Крим.Реалії
Голова Меджлісу татарського народу Фаузія Байрамова вважає, що в анексованому Криму Меджліс кримських татар чекає доля Міллі Меджлісу Татарстану – заборона на легальну діяльність. Тому вона радить створювати уряд у вигнанні та реєструватися при ООН.
Про це вона сказала в інтерв'ю ВВС Україна.
Ситуація, в якій опинився Меджліс кримськотатарського народу, вважає Байрамова, дуже схожа з тією, в якій колись виявився татарський Меджліс. Гоніння почалися в 1994 році, коли Татарстан уклав з Росією договір про поділ – делегування повноважень.
«Це була фактично здача суверенітету, а стосунки з керівниками Татарстану остаточно зіпсовані. Влітку 1994 року Міллі Меджліс почали судити. Нам заборонили ухвалювати закони. Але ми як працювали, так і продовжували працювати – ухвалювали закони, замість Конституції ухвалили «Татар Кануни» («Татарський Закон»), посилено працювали з народом, відкриваючи татарські школи, мечеті, газети, організовуючи політичні заходів і, при можливості, вирішуючи соціальні проблеми татар. Але тиск на нас був дуже сильний: керівництво Татарстану вже щосили працювало з Москвою, і ми виявилися небажаними елементами і для Казані, і для Москви», – розповіла Байрамова.
З приходом до влади Володимира Путіна, говорить голова Меджлісу Татарстану, «кисень зовсім перекрили»: в усій Росії почали закривати останні татарські школи, почалися гоніння мусульман.
«У таких умовах ми не могли мовчати! За це нас знову судили, провели тотальні обшуки в Казані, в Набережних Челнах, де проходив джиєн, в Москві. Мене судили за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, дали рік умовно, а звернення Міллі Меджлісу до світової спільноти всюди вилучили і рішенням суду внесли до списку забороненої літератури. Пізніше був ще один суд – Міллі Меджліс зняли з реєстрації. Ми зараз працюємо поза законом. Якщо Крим залишиться у складі Росії, Меджліс кримськотатарського народу, думаю, чекає те саме», – вважає Байрамова.
Якщо російська влада заборонить діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, вона радить вчинити так, як свого часу вчинив Міллі Меджліс Татарстану.
«Наприкінці 2008 року Міллі Меджліс на своєму джиєні (зборах) ухвалив звернення до ООН з проханням визнати незалежність Татарстану на основі Декларації та підсумків референдуму. Тоді ж Меджліс заснував «Уряд у вигнанні», керівником якого був призначений Віл Мірзаянов, учений, який живе в Америці», – розповіла голова Меджлісу татарського народу.
На думку правозахисниці, становище кримських татар не найгірше – за їхньою спиною стоять Туреччина та Україна і вони мають лідера світового рівня.
«Кримські татари майже чверть століття жили в умовах української демократії та свободи, вони не звикли до російської «демократії». У цих умовах кримські татари, особливо їхні лідери, не повинні погоджуватися з рабством, тому що Крим – споконвіку кримськотатарська земля. Становище кримських татар не найгірше, тому що за їхньою спиною стоїть багатомільйонна Туреччина. Європейська Україна також дуже лояльно ставиться до кримських татар, і я впевнена, не дозволить їх образити», – сказала Байрамова.
Кримські татари провели акцію протесту у відповідь на заборону в'їзду до Криму їхнього національного лідера Мустафи Джемілєва 3 травня. «Прокурор» Криму Наталія Поклонська назвала ці дії «екстремістськими». Вона попередила голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, що у разі непокори, Меджліс буде ліквідований і його діяльність заборонена.
Голова Меджлісу татарського народу Фаузія Байрамова вважає, що в анексованому Криму Меджліс кримських татар чекає доля Міллі Меджлісу Татарстану – заборона на легальну діяльність. Тому вона радить створювати уряд у вигнанні та реєструватися при ООН.
Про це вона сказала в інтерв'ю ВВС Україна.
Ситуація, в якій опинився Меджліс кримськотатарського народу, вважає Байрамова, дуже схожа з тією, в якій колись виявився татарський Меджліс. Гоніння почалися в 1994 році, коли Татарстан уклав з Росією договір про поділ – делегування повноважень.
«Це була фактично здача суверенітету, а стосунки з керівниками Татарстану остаточно зіпсовані. Влітку 1994 року Міллі Меджліс почали судити. Нам заборонили ухвалювати закони. Але ми як працювали, так і продовжували працювати – ухвалювали закони, замість Конституції ухвалили «Татар Кануни» («Татарський Закон»), посилено працювали з народом, відкриваючи татарські школи, мечеті, газети, організовуючи політичні заходів і, при можливості, вирішуючи соціальні проблеми татар. Але тиск на нас був дуже сильний: керівництво Татарстану вже щосили працювало з Москвою, і ми виявилися небажаними елементами і для Казані, і для Москви», – розповіла Байрамова.
З приходом до влади Володимира Путіна, говорить голова Меджлісу Татарстану, «кисень зовсім перекрили»: в усій Росії почали закривати останні татарські школи, почалися гоніння мусульман.
«У таких умовах ми не могли мовчати! За це нас знову судили, провели тотальні обшуки в Казані, в Набережних Челнах, де проходив джиєн, в Москві. Мене судили за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, дали рік умовно, а звернення Міллі Меджлісу до світової спільноти всюди вилучили і рішенням суду внесли до списку забороненої літератури. Пізніше був ще один суд – Міллі Меджліс зняли з реєстрації. Ми зараз працюємо поза законом. Якщо Крим залишиться у складі Росії, Меджліс кримськотатарського народу, думаю, чекає те саме», – вважає Байрамова.
Якщо російська влада заборонить діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, вона радить вчинити так, як свого часу вчинив Міллі Меджліс Татарстану.
«Наприкінці 2008 року Міллі Меджліс на своєму джиєні (зборах) ухвалив звернення до ООН з проханням визнати незалежність Татарстану на основі Декларації та підсумків референдуму. Тоді ж Меджліс заснував «Уряд у вигнанні», керівником якого був призначений Віл Мірзаянов, учений, який живе в Америці», – розповіла голова Меджлісу татарського народу.
На думку правозахисниці, становище кримських татар не найгірше – за їхньою спиною стоять Туреччина та Україна і вони мають лідера світового рівня.
«Кримські татари майже чверть століття жили в умовах української демократії та свободи, вони не звикли до російської «демократії». У цих умовах кримські татари, особливо їхні лідери, не повинні погоджуватися з рабством, тому що Крим – споконвіку кримськотатарська земля. Становище кримських татар не найгірше, тому що за їхньою спиною стоїть багатомільйонна Туреччина. Європейська Україна також дуже лояльно ставиться до кримських татар, і я впевнена, не дозволить їх образити», – сказала Байрамова.
Кримські татари провели акцію протесту у відповідь на заборону в'їзду до Криму їхнього національного лідера Мустафи Джемілєва 3 травня. «Прокурор» Криму Наталія Поклонська назвала ці дії «екстремістськими». Вона попередила голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, що у разі непокори, Меджліс буде ліквідований і його діяльність заборонена.
