У Дніпропетровську, в арт-центрі «Квартира», у суботу ввечері відбувся прем’єрний показ художнього фільму про Голодомор «Червоне намисто», створений колективом молодих місцевих кінематографістів.
Усі творці фільму – молоді люди, кожний з яких чув історії про пережитий голод від своїх бабусь та дідусів.
За словами авторів, сюжет стрічки базується на невигаданій історії народженої в Кіровоградській області Антоніни, якій 1933-го було сім років. Недитяче випробування дівчинки голодом, раннє дорослішання і розуміння межі між життям і смертю – такою є головна тема фільму, каже співрежисер Карен Карапетян.
Зйомки відбувалися в селі Рудьки Царичанського району, одному з багатьох сіл краю, які пережили Голодомор. Молоді кінематографісти обрали його невипадково: саме тут знайшли стару сільську хату під стріхою з тих часів. Головні ролі виконали професійні актори, а ролі другого плану – місцеві селяни, нащадки людей, які пережили Голодомор.
«У селі ми знайшли музей з інтер'єром і предметами побуту тих часів. При проведенні зйомок нам дуже допомагали місцеві жителі. Вони надали нам старий одяг, допомагали рубати дрова. Діти з цього села взяли участь у зйомках», – сказав Карен Карапетян.
Як повідомила Радіо Свобода автор сценарію, співрежисер Тетяна Кондрашевська, бюджет фільму був невеликий – всього 55 тисяч гривень, чимало людей працювало над стрічкою без грошової винагороди.
«В основу фільму лягла історія моєї рідної бабусі, її розповіді я чула з дитинства. Її історія мене ще в дитинстві зачепила, пізніше в голові почали з’являтись кадри, епізоди. Голодомор – це та тема, яка іноді відштовхує людей. Я вдячна, що знайшлась така команда, яка взялася за цю тему. Для молоді це теж важливо», – сказала Тетяна Кондрашевська.
Як розказують творці, їхній фільм знятий у стилі чорно-білого кіно 60-х років і лише один образ має колір – червоне намисто як символ надії.
Презентувати фільм незабаром сподіваються в різних містах України, а також на міжнародних фестивалях.
Усі творці фільму – молоді люди, кожний з яких чув історії про пережитий голод від своїх бабусь та дідусів.
За словами авторів, сюжет стрічки базується на невигаданій історії народженої в Кіровоградській області Антоніни, якій 1933-го було сім років. Недитяче випробування дівчинки голодом, раннє дорослішання і розуміння межі між життям і смертю – такою є головна тема фільму, каже співрежисер Карен Карапетян.
Зйомки відбувалися в селі Рудьки Царичанського району, одному з багатьох сіл краю, які пережили Голодомор. Молоді кінематографісти обрали його невипадково: саме тут знайшли стару сільську хату під стріхою з тих часів. Головні ролі виконали професійні актори, а ролі другого плану – місцеві селяни, нащадки людей, які пережили Голодомор.
«У селі ми знайшли музей з інтер'єром і предметами побуту тих часів. При проведенні зйомок нам дуже допомагали місцеві жителі. Вони надали нам старий одяг, допомагали рубати дрова. Діти з цього села взяли участь у зйомках», – сказав Карен Карапетян.
Як повідомила Радіо Свобода автор сценарію, співрежисер Тетяна Кондрашевська, бюджет фільму був невеликий – всього 55 тисяч гривень, чимало людей працювало над стрічкою без грошової винагороди.
«В основу фільму лягла історія моєї рідної бабусі, її розповіді я чула з дитинства. Її історія мене ще в дитинстві зачепила, пізніше в голові почали з’являтись кадри, епізоди. Голодомор – це та тема, яка іноді відштовхує людей. Я вдячна, що знайшлась така команда, яка взялася за цю тему. Для молоді це теж важливо», – сказала Тетяна Кондрашевська.
Як розказують творці, їхній фільм знятий у стилі чорно-білого кіно 60-х років і лише один образ має колір – червоне намисто як символ надії.
Презентувати фільм незабаром сподіваються в різних містах України, а також на міжнародних фестивалях.