Рецепт «Майдану» для Росії

Крістіна Горелік, Олена Поляковська

Після акцій протестів громадян у 2011–12 роках у Росії один за одним поспіхом були ухвалені закони, покликані навести у країні порядок, як його розуміє нинішня російська влада. Це розуміння не тільки не має нічого спільного з уявленнями про демократію і права людини, а й сприяє абсолютно зворотному ефектові – ще швидшому накопиченню невдоволення, обурення в суспільстві. Схожий стан суспільства в Україні привів людей на Майдан. Але у своєму бажанні не допустити «майдану» в Росії влада країни йде все тим же шляхом наступу на права і свободи громадян.

У Росії були недавно ухвалені закони про досудове блокування сайтів, про «некомерційні організації – іноземних агентів», про наклеп, про держзраду, про гей-пропаганду і про підвищення штрафів за участь у неузгоджених акціях. Тепер депутати хочуть запровадити кримінальне покарання за повторні порушення на мітингах. Представники партії «Яблуко» назвали цю ініціативу «закручуванням гайок». За подвійне громадянство депутати теж хочуть садити у в’язницю. А прокуратура вимагає від соціальних мереж заборонити репости опозиціонера Олексія Навального.

Подвійне громадянство як привід для підозр – ця тема в публічному обговоренні з’явилася після виступу Володимира Путіна в Раді федерації минулого тижня, тоді президент торкнувся цієї проблеми. Депутати навперебій стали вносити свої пропозиції – у результаті в Держдумі зібралися відразу три законопроекти: депутата від ЛДПР Андрія Лугового, його однопартійця Сергія Іванова і депутата «Справедливої Росії» Олексія Казакова. Обидва з ЛДПР пропонують запровадити кримінальну відповідальність за приховування подвійного громадянства з максимальним покаранням у вигляді штрафу в розмірі від 200 тисяч рублів (Луговий, це понад 5 тисяч 600 доларів за нинішнім курсом) до 300 тисяч (Іванов, майже 8 з половиною тисяч доларів), а «справедливорос» Казаков – розширити заборону на громадянство іноземної держави для федеральних і регіональних держслужбовців, що займають високі керівні пости.

У такому вигляді законопроекти можуть суперечити російському законодавству. У статті 62 Конституції прямо говориться про те, що громадянин Росії може мати громадянство іноземної держави (подвійне громадянство) відповідно до федеральних законів або міжнародного договору Росії. Наявність подвійного громадянства не повинна ні применшувати свободи громадянина, ні звільняти від обов'язків. І у Федеральному законі «Про громадянство» сказано, що громадянин Росії має право мати інше громадянство.

Громадянам Росії і без інших паспортів прокуратура настійно «рекомендує» стати обачнішими. Прокурори діють, використовуючи можливість, що нещодавно з’явилася в законі, досудового блокування сайтів. Доступ до блогу опозиціонера Олексія Навального в ЖЖ, а також до сайтів «Грані.ру», «Каспаров.ру» і «Еж.ру», був обмежений згідно з новим законом про досудове блокування сайтів. Генеральна прокуратура вирішила, що «зазначені сайти містять заклики до протиправної діяльності та участі в масових заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку». Про це йдеться в повідомленні «Роскомнагляду». Обмежити доступ до блогу Навального в «Живому журналі» відомство вирішило з іншого приводу: «Функціонування даної інтернет-сторінки порушує положення судового рішення про обрання запобіжного заходу громадянину, щодо якого порушено кримінальну справу».

Представник незареєстрованої Піратської партії Павло Розсудов подав до Тверського суду Москви позов до «Роскомнагляду» і столичної прокуратури у зв’язку із забороною доступу до блогу опозиціонера Олексія Навального. А днями російські соціальні мережі отримали попередження від прокуратури про неприпустимість розміщення записів від імені Навального. За словами представника прокуратури, 28 лютого Басманний суд Москви помістив Навального під домашній арешт і заборонив йому користуватися засобами зв’язку, в тому числі інтернетом, «проте в соцмережах і блогах регулярно публікуються тексти та аудіо і відеоматеріали від імені опозиціонера».

Такої, що суперечить законодавству, назвав адвокат опозиціонера, екс-кандидата на посаду мера Москви Олексія Навального Вадим Кобзєв заяву прокурорів про неприпустимість розміщувати пости в соціальних мережах від імені Навального.

«Прокуратура не може заборонити громадянам, на яких не накладені ніякі обмеження, викладати на своїх сторінках матеріали розслідувань Навального. За законом, опозиціонер може, наприклад, написати статтю і передати її через дружину для розміщення у ЗМІ», – каже адвокат.

На думку члена президентської Ради з прав людини Івана Засурського, правило забороненого плоду в інтернеті діє як ніде, і заборонами проблему не вирішити.

«Я розумію, що тут можуть бути різні судові рішення. Наприклад, про заборону якійсь людині використовувати інтернет, може бути рішення про заборону використання його акаунтів. Але я не впевнений, що в тексті судового рішення, який спочатку був щодо Навального, була заборона на те, щоб його однодумці використовували його акаунти в соцмережах. І при цьому, навіть якщо б воно було, вони все одно могли б сказати, що це їхня партійна історія і що ці акаунти є власністю партії. Тобто тут позначається просто загальне нерозуміння природи інтернету з боку, в даному випадку, російських силовиків, а можливо, відсутність практики. Але в будь-якому випадку виходить, що прокуратура вимагає більшого, ніж, можливо, визначив сам суд, а це вже погана ознака. Найголовніше, що потрібно було зрозуміти владі, – це те, що в інтернеті відключити нічого неможливо. Як тільки ти намагаєшся щось заборонити, ти стаєш як папа Іннокентій, який винайшов цензуру, і з’ясовуєш, що сам підвищив ціну на ці книжки і зробив їх більш популярними. Всі книгарі Європи чекали індексу заборонених книжок як манни небесної, тому що, як тільки в нього потрапляла книжка, її можна було продати втридорога, люди тут же хотіли її купити», – каже правозахисник.

У сучасних умовах заборона на доступ до інформації, за словами Івана Засурського, може стати для влади міною уповільненої дії.

«У нас велика напруженість зараз у суспільстві через ситуацію з Кримом і через те, як ведеться інформаційна політика, що стала більш однобічною, пропагандистською. І багатьох людей це дратує. А влада поки що не переконалася в тому, що це контрпродуктивно, тому що вона не вивчила головний урок Януковича, який полягає в тому, що справжній Майдан ти можеш зробити тільки власними руками, будучи президентом і ухвалюючи ідіотські закони. Поки вони цього не зрозуміють, напевно, в нас ситуація буде ще загострюватися, і вони будуть намагатися якісь дроти різати. Але, мені здається, вони не розуміють, що в цього детонатора немає ніяких дротів, він якраз вибухає від того, що ти намагаєшся перерізати ці дроти», – вважає Засурський.

Крім усього переліченого вище, депутати від фракції «Єдина Росія» Андрій Красов та Олександр Сидякін і депутат від фракції «Справедлива Росія» Ігор Зотов підготували поправки до законодавства, які запроваджують кримінальне покарання за участь в акціях протесту. Поправки, на думку Сидякіна, повинні захистити звичайних громадян від учасників різних акцій. За неодноразове порушення (протягом 180 днів) порядку організації або проведення будь-якої акції, чи то зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікету, – штраф від 600 тисяч рублів до 1 мільйона (зараз це від майже 17 тисяч доларів до понад 28 тисяч), обов’язкові роботи на строк до 480 годин або максимальне покарання – до 5 років позбавлення волі.

Директор Інституту моніторингу ефективності правозастосування при Громадській палаті Росії Олена Лук’янова вважає, що закон може стати інструментом розправи над невгодними.

«Якщо цю ініціативу оцінювати, абстрагуючись від усього іншого, то її цілком можна було б розцінити як спробу додаткового наведення громадського порядку. Але, на жаль, оцінювати її так абсолютно неможливо. Цю ініціативу потрібно оцінювати в комплексі і з тим, як здійснюється правозастосування в Росії, і з тим, які закони ще додатково застосовуються. І ось тоді картинка виходить надзвичайно неприваблива. Завтра люди вийдуть із найбільш мирних питань протестувати, з парасольками або з листами чистого паперу, або з плакатом, на якому буде написано: «Хай завжди буде сонце!», і їх в будь-якому разі затримають. Їм поставлять за вину адміністративне правопорушення, навіть якщо це буде просто весела молодь, або хтось якусь стрічку на свій одяг начепить. Один, два, три рази, а далі – кримінальна відповідальність. У контексті того, що робиться спроба зробити суворішим виїзд за кордон, особливо боржників, потрібно сприймати і ті штрафи, які пропонуються. Вони велетенські, їх можуть витримати тільки чиновники, які отримують аналогічні зарплати, і їх ніяк не витримає звичайне населення, навіть «офісний планктон». Далі – це залізна стіна, це фактично тюрма, де людина, навіть не перебуваючи на зоні, буде перебувати в цій самій тюрмі з обмеженими правами на пересування.

Депутати мотивують свою ініціативу турботою про громадський порядок і боротьбою з його порушниками. Однак, на думку Олени Лук’янової, за рахунок тих, хто виходить на мирні акції, правоохоронці будуть «робити звітність».

«Це дуже погана ініціатива, вона загрожує серйозним порушенням прав людини, вона загрожує переповненням в’язниць невгодними або незгодними, або просто тими, хто критикує владу. Я як юрист тільки так можу розцінити цю ініціативу. З погляду правової логіки це абсолютна дурість. Якщо йдеться про боротьбу за громадський порядок, звичайно, ловити людей, які мирно гуляють вулицею, набагато простіше, ніж розслідувати крадіжки, розбійні напади, пограбування. Там треба щось робити, а тут можна просто вийти на вулицю і закрити свою звітність про підтримання громадського порядку. Мені це категорично не подобається», – каже фахівець.

У вівторок у мерію Москви була подана заявка на проведення акції на захист свободи слова у ЗМІ. Серед організаторів – політолог Георгій Сатаров, журналіст Олександр Риклін і письменник Дмитро Биков. Проведення «Маршу правди» заплановане на 13 квітня.