспілкувалися. Це дуже важливий елемент для побудови спроможностей. А спроможності – це не обов’язково мати відповідну кількість залпів або боєголовок. Це дуже важливо, але ще треба вміти ними користуватися, треба вміти бути взаємосумісними з нашими партнерами у разі необхідності. Говорити однією мовою і так далі», – пояснює важливість взаємодії Ганна Шелест.
Українські військові разом з британськими десантниками форсували річку під час навчань «Об'єднані зусилля-2020»
Канада, до прикладу, теж тренує українських військових – у програмі UNIFIER взяли участь 12,5 тисяч військових. Але є важливий нюанс. У посольствах здебільшого не повідомляють про підтримку летальним озброєнням. Хоча, до прикладу, та ж Канада дозволила експорт озброєння в Україну ще 2017-го. Та і як демонструє досвід поставок сотень тисяч боєприпасів із Болгарії – успішні домовленості були, але залишаються непублічними.
«Перебуваючи в стані війни, ми завжди хочемо більшого. Але з обмеженою кількістю країн НАТО ця співпраця розвивалася. Тут я з вашого дозволу поставлю три крапки, оскільки питання постачання зброї – вони краще залишатимуться конфіденційними питаннями відносин нас із партнерами. Інакше наступним разом нам буде складніше просити і купувати, ну і, відповідно, вести переговори про цю військову підтримку», – розповідає Павло Клімкін.
Навіть можливість придбати озброєння за кордоном для Києва важлива. Понад те – в кредит під незначний відсоток, як у випадку з Великою Британією, яка побудує 8 катерів разом з Україною. Павло Клімкін твердить: Київ може отримати більше підтримки, але це питання поки на паузі – до зустрічі президентів США і Росії:
«Це надання військової допомоги. Це хувалення рішень про розвиток військової співпраці, це ухвалення рішень про початок переговорів про майбутню безпекову угоду, яка нам дійсно дуже потрібна. Це ухвалення рішень про можливу дислокацію, про можливе розміщення підрозділів союзників або елементів інфраструктури. Так, щоб ми вважалися практично східним флангом НАТО».
Більшість країн воліють брати участь у спільних проєктах або допомагати навчанням, уникаючи надання матеріальної допомоги ЗСУ
Здебільшого союзники України готові допомагати радше в окремих проєктах або тренуваннях. Продавати деяке озброєння, але бюджет в України обмежений. А от підтримка залежить від реформ, які Київ проводить зі скрипом, кажуть експерти. І в той же час Україна роками не може розв'язати пріоритетні для себе завдання. До прикладу – виробництво боєприпасів. І в партнерів це теж викликає запитання, наголошують фахівці.