Кримські татари і влада анексованого Криму домовилися про жалобний мітинг 18 травня?

Сімферополь – Представники Меджлісу доводять самопроголошеній владі Криму, що сенсу забороняти проведення мітингу в 70-ту річницю депортації кримських татар немає, оскільки люди все одно прийдуть. Мітинг має бути мирним і під кримськотатарськими прапорами, кажуть у Меджлісі. Участь у жалобних заходах лідера кримських татар Мустафи Джемілєва залишається під питанням, оскільки його, як і раніше, не пускають до Криму.

Кебіре Усеїнова одна з тих, хто пережив депортацію і зміг повернутися додому. На світанку 18 травня 1944-го в її будинок, як і в оселі всіх інших кримських татар, постукали солдати.
«Усі плакали, кричали, навіть не збиралися як слід. Потім мати нас вирішила молоком напоїти, з вечора стояв чавун з молоком. Ми хотіли пити, а солдат взяв, штовхнув ногою і все розлилося на підлогу. І ми вийшли так, без нічого. Хто зробив з нами таке? Радянський солдат! Нехай він згадує, він підніжку поставив, дітей втопив у річці, хіба можна так?», – досі хвилюється жінка, згадуючи ті події.

У перші роки депортації від хвороб і голоду, за інформацією самоперепису, загинули майже 50% кримських татар.

Молодь сподівається на консенсус

Жалобний мітинг 18 травня завжди був даниною пам'яті жертвам депортації. Останні двадцять років десятки тисяч кримських татар щороку збиралися на центральній площі Сімферополя. Сьогодні в пресі й соціальних мережах активно обговорюється питання, як усе відбуватиметься цього року?

До 12 травня нова влада анексованого Криму нічого з цього приводу не повідомляла. Тільки в понеділок прес-служба самопроголошеного парламенту Криму розповсюдила план проведення жалобних заходів до річниці депортації на своєму сайті. 16 травня, в п'ятницю, в Сімферополі відбудеться покладання квітів до меморіального пам'ятника жертвам депортації.

У Кримському академічному українському музичному театрі відбудеться вечір-реквієм за участі «спікера» кримського парламенту Володимира Константинова. 17 травня увечері на центральній площі молодь проведе акцію «Запали вогонь у своєму серці». А 18 травня на центральній площі анонсують жалобний мітинг.

Голова молодіжної кримськотатарської організації «К'ардашлик» Асан
Емірсалієв переконаний, що влада не піде на заборону проведення мітингу. «Це буде протистояння всього народу. Я не вважаю, що цьому керівництву,
яке зараз у Криму має вплив на силові структури, це вигідно. Я вважаю, що буде якийсь консенсус», – говорить кримськотатарський активіст.

Без символіки України і Росії та без «самооборони»

Однак заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял розповів сайту Крим.Реалії, що нова влада Криму все ж таки мала намір заборонити проведення мітингу. «Влада боїться, що будуть неконтрольовані та провокаційні дії з боку кримських татар. Тому був у них такий намір: не проводити мітинг на центральній площі, а провести окремі мітинги в районах. Ми намагаємося пояснити, що люди все одно будуть приходити, і якщо буде заборона, туди приходитимуть люди певним чином налаштовані. І якщо вони туди зберуться, то ви повинні зрозуміти, вони говоритимуть певні речі, можливо, щось робитимуть. Це ще більше ускладнить ситуацію, і нічого доброго ні для кримських татар, ні для влади не буде», – вважає Наріман Джелял.

Умова проведення мітингу – «ніякої «самооборони» біля цього мітингу бути не повинно» і, нібито, за словами заступника голови Меджлісу, домовленість досягнута. «Він буде під національним прапором, з національним гімном. Не буде українського прапора і гімну, як не буде і російської символіки», – додав Наріман Джелял.

За його словами, деякі члени Меджлісу категорично проти виступу перед присутніми членів так званого уряду Криму і російського істеблішменту. «Не проти приїхати президент Татарстану, але за умови, якщо ми його запросимо», – розповідає заступник голови Меджлісу.

Зате відкритим залишається питання про участь у мітингу лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, якого 3 травня «влада Республіки Крим» не впустила на півострів. Наслідком цієї заборони стала багатотисячна мирна акція протесту кримських татар на «кордоні» в Армянську. Після цього Мустафа Джемілєв оголосив, що обстоюватиме свої
права в Європейському суді.