Севастополь – Російський уряд ухвалив рішення надати місту Севастополю на 2014 рік 10,6 мільярдів рублів у вигляді дотацій з федерального бюджету на підтримку заходів для «збалансованості міського бюджету». Інформація про це з'явилася на офіційному сайті російського уряду 10 травня, а саме рішення було ухвалене на засіданні 8 травня (тим же рішенням «Республіці Крим» на ту ж «збалансованість бюджету» було виділено 44,8 мільярдів рублів).
Для порівняння, в останні роки перед анексією півострова річний бюджет Севастополя становив близько 1,5 мільярда гривень, що приблизно дорівнює 4,65 мільярдів російських рублів без урахування вартості програми соціально-економічного розвитку. Інакше кажучи, річні дотації в російський бюджет Севастополя вже в двічі перевищили колишній обсяг скарбниці. Оскільки, як уже було зазначено, 10,6 мільярдів – це не весь бюджет, а лише дотації на «збалансованість». Власні ж прибутки міського бюджету, які в епоху України становили більшу частину міського бюджету, громадськість не бачить. На запитання: «Де ж сьогодні прибуткова частина бюджету Севастополя?» відповіді поки що немає. Ці цифри ніде не звучать. Так, наче після анексії Криму доходи в місцевий бюджет припинилися, і говорити про них місцевій владі стало незручно.
Один із севастопольських підприємців на ім'я Олександр в інтерв'ю Крим.Реалії розповів: «Зайшов днями до районної податкової інспекції. Коридори і зали майже порожні. Відвідувачів – підприємців, бухгалтерів і просто громадян, охочих заплатити податки, майже не видно. А раніше, за України, податкова була переповнена економічно активними людьми, які метушилися, декларували прибутки, розраховували свої податки, або просто узгоджували свої дії з податковими інспекторами».
На запитання: «А хто ж у місті тоді платить податки?» той же Олександр сказав: «Був я в Чорноморському банку реконструкції та розвитку (ЧБРР), бачив там список на чергу з понад 3000 осіб, які хотіли заплатити податки. Цей банк зазначений у рекомендаціях районних податкових інспекцій». Підприємець порахував: якщо брати до уваги, що за день в ЧБРР податки сплачують близько 20 юридичних або фізичних осіб, то загалом в черзі доведеться простояти приблизно півроку, щоб отримати право заплатити податки до бюджету міста Севастополя або інші бюджети. На думку Олександра, це одна з причин, чому в міській казні не вистачає грошей, і чому Севастополь змушений просити в Москви кошти на бюджетні потреби – на заробітну плату, пенсії та допомоги, тобто на життя.
Є й інші причини: згортають свою роботу комерційні структури, закриваються банки й торгові мережі, йдуть підприємства, які раніше платили податки і давали гроші в бюджет. Оскільки більшість великих і середніх комерційних структур були або є дочірніми філіями українських компаній, вони не хочуть платити податки одночасно в український і російський бюджети і просто закриваються.
А що далі? Закриття двох сотень філій українських банків призвело до того, що в Севастополі з'явилися великі черги біля кількох фінансових установ, які ще залишилися, та громадяни в цих чергах вельми критично оцінюють роботу влади. Зі свого боку, закриття в місті українських магазинів і торгових мереж викликає зменшення надходження товарів, тобто до товарного дефіциту, і зрештою – до негативних настроїв серед населення.
У зв'язку з появою кордону на Перекопі й російського правового поля, багато старих економічних зв'язків почали руйнуватися, що також спричинило за собою падіння прибутків місцевого бюджету. До речі, колишній губернатор Севастополя Олексій Чалий перед своїм виходом у відставку публічно повідомив, що місто перебуває на межі соціального вибуху. У такій обстановці уряд Росії почав фінансувати бюджетні потреби Севастополя з федерального бюджету, за рахунок резервного фонду. Якщо ж перерахувати 10,6 мільярдів рублів на рік на 380 тисяч жителів міста, то виходить, що кожен севастополець отримає з федерального бюджету приблизно 28 тисяч рублів на рік або 3,1 тисячі рублів на місяць, якщо рахувати з квітня. А якщо не рахувати дітей і безробітних, то вийде майже мінімальна зарплата. Це (28 тисяч рублів на рік) у кілька разів більше, ніж отримують з федерального бюджету жителі таких близьких до України областей, як Брянська (4741 рубль) або Орловська (5838 рублів) (інформація 2013 року).
Схожа ситуація і в «Республіці Крим»: річні дотації в 44,8 мільярдів рублів на 2 мільйони населення відповідають 22 400 рублів на рік на душу населення. З цього приводу представник однієї з громадських організацій міста Сергій сказав Крим.Реалії: «У результаті анексії Криму команда Путіна отримала багатомільярдні збитки. Навіть якщо врахувати річну економію в 98 мільйонів доларів на рік, які тепер Москва не платитиме Києву за оренду військових баз у Криму, регулярні соціальні збитки залишаються дуже великими. А якщо врахувати вимушений «розвиток» Криму, наприклад, будівництво моста вартістю 200 мільярдів рублів і подібні проекти з прив'язки півострова до Росії, то підсумкові суми витрат «на Крим» стають астрономічними». На його думку, на цьому тлі заяви деяких російських чиновників про те, що через три роки Крим перестане бути дотаційним і перетвориться на прибутковий регіон, виглядають не зовсім реалістичними.
Сергій продовжує: «Поки що всі побачили, що старі економічні зв'язки між Севастополем, Кримом і Україною руйнуються, а нові не створюються, з Росії нові компанії майже не приходять, і прибутки до місцевих бюджетів падають. Ну, прийшли до Криму з Росії чотири малих банки, які поки зайняті тим, що відкривають розрахункові рахунки для юридичних осіб, ну отримають вони на обслуговуванні цих рахунків якісь комісійні, але це мало допоможе бюджету».
У свою чергу, працівниця сфери севастопольського туризму Ангеліна сказала Крим.Реалії, що розмови про те, що в Криму з'являться мільйони російських туристів, поки що залишаються розмовами. «Загальновідомо, що безліч російських туристів зупиняється не в готелях, а у кримських родичів або «дикунами» у приватників. Це знову ж таки не дає відчутних прибутків до державної скарбниці», – зазначила він.
Працівник транспортної компанії Андрій у коментарі Крим.Реалії висловив сумнів у тому, що Росія завантажить порти Криму роботою і перевалкою: «Везе, скажімо, Чорним морем російське судно вантаж для одержувачів у Тамбові. В принципі, це судно може зайти і в порт Севастополь. А далі як? Через Україну везти проблематично: два кордони з жорстким контролем, можуть взагалі не пропустити, адже відносини між країнами погіршуються, а в Донбасі взагалі стріляють». Андрій не виключив, що можна буде в Севастополі перевантажитись на автомобіль, який доїде до Керчі, а там – скористатися послугами поромної переправи на Тамань. «Але за переправу треба платити. Далі – автомобілем у російську глибинку. Але везти морем – дешевше, ніж вантажівкою. Ясно, що російському судну простіше зайти, скажімо, в порт Новоросійськ, там перевантажитись на прямий автомобіль, і прибрати з перевалки кримську ланку. Виходить, що Севастопольський порт у цьому випадку просто не потрібний. Тому що всі рахують гроші і прагнуть заощадити на витратах», – зазначив працівник транспортної компанії.
Всі опитані Крим.Реалії погодилися з тим, що після анексії півострова Росією економічне становище Севастополя і «Республіки Крим» ускладнилося. Громадський працівник Сергій підсумував: «Севастополь і Крим стали забирати мільярди бюджетних рублів, які могли б піти на потреби інших російських регіонів. Це всім зрозуміло, але чиновники в Севастополі й Криму, як і чиновники в Москві, не хочуть про це говорити. Вони кажуть про перемогу та правильність ухвалених рішень. А прості люди страждають від такої політики. У цьому особливість нинішньої російської демократії ».
Для порівняння, в останні роки перед анексією півострова річний бюджет Севастополя становив близько 1,5 мільярда гривень, що приблизно дорівнює 4,65 мільярдів російських рублів без урахування вартості програми соціально-економічного розвитку. Інакше кажучи, річні дотації в російський бюджет Севастополя вже в двічі перевищили колишній обсяг скарбниці. Оскільки, як уже було зазначено, 10,6 мільярдів – це не весь бюджет, а лише дотації на «збалансованість». Власні ж прибутки міського бюджету, які в епоху України становили більшу частину міського бюджету, громадськість не бачить. На запитання: «Де ж сьогодні прибуткова частина бюджету Севастополя?» відповіді поки що немає. Ці цифри ніде не звучать. Так, наче після анексії Криму доходи в місцевий бюджет припинилися, і говорити про них місцевій владі стало незручно.
Один із севастопольських підприємців на ім'я Олександр в інтерв'ю Крим.Реалії розповів: «Зайшов днями до районної податкової інспекції. Коридори і зали майже порожні. Відвідувачів – підприємців, бухгалтерів і просто громадян, охочих заплатити податки, майже не видно. А раніше, за України, податкова була переповнена економічно активними людьми, які метушилися, декларували прибутки, розраховували свої податки, або просто узгоджували свої дії з податковими інспекторами».
На запитання: «А хто ж у місті тоді платить податки?» той же Олександр сказав: «Був я в Чорноморському банку реконструкції та розвитку (ЧБРР), бачив там список на чергу з понад 3000 осіб, які хотіли заплатити податки. Цей банк зазначений у рекомендаціях районних податкових інспекцій». Підприємець порахував: якщо брати до уваги, що за день в ЧБРР податки сплачують близько 20 юридичних або фізичних осіб, то загалом в черзі доведеться простояти приблизно півроку, щоб отримати право заплатити податки до бюджету міста Севастополя або інші бюджети. На думку Олександра, це одна з причин, чому в міській казні не вистачає грошей, і чому Севастополь змушений просити в Москви кошти на бюджетні потреби – на заробітну плату, пенсії та допомоги, тобто на життя.
Є й інші причини: згортають свою роботу комерційні структури, закриваються банки й торгові мережі, йдуть підприємства, які раніше платили податки і давали гроші в бюджет. Оскільки більшість великих і середніх комерційних структур були або є дочірніми філіями українських компаній, вони не хочуть платити податки одночасно в український і російський бюджети і просто закриваються.
А що далі? Закриття двох сотень філій українських банків призвело до того, що в Севастополі з'явилися великі черги біля кількох фінансових установ, які ще залишилися, та громадяни в цих чергах вельми критично оцінюють роботу влади. Зі свого боку, закриття в місті українських магазинів і торгових мереж викликає зменшення надходження товарів, тобто до товарного дефіциту, і зрештою – до негативних настроїв серед населення.
У зв'язку з появою кордону на Перекопі й російського правового поля, багато старих економічних зв'язків почали руйнуватися, що також спричинило за собою падіння прибутків місцевого бюджету. До речі, колишній губернатор Севастополя Олексій Чалий перед своїм виходом у відставку публічно повідомив, що місто перебуває на межі соціального вибуху. У такій обстановці уряд Росії почав фінансувати бюджетні потреби Севастополя з федерального бюджету, за рахунок резервного фонду. Якщо ж перерахувати 10,6 мільярдів рублів на рік на 380 тисяч жителів міста, то виходить, що кожен севастополець отримає з федерального бюджету приблизно 28 тисяч рублів на рік або 3,1 тисячі рублів на місяць, якщо рахувати з квітня. А якщо не рахувати дітей і безробітних, то вийде майже мінімальна зарплата. Це (28 тисяч рублів на рік) у кілька разів більше, ніж отримують з федерального бюджету жителі таких близьких до України областей, як Брянська (4741 рубль) або Орловська (5838 рублів) (інформація 2013 року).
Схожа ситуація і в «Республіці Крим»: річні дотації в 44,8 мільярдів рублів на 2 мільйони населення відповідають 22 400 рублів на рік на душу населення. З цього приводу представник однієї з громадських організацій міста Сергій сказав Крим.Реалії: «У результаті анексії Криму команда Путіна отримала багатомільярдні збитки. Навіть якщо врахувати річну економію в 98 мільйонів доларів на рік, які тепер Москва не платитиме Києву за оренду військових баз у Криму, регулярні соціальні збитки залишаються дуже великими. А якщо врахувати вимушений «розвиток» Криму, наприклад, будівництво моста вартістю 200 мільярдів рублів і подібні проекти з прив'язки півострова до Росії, то підсумкові суми витрат «на Крим» стають астрономічними». На його думку, на цьому тлі заяви деяких російських чиновників про те, що через три роки Крим перестане бути дотаційним і перетвориться на прибутковий регіон, виглядають не зовсім реалістичними.
Сергій продовжує: «Поки що всі побачили, що старі економічні зв'язки між Севастополем, Кримом і Україною руйнуються, а нові не створюються, з Росії нові компанії майже не приходять, і прибутки до місцевих бюджетів падають. Ну, прийшли до Криму з Росії чотири малих банки, які поки зайняті тим, що відкривають розрахункові рахунки для юридичних осіб, ну отримають вони на обслуговуванні цих рахунків якісь комісійні, але це мало допоможе бюджету».
У свою чергу, працівниця сфери севастопольського туризму Ангеліна сказала Крим.Реалії, що розмови про те, що в Криму з'являться мільйони російських туристів, поки що залишаються розмовами. «Загальновідомо, що безліч російських туристів зупиняється не в готелях, а у кримських родичів або «дикунами» у приватників. Це знову ж таки не дає відчутних прибутків до державної скарбниці», – зазначила він.
Працівник транспортної компанії Андрій у коментарі Крим.Реалії висловив сумнів у тому, що Росія завантажить порти Криму роботою і перевалкою: «Везе, скажімо, Чорним морем російське судно вантаж для одержувачів у Тамбові. В принципі, це судно може зайти і в порт Севастополь. А далі як? Через Україну везти проблематично: два кордони з жорстким контролем, можуть взагалі не пропустити, адже відносини між країнами погіршуються, а в Донбасі взагалі стріляють». Андрій не виключив, що можна буде в Севастополі перевантажитись на автомобіль, який доїде до Керчі, а там – скористатися послугами поромної переправи на Тамань. «Але за переправу треба платити. Далі – автомобілем у російську глибинку. Але везти морем – дешевше, ніж вантажівкою. Ясно, що російському судну простіше зайти, скажімо, в порт Новоросійськ, там перевантажитись на прямий автомобіль, і прибрати з перевалки кримську ланку. Виходить, що Севастопольський порт у цьому випадку просто не потрібний. Тому що всі рахують гроші і прагнуть заощадити на витратах», – зазначив працівник транспортної компанії.
Всі опитані Крим.Реалії погодилися з тим, що після анексії півострова Росією економічне становище Севастополя і «Республіки Крим» ускладнилося. Громадський працівник Сергій підсумував: «Севастополь і Крим стали забирати мільярди бюджетних рублів, які могли б піти на потреби інших російських регіонів. Це всім зрозуміло, але чиновники в Севастополі й Криму, як і чиновники в Москві, не хочуть про це говорити. Вони кажуть про перемогу та правильність ухвалених рішень. А прості люди страждають від такої політики. У цьому особливість нинішньої російської демократії ».
