Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Луценко проти України» не заявляв про вибіркове правосуддя. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький.
«Давайте чесно. Справа Луценка нічим не відрізняється від сотень інших справ про порушення права на затримання і тримання особи під вартою. Це по-перше. По-друге, тут є постійні спекуляції на тему того, що європейський суд констатував вибірковість чи політичний підтекст. У рішенні Європейського суду (з прав людини) чітко зазначено, що дані скарги є необґрунтованими. Через те будь-які розмови на цю тему є лише спекуляціями, що не мають під собою реального підґрунтя», – сказав Кульчицький.
За словами урядового уповноваженого, справа Луценка не є прецедентною. «Прецедентною в даному випадку є справа «Харченко проти України», в якій Європейський суд (з прав людини) констатував наявність системної проблеми щодо затримання і тримання особи під вартою».
Як заявив Кульчицький, обидві ці справи «відбулися за час дії старого Кримінально-процесуального кодексу, який містив системні недоліки, що, зокрема, призводили до порушення Конвенції».
Водночас, за словами урядового уповноваженого, новий Кримінальний процесуальний кодекс повністю врегулював процедуру згідно з вимогами Європейського суду з прав людини. Однак Кульчицький передбачає, що буде «ще певна кількість справ, в яких буде констатовано порушення статті 5 Конвенції», вироки суду за якими були ухвалені в рамках дії старого КПК.
Минулого тижня Україна повністю прийняла 115 із 145 рекомендацій країн-учасниць ООН щодо поліпшення ситуації з правами людини в рамках моніторингу ООН за дотриманням прав людини. Водночас рекомендації щодо подолання вибіркового правосуддя і політично мотивованих переслідувань Київ відхилив.
«Давайте чесно. Справа Луценка нічим не відрізняється від сотень інших справ про порушення права на затримання і тримання особи під вартою. Це по-перше. По-друге, тут є постійні спекуляції на тему того, що європейський суд констатував вибірковість чи політичний підтекст. У рішенні Європейського суду (з прав людини) чітко зазначено, що дані скарги є необґрунтованими. Через те будь-які розмови на цю тему є лише спекуляціями, що не мають під собою реального підґрунтя», – сказав Кульчицький.
За словами урядового уповноваженого, справа Луценка не є прецедентною. «Прецедентною в даному випадку є справа «Харченко проти України», в якій Європейський суд (з прав людини) констатував наявність системної проблеми щодо затримання і тримання особи під вартою».
Як заявив Кульчицький, обидві ці справи «відбулися за час дії старого Кримінально-процесуального кодексу, який містив системні недоліки, що, зокрема, призводили до порушення Конвенції».
Водночас, за словами урядового уповноваженого, новий Кримінальний процесуальний кодекс повністю врегулював процедуру згідно з вимогами Європейського суду з прав людини. Однак Кульчицький передбачає, що буде «ще певна кількість справ, в яких буде констатовано порушення статті 5 Конвенції», вироки суду за якими були ухвалені в рамках дії старого КПК.
Минулого тижня Україна повністю прийняла 115 із 145 рекомендацій країн-учасниць ООН щодо поліпшення ситуації з правами людини в рамках моніторингу ООН за дотриманням прав людини. Водночас рекомендації щодо подолання вибіркового правосуддя і політично мотивованих переслідувань Київ відхилив.
