Харківський міський голова Геннадій Кернес, коментуючи на прохання Радіо Свобода ситуацію з використанням мов на регіональному рівні, зазначив, що поволі зникає заполітизованість мовного питання.
«Є політична кон’юнктура, але потихеньку вона відходить. Зокрема, у Харкові, я думаю, немає такого обговорення. А в житті люди спілкуються українською, російською, вірменською, грузинською. А той, хто знає іврит, то говорить цією мовою. Ви ж бачили сьогодні, що я сесію вів по можливості українською мовою», – каже харківський мер.
Кернес відмовляється оцінювати мовний закон Ківалова-Колесніченка, бо, як він каже, був прибічником ухвалення після закону у Верховній Раді місцевого рішення про статус російської як регіональної мови.
Міський голова не зміг розповісти, які кошти з міського бюджету були витрачені на реалізацію закону про засади мовної політики, зокрема фінансування перекладу документів.
«Я не можу сьогодні вам сказати які є, наприклад, витрати і прибутки в цьому напрямку. Але однозначно можу сказати, суперечностей у цьому питанні немає. Я вважаю, що це не те питання, щодо якого варто загострювати увагу», – відповів Радіо Свобода Геннадій Кернес.
За даними членів націонал-патріотичних громадських організацій, у більшості кіосків у центрі Харкова відсутня україномовна преса, а в місцевому теле- і радіоефірі збільшився обсяг передач і реклами російською мовою.
Рік тому парламент ухвалив закон «Про засади державної мовної політики», який неофіційно називають ще «законом Ківалова-Колесніченка». Він встановлює, що державною мовою є українська, але водночас істотно розширює використання регіональних мов, якщо у регіоні проживає 10% носіїв цих мов. Після ухвалення цього документа в різних містах сходу та заходу відбулися заходи протестів. У Харкові російська мова має статус регіональної.
«Є політична кон’юнктура, але потихеньку вона відходить. Зокрема, у Харкові, я думаю, немає такого обговорення. А в житті люди спілкуються українською, російською, вірменською, грузинською. А той, хто знає іврит, то говорить цією мовою. Ви ж бачили сьогодні, що я сесію вів по можливості українською мовою», – каже харківський мер.
Кернес відмовляється оцінювати мовний закон Ківалова-Колесніченка, бо, як він каже, був прибічником ухвалення після закону у Верховній Раді місцевого рішення про статус російської як регіональної мови.
Міський голова не зміг розповісти, які кошти з міського бюджету були витрачені на реалізацію закону про засади мовної політики, зокрема фінансування перекладу документів.
«Я не можу сьогодні вам сказати які є, наприклад, витрати і прибутки в цьому напрямку. Але однозначно можу сказати, суперечностей у цьому питанні немає. Я вважаю, що це не те питання, щодо якого варто загострювати увагу», – відповів Радіо Свобода Геннадій Кернес.
За даними членів націонал-патріотичних громадських організацій, у більшості кіосків у центрі Харкова відсутня україномовна преса, а в місцевому теле- і радіоефірі збільшився обсяг передач і реклами російською мовою.
Рік тому парламент ухвалив закон «Про засади державної мовної політики», який неофіційно називають ще «законом Ківалова-Колесніченка». Він встановлює, що державною мовою є українська, але водночас істотно розширює використання регіональних мов, якщо у регіоні проживає 10% носіїв цих мов. Після ухвалення цього документа в різних містах сходу та заходу відбулися заходи протестів. У Харкові російська мова має статус регіональної.
