Чим ЗСУ вражають глибокий тил противника? Які ракети офіційно і неофіційно можуть бути на озброєнні України і як далеко вони літають? Чим можна дотягнутись до найвіддаленіших берегів Криму, російських стратегічних аеродромів Енгельс та Дягілево, і навіть Москви?
«СТРИЖ»
У нанесенні ударів по аеродрому Енгельс міноборони Росії звинувачує Україну. Але прямих доказів для підтвердження своїх слів не публікує. Що саме спровокувало ці вибухи – подробиць немає, фігурує лише термін «реактивний безпілотний літальний апарат». Багато українських, російських та західних ЗМІ вказують на радянський безпілотник Ту-141 «Стриж», який якраз і може літати на дальність до 1000 кілометрів. У цю зону, наприклад, потрапляють: Астрахань, Саратов та Москва.
Ту-141 «Стриж» на пусковій установці
«Навіть в базових версіях «Рейсів» та «Стрижів», на той час, інерціальна система навігації вже була доволі довершеною. Без усіляких супутників, лазерних гіроскопів – просто радянська інерціальна система, яка вираховувала курс. Вже тоді була можливість закладати точки маршруту і це вкрай важливо. Якщо припустити, що до цієї системи додати ще й супутникову навігацію, то ми фактично отримаємо крилату ракету наземного базування», – зазначив у коментарі Крим.Реалії головний редактор видання Defense Express Олег Катков.
Олег Катков, головний редактор Defense Express
«Стриж» –це радянський розвідувальний безпілотник, крім дальності до 1000 кілометрів, він може летіти зі швидкістю 1100 кілометрів на годину та на висоті від 10 метрів до шести кілометрів. У незалежній Україні ці БПЛА переважно використовували, як мішені для тренувань ППО. На думку експертів, після модернізації та перетворення його на літако-снаряд цей апарат може нести близько 150 кілограмів вибухівки.
«Говорити про те, що ми могли застосовувати «Стрижі» для ударів по російським об’єктам почали американські ЗМІ, тижнів за два до цього удару. А зрештою, а що в нас ще може долетіти на дальність порядком 1000 кілометрів і доставити бодай невеликий вибуховий заряд на таку територію? Більш нічого», – прокоментував у розмові з Крим.Реалії військовий експерт Іван Киричевський.
Іван Киричевський, військовий експерт
У березні 2022-го російські ЗМІ демонстрували фото уламків Ту-141, що впав на території Криму, а в червні і липні повідомляли про збиття «Стрижів» у Курській області. Також ці апарати, ще до повномасштабного вторгнення, Україна хоч і не часто, але все ж таки використовувала за прямим призначенням – для розвідки на Донбасі. Але після вибухів на аеродромах Дягилево та Енгельс – жодних уламків продемонстровано не було. Тому в деяких експертів закрадається сумнів щодо застосування «Стрижів» щодо цих об'єктів.
Із точки зору оператора ППО, якихось суттєвих відмінностей між «Стрижем» та «Томагавком» немаєКирило Михайлов
«Ту-141 це ціль, яку російське ППО мало б збивати. Адже російське ППО та й радянське ППО готувалося для відбиття НАТО-вського ракетного нападу. І останні 30 років ППО мало б модернізуватися для відбиття подібних атак. З точки зору оператора ППО, якихось суттєвих відмінностей між «Стрижем» та «Томагавком» немає. Якщо це правда, то виходить, що російське ППО не здатне одночасно прикривати лінію фронту й стратегічні об'єкти в тилу, а подібні безпілотники можуть пробити цей захист. Що ж тоді станеться у разі якогось глобального російсько-НАТО-вського конфлікту?», – висловив свою точку зору в інтерв’ю Крим.Реалії аналітик Сonflict intelligence team Кирило Михайлов.
Кирило Михайлов, аналітик conflict intelligence team
На цій висоті його може знищити майже будь-яка ЗРКОлександр Коваленко
«Що таке «Стриж»? Це старий радянський не технологічний об’єкт, який за розмірами майже, як винищувач F-16. Отже, старий радянський апарат знаходиться у повітряному просторі Російської Федерації та долає відстань у більше ніж 700 кілометрів, і його ніхто не помічає?
Та ні! У нього максимальна висота польоту шість кілометрів, на цій висоті його може знищити майже будь- яка ЗРК малого, середнього, не кажучи вже про великого радіусу дії. Це неможливо зробити непомітно», – військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір»
Із такою ж дальністю у 1 тисячу кілометрів в Україні може бути ще один безпілотник. Про це заявили в Укроборонпромі. Але є нюанс – він на стадії тестування, і його практичне використання поки що малоймовірне.
«ГРІМ-САПСАН»
Наступним по дальності може бути комплекс «Грім-2», експортна назва «Сапсан». Це український оперативно-тактичний ракетний комплекс із можливість запуску балістичних ракет на відстань до 500 кілометрів. На момент повномасштабного російського вторгнення він був на фінальній стадії доробок.
ОТРК «Грім-2» на параді до Дня незалежності України у 2020 році
«Що стосується комплексу «Грім-2», наскільки відомо, то за довоєнними планами, в 2021-му році ЗСУ мали б отримати дослідну батарею на дві пускові установки і дві машини управління вогнем», – зазначив Іван Киричевський.
Про те, що доопрацювання «Грім-2» останнім часом прискорилося, свідчать дані з матеріалів справи про шпигунство на державному стратегічному підприємстві КБ «Південне».
Через воєнний стан доступ до судового реєстру вже закрито, але до його блокування ми встигли ознайомитися з витягами з цих матеріалів. Українські правоохоронці стверджують, що підозрювана інженер конструкторського бюро Резеда Перькова передавала російським спецслужбам інформацію про український оперативно-ракетний комплекс.
Частина конструкції двигуна до ркети комплексу «Грім-2»
У 2019 році для «Грім-Сапсан» було зібрано вже 12 ракетних двигунів, а в лютому 2021 року міністр оборони України Андрій Таран заявив, що сам комплекс готовий на 80%. А виходячи з переписки в матеріалах справи про шпигунство у КБ «Південне» – щонайменше один комплекс, ще влітку 2022-го був готовий уже на 100%.
Також існує версія, що 9 серпня вибухи на аеродромі у Саках були результатом роботи комплексу «Грім-2».
У свою чергу головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у спільній колонці із заступником голови комітету з безпеки Верховної Ради Михайлом Забродським на порталі Укрінформ підтвердили, що вибухи на аеродромі в Саках – це результат ракетного удару ЗСУ. Але якого саме – не уточнювали.
Вибухи на аеродромі в Новофедорівці, поблизу міста Саки в окупованому Криму, 9 серпня 2022
Але не дивлячись на перелічені вище факти, експерти сумніваються, що «Грім-Сапсан» вже в бойовому строю.
«Бойова одиниця в теорії вже могла би себе якось проявити. Бо скажімо так, будь-яка балістична ракета до ТРК вона має бойову частину порядком 400-500 кілограмів. Прилетить – мало не покажеться! Якби така штука прилетіла по Дягілево, то там було б явно більше ніж три убитих рашисти і більше ніж один локалізований ворожий бомбардувальник. Можливо, якби було б, то вже б застосували», – аргументує військовий експерт Іван Киричевський.
Військовий аеродром біля селища Новофедорівка поблизу міста Саки в окупованому Криму після вибухів 9 серпня 2022
Випробування кожного вузла, випробування кожної системи, це триває рокамиКоваленко
«Мені здається, що ця версія не є найбільш реалістичною. Навіть якщо відбулася б повна готовність пускового шасі, повна готовність тієї ж самої ракети – розпочинається процес випробування. А це досить таки довготривалий та не такий швидкий процес, як здається.
На початок 2022 року цього процесу на території України не відбувалось. Це ж не лише випробування оперативно-тактичного комплексу, аля взяли, зробили постріл – «о, він стріляє, це добре, клас». Ні, це випробування кожного вузла, це випробування кожної системи, це триває роками», – прокоментував військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
«НЕПТУН»
Наступним по дальності йде береговий мобільний ракетний комплекс «Нептун». Він офіційно стоїть на українському озброєнні та може запускати крилаті ракети на відстань до 280 кілометрів. Потоплений крейсер «Москва» – результат саме його роботи.
Запуск ракети з берегового ракетного комплексу «Нептун»
Якщо розглянути варіант, що така установка стоятиме біля Каховки, її радіус ураження покриває весь півострів Крим. Єдиний нюанс у тому, що це береговий ракетний комплекс і призначений він для ударів по надводним цілям. Та експерти запевняють, що його можна модернізувати і для наземних об'єктів.
«Для знищення наземних цілей необхідною буде: заміна апаратної частини, тобто встановлення більш довершеної систему радіолокаційної головки самонаведення, яка буде добре відрізняти цілі на фоні землі; другий аспект полягає в алгоритмах обробки сигналів.
Тобто, коли ми говоримо про стан справ на 21-й рік, інформація щодо створення версій ракети «Нептун» для ураження саме наземних цілей перебувала у статусі під розробкою», – пояснив Олег Катков.
Макет української протикорабельної крилатої ракети Р-360 комплексу «Нептун»
«Саме собою застосування подібних ракет по наземних цілях абсолютно не дивина. Скільки разів ми бачили, як росіяни застосовують власні комплекси «Бал», «Бастион», ракети «Оникс» по наземних цілях? У російських комплексів це цілком стандартна документована функція. Тому я думаю, що доопрацювання «Нептуна» особливої складності немає викликати», – сказав у коментарі Кирило Михайлов.
Треба було б міняти систему наведенняКиричевський
«Щоб наш «Нептун» міг бити вільно по будь-яким наземних цілях, теоретично, треба було б міняти систему наведення із радіолокаційної системи ГСН (ред.: ГСН – головка самонаведення) на інерціальну систему наведення, щоб GPS-координати вбивалися наперед. Чи встигли наші конструктори до війни провести таку роботу – мені не відомо, але виключати не буду. Чи могли провести таку роботу під час війни? Теж виключати не буду, але мені не відомо», – говорить Іван Киричевський.
Вага ракети «Нептун» Р-360 майже 900 кілограм, цього цілком достатньо, щоб підірвати склад боєприпасів чи нафтобазу. Такі удари, по глибокому тилу, можуть порушити логістику військової групи, збільшивши «плече» підвезення боєприпасів і техніки.
«HARPOON»
На українському озброєнні є ще одна цікава протикорабельна ракета – «Harpoon». Деякі її модернізації працюють і по наземним цілям. До речі, саме «Гарпуном» було потоплено буксир російського флоту «Василий Бех» в акваторії Чорного моря.
Але які саме «Гарпуни» потрапили до України, чи вміють вони працювати по суходолу і на яку дистанцію літають – невідомо. Експерти схиляються, до однієї з найпростіших модернізацій, що мають дальність у 150 кілометрів і можливість ураження лише надводних цілей.
Запуск ракети Harpoon з американського есмінця
«Це доволі популярна протикорабельна ракета, яка може мати дальність до 280 кілометрів і можливість знищення наземних цілей. Але проблема у тому, що ми не знаємо, які саме «Гарпуни» ми отримали, все залежить від модернізації, адже існує багато версій цієї ракети», – пояснив Олег Катков.
«HARM»
Ще на дистанцію у 150 кілометрів може літати протирадіолокаційна ракета AGM 88 Harm. Їх західні партнери передали Україні в серпні 2022-го і пристосували для літаків Міг-29. Ці ракети призначені для знищення РЛС. За версією російських ЗМІ, в жовтні 2022 року Україна застосовувала їх у Білгородській області Росії.
Ракета AGM-88 HARM під крилом літака
«Харм» – це ракета обмеженої дії і не призначена для ураження будівель, бронетехніки чи складів БК. Її система наведення спрацьовує на радіовипромінювання та не працює за раніше заданими координатами.
«Харми» розчищають небо для авіації та роботи ударно-розвідувальних безпілотників
«Виходить так, що нашому льотчику треба навмисно зайти в зону дії ворожої протиповітряної оборони. Там має спрацювати датчик опромінення РЛС і після цього у нашого пілота на Міг-29 є всього кілька секунд, щоб відстріляти «Харм» і швидко звідти тікати, поки не дістали», – пояснив Іван Киричевський
Експерти пояснюють, що саме «Харми» розчищають небо для авіації та роботи ударно-розвідувальних безпілотників, таких як Bayraktar TB2. Які, до речі, теж літають на дальність 150 кілометрів. Це якраз відстань від Каховки до Джанкоя.
Політ Bayraktar TB2 в українському небі
«Ефективність «Байрактарів» в умовах ешелонованої ППО, яку росіянам все ж таки вдалося побудувати після того, як вони зрозуміли, що це війна, а не спецоперація – вона зводиться до нуля і вони залишаються в розвідувальній ролі.
Ефективність «Байрактарів» проти ешелованої системи ППО зводиться до нуляКирило Михайлов
Саме так, як вони використовувалися для спостереження за островом Зміїний. А ось на Херсонщині, під час початку українського наступу, ми бачили безпосереднє застосування «Байрактарів», тобто, вони знову літали, вони знову там були, немов ніякого ППО там не існувало. Це говорить про те, що ось ці дії «Хармів», вони можуть на окремих ділянках дозволяти Україні мати певну перевагу в повітрі», – зазначив Кирило Михайлов.
«HIMARS», «ВІЛЬХА-М», «ТОЧКА-У»
По дальності, після ракет AGM 88 Harm, на українському озброєнні стоять тактичні ракети «Точка-У» (дальність до 120 кілометрів), комплекс «Вільха-М» (дальність близько 130 кілометрів) та пускові установки М270 та M142, більш відомі як Himars з ракетами M31 GMLRS (дальність до 84 км).
Єдиним реальним засобом ведення дистанційної війни зараз в Україні лишаються лише GMLRS для HimarsОлег Катков
Цього з лишком вистачає, щоб ракети долітали до Кримського перешийка та Армянська. Але можливість дістати ще не вирішальний чинник, вважають експерти, для тактичної переваги, таких снарядів має бути набагато більше, ніж зараз є у наявності.
«Такі удари мають носити систематичний характер, для систематичного характеру, потрібна значна кількість цього озброєння, тобто не одиничні зразки, а саме масовість, тобто ми говоримо про сотні одиниць. Єдиним реальним засобом ведення такої дистанційної війни зараз в Україні лишаються лише GMLRS для Himars», – прокоментував Олег Катков.
Комплекс Himars на бойовому чергуванні в Херсонській області, жовтень 2022
«Для Збройних сил України сьогодні дуже важливо збільшувати знищення об’єктів російських окупантів на відстані, яка виходить за межі оперативного тилу, передового тилу.
Зараз вже потрібно вражати глибокий тил, тобто це понад кілометрів, 100-150-200 і навіть 300 кілометрівОлександр Коваленко
Що таке передовий тил? Це приблизно той радіус, який може покривати саме М142 Himars, або ствольна артилерія, яка використовує реактивні боєприпаси на кшталт Excalibur чи Vulcano.
Я говорю про відстані 50-100 кілометрів від лінії боєзіткнення – це і є передовий тил. А нам зараз вже потрібно вражати глибокий тил, тобто це понад кілометрів, 100-150-200 і навіть 300 кілометрів», – акцентував Олександр Коваленко.
Комплекс Himars веде вогонь у Херсонській області, листопад 2022
Після «Хаймерсів» по дальності вже йдуть різні системи залпового вогню, ствольна артилерія та дрони-камікадзе. Які через граничний радіогоризонт обмежені відстанню в 40 кілометрів, а відповідно є засобом локальної боротьби.
«Himars» – не є диво-зброєю
«Чудо-зброї не існує. «Himars» – не є диво-зброєю, вони змусили росіян серйозно перебудувати логістику та створили загрозу російським штабам. Але чудо-зброї, як такої, немає. Однак, це все одно хороший стримуючий фактор», – Кирило Михайлов.
Про перспективи появи нового далекобійного озброєння в Україні у 2023 році та як воно може вплинути на перебіг війни, експерти поки не прогнозують. Поки, виходячи із оголошених бюджетів та заяв західних партнерів, можна говорити лише про те, що ЗСУ точно побачить нові зразки ППО та ствольної артилерії, а загальна кількість допомоги буде не меншою ніж торік у 2022-го році.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.