Колишня уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова заявила сьогодні, що «репресивні норми» двох із ухвалених учора більшістю у Верховній Раді законів «брутально порушують права людини та суперечать міжнародним зобов’язанням України».
Як мовиться в заяві Карпачової, яка була першим омбудсманом в Україні, влада «пішла шляхом правової легітимації репресивних дій правоохоронних органів і судової системи», схваливши голосами більшості закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо заочного кримінального провадження, а також закон про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» та низки процесуальних законів щодо «додаткових заходів захисту безпеки громадян».
Як за формою прийняття, так і за своїм змістом ці закони суперечать Конституції України, стандартам прав і свобод людини, міжнародним зобов’язанням України та прецедентним рішенням Європейського суду з прав людини, заявила вона.
Ці закони порушують низку основоположних громадянських прав і свобод, гарантованих Конституцією України та Європейською конвенцією з прав людини, зокрема: свободу мирних зібрань, право на інформацію, свободу вільного пересування, права на справедливий судовий розгляд, свободу асоціацій, а також принцип верховенства права, вважає Ніна Карпачова.
Але найбільш небезпечним, на думку Ніни Карпачової, є те, що норми цих законів не сприятимуть розв’язанню у правовий спосіб наявних соціальних конфліктів, а навпаки – поглиблюватимуть суспільне протистояння і, тим самим, у разі набрання чинності – вестимуть до загострення безпрецедентної суспільно-політичної кризи, що може призвести навіть до втрати незалежності України, мовиться в заяві, написаній іще до того, як стало відомо, що президент уже підписав ці та інші ухвалені вчора закони.
Перший зі згаданих Карпачовою законів, зокрема, запроваджує можливість заочного кримінального провадження, якщо підозрюваний чи обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення «ухиляється від прибуття на виклик до органу досудового розслідування або суду».
Другий із них передбачає велике число змін у різних законодавчих актах. Він, серед іншого, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесені акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
Як мовиться в заяві Карпачової, яка була першим омбудсманом в Україні, влада «пішла шляхом правової легітимації репресивних дій правоохоронних органів і судової системи», схваливши голосами більшості закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо заочного кримінального провадження, а також закон про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» та низки процесуальних законів щодо «додаткових заходів захисту безпеки громадян».
Як за формою прийняття, так і за своїм змістом ці закони суперечать Конституції України, стандартам прав і свобод людини, міжнародним зобов’язанням України та прецедентним рішенням Європейського суду з прав людини, заявила вона.
Ці закони порушують низку основоположних громадянських прав і свобод, гарантованих Конституцією України та Європейською конвенцією з прав людини, зокрема: свободу мирних зібрань, право на інформацію, свободу вільного пересування, права на справедливий судовий розгляд, свободу асоціацій, а також принцип верховенства права, вважає Ніна Карпачова.
Але найбільш небезпечним, на думку Ніни Карпачової, є те, що норми цих законів не сприятимуть розв’язанню у правовий спосіб наявних соціальних конфліктів, а навпаки – поглиблюватимуть суспільне протистояння і, тим самим, у разі набрання чинності – вестимуть до загострення безпрецедентної суспільно-політичної кризи, що може призвести навіть до втрати незалежності України, мовиться в заяві, написаній іще до того, як стало відомо, що президент уже підписав ці та інші ухвалені вчора закони.
Перший зі згаданих Карпачовою законів, зокрема, запроваджує можливість заочного кримінального провадження, якщо підозрюваний чи обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення «ухиляється від прибуття на виклик до органу досудового розслідування або суду».
Другий із них передбачає велике число змін у різних законодавчих актах. Він, серед іншого, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесені акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
