Сімферополь – При всьому офіційному скепсисі вищих російських посадовців щодо західних санкцій останні повільно, але впевнено, роблять свою справу. Що б там не говорили чиновники, найкращим індикатором є поведінка бізнесу. Адже саме він страждає в першу чергу від обмежень на міжнародних ринках. А великий російський капітал занадто сильно інтегрований в міжнародні фінансові процеси.
Перед загрозою санкцій великі компанії з Російської Федерації сьогодні наочно демонструють своє небажання вести роботу в Криму, анексія якого не визнається світовим співтовариством і, більше того, стає приводом для економічних обмежень. У такій ситуації анексованому півострову не варто розраховувати на мільярдні вливання з боку гігантів російської економіки. Його розвиток визначатимуть федеральний бюджет, а також дрібні та середні гравці. А в окремих випадках – спеціально створені для роботи в «сірій зоні» юридичні особи, покликані замінити собою тих, хто побоюється прийти на півострів легально.
Сьогодні ми вже можемо спостерігати діяльність таких ерзац-компаній у цілій низці секторів у Криму. Одні вже створені і працюють, інші – тільки створюються. Їхня мета – замінити гравців, які з різних причин (ризику втратити доступ на світовий кредитний ринок або випробувати обвал акцій, що торгуються на міжнародних біржах тощо) не можуть діяти в Криму самостійно. І сфера їхньої спеціалізації – найширша.
Фінансовий сектор
Вакуум на банківському ринку кримчани, мабуть, відчули на собі найгостріше. Українські фінансові структури з півострова пішли, однак російські не поспішають займати їхнє місце. Станом на травень у Криму відкрилися тільки сім російських банків, тоді як «асортимент» українських донедавна складав близько сотні. При цьому жодна з російських фінустанов на півострові («Російський національний комерційний банк», «Крайінвестбанк», «Генбанк», «Джаст Банк», «Першотравневий», «ВладіКомБанк», «Рубльов») за розміром активів навіть близько не наближаються до першої сотні. Виняток становить лише банк «Росія», який оголосив про плани працювати в Криму і ще в березні став першою жертвою західних санкцій. Так що, йому втрачати вже нічого. Всі інші найбільші гравці фінансового ринку Російської Федерації від приходу на проблемний півострів утримуються. Більше того, маючи дочірні структури в Україні, ВТБ, Зовнішекономбанк, Ощадбанк вирішили згорнути свою діяльність у Криму. Очевидно, можливі збитки від втрати українського та міжнародних ринків для цих структур набагато вагоміші, ніж «дивіденди» від діяльності на анексованій території.
У контексті вищесказаного про структури-прокладки найбільший інтерес викликає «Російський національний комерційний банк» (РНКБ), що користується особливим ставленням кримської влади і відкрив найбільш широку мережу відділень в Криму, зокрема за рахунок колишніх відділень українських банків. Ця невелика за російськими мірками фінустанова (входить до третьої сотні за активами) до 26 березня була дочірньою компанією «Банку Москви». За інформацією «РосБізнесКонсалтинг», зараз банк на 100% належить «РНКБ -Холдингу», до «Банку Москви» де-юре не має відношення. Але, як кажуть джерела, в РНКБ зараз працюють колишні співробітники столичного банку, а сам «Банк Москви» керує його роботою в Криму. Очевидно, що респектабельний російський банк просто «сховав кінці у воду», створивши собі замінник для роботи на проблемному ринку.
Також варто звернути увагу і на той факт, що гарантії повернення внесків клієнтам зниклих з регіону банківських установ взяла на себе новостворена структура – «Фонд захисту вкладників». А не напряму державна корпорація «Агентство страхування внесків», що виконує цю функцію на території РФ. Хоча її співробітники нині працюють у кримському Фонді.
Паливний ринок
Що вже там говорити, якщо навіть «Газпром», який втілює сучасну російську державність, в останні дні озвучив низку заяв, що свідчать про явне небажання головного донора російської економіки «підставлятися» з Кримом. Спочатку, після того, як Захід ввів санкції щодо «націоналізованого» сепаратистами «Чорноморнафтогазу», було повідомлено, що кримська компанія не стане входити до складу «Газпрому», хоча раніше розмови про її поглинання активно велися.
Далі – більше. Російський газовий монополіст і зовсім відмовився включати анексовану територію в програму газифікації на 2014 рік. У компанії пояснили, що питання газифікації півострова залишаться в компетенції «Чорноморнафтогазу», що вже став жертвою обмежень. Судячи з усього, в цій ситуації було вирішено залишити йому роль ерзац-структури, діяльністю якої «Газпром» стане керувати лише кулуарно. За допомогою своїх людей у керівництві – днями пост голови кримської компанії обійняв колишній гендиректор ТОВ «Газпром Міжрегіонгаз Краснодар» Сергій Комісаров.
Не ризикують офіційно працювати на паливному ринку Криму і великі приватні
компанії. Нещодавно стало відомо, що кримську мережу АЗС «Лукойл» придбали структури українського олігарха-втікача Сергія Курченка. За повідомленнями джерела видання Oilnews, відповідна домовленість була досягнута на початку травня. Причиною ж продажу мережі російською компанією, на думку джерела, також стало побоювання міжнародних санкцій. Тоді як фірмам Курченка, оголошеного в розшук в Україні та звинуваченого в багатомільйонних розкраданнях і відмиванні коштів, «чорна мітка» – тільки й дозволяє, що працювати в Криму. Зараз з «лукойлівських» заправок вже знімають логотипи та колишню символіку.
Транспорт
Разом з Кримом Росія отримала і чималу проблему організації транспортного сполучення з новопридбаною територією. При цьому основна ставка робиться на авіаперевезення. Однак і цей ринок не позбавлений тих самих ризиків, тим більше, що Європейська організація з безпеки польотів заборонила виконувати рейси в аеропорти Сімферополя та Севастополя.
Зворотний бік цього прекрасно розуміють в Росії. Як один зі шляхів вирішення проблеми там пропонували створити кримську регіональну авіакомпанію, яка обслуговуватиме внутрішні рейси і зв'яже півострів авіасполученням з містами материкової Росії. Зокрема, з пропозицією про створення такої компанії звертався до міністра транспорту депутат Держдуми Роман Худяков. «Якщо ідея створення регіональної кримської авіалінії виявиться реалізованою та економічно вигідною, то вона дасть російській авіації можливість стати більш незалежною від інших країн. Ми цим убережемо великі компанії від санкцій і великих фінансових втрат і створимо нового перевізника, якому санкції будуть не страшні», – пояснив свою пропозицію парламентарій.
Крім того, розглядалося питання про притягнення як базового перевізника в аеропорт Сімферополя однієї з регіональних російських компаній, що не спеціалізується на міжнародних перевезеннях, а значить, захищена від можливих санкцій. Як основний претендент називали авіакомпанію «Грозний Авіа».
Проте російське транспортне керівництво поки що вирішило піти іншим шляхом і
зламати сумніви авіаперевізників загальною зобов'язалівкою. Представникам авіакомпаній було оголошено, що участь у програмі субсидування перевезень до Криму стане однією з умов видачі призначень на міжнародні маршрути. Простіше кажучи, не літаєш до Криму – значить, не літаєш за кордон. Очевидно, це пов'язано з тим, що створення ерзац-авіакомпанії вимагає часу: на реєстрацію юрособи, оренду літаків, набір льотного складу тощо, тоді як проблема транспортного сполучення гостро стоїть уже зараз. Але не виключено, що до ідеї реєстрації окремої кримської авіакомпанії можуть повернутися пізніше.
Телекомунікації та зв'язок
Проблемам телекомунікаційного ринку Крим.Реалії присвячували окрему статтю (див. «Кримський зв'язківець»), відзначимо лише, що вони багато в чому збігаються із ситуацією в інших секторах економіки. Українські оператори, не тільки з юридичних, але і з технічних причин, навряд чи зможуть продовжити роботу в Криму, тоді як російські не квапляться освоювати звільнений простір. Зокрема, компанія «Мегафон», яка входить до «великої трійки», вже повідомила, що не ухвалила рішення про вихід на ринок Криму «через низьку прибутковість регіону».
«Мегафон» – це акціонерне товариство, публічна компанія, яка торгується на Московській і Лондонської біржах, і для нас економічна діяльність, де б ми не працювали, звичайно ж, превалює», – пояснив голова компанії Іван Таврін в інтерв'ю телеканалу «Росія 24». Два інших найбільших російських оператори – «МТС» і «Вимпелком», що володіють, відповідно, українськими лідерами ринку «МТС Україна» і «Київстар» – поки зберігають мовчання щодо своїх планів.
Тим часом, у Криму вже встигли розпочати створення структури, яка зможе їх замінити. «Одним з варіантів може бути створення на кримській базі оператора з умовною назвою «Кримтелеком», який працюватиме на LTE (мережа четвертого покоління - ред.) і зможе забезпечити Південний берег Криму сучасним зв'язком», – ділився планами минулого тижня російський міністр у справах Криму Олег Савельєв. І практично зразу після цього компанія з назвою «Кримтелеком» була створена «Радою міністрів» Криму. Поки що до її відання віднесений стаціонарний телефонний зв'язок, однак чиновники діляться планами розвитку і мобільного зв'язку формату LTE, чим не може похвалитися жоден з діючих операторів.
На ринку ж поштового зв'язку ще з початку березня діє місцева структура
«Кримпошта» – монополіст «Пошта Росії» також не ризикнув заходити сюди під своїм брендом. Хоча робота «Кримпошти» координується з боку російської поштової компанії.
У Росії сьогодні покладають певні надії на проект створення особливої
економічної зони в Криму. Її завдання – не тільки стимулювання розвитку півострова, а й заманювання сюди великого капіталу – як російського, так і міжнародного, за рахунок пільг і преференцій. Однак ОЕЗ не знімає головне питання – невизначеного правового статусу Криму в умовах анексії. А значить, для великого бізнесу Крим все одно залишиться ризиковою «сірою зоною», працювати в якій навряд чи хто з поважаючих себе бізнес-структур ризикне безпосередньо. Хіба що за допомогою таких ось ерзац-фірм, які замінюють або маскують реального гравця на проблемному ринку.
Перед загрозою санкцій великі компанії з Російської Федерації сьогодні наочно демонструють своє небажання вести роботу в Криму, анексія якого не визнається світовим співтовариством і, більше того, стає приводом для економічних обмежень. У такій ситуації анексованому півострову не варто розраховувати на мільярдні вливання з боку гігантів російської економіки. Його розвиток визначатимуть федеральний бюджет, а також дрібні та середні гравці. А в окремих випадках – спеціально створені для роботи в «сірій зоні» юридичні особи, покликані замінити собою тих, хто побоюється прийти на півострів легально.
Сьогодні ми вже можемо спостерігати діяльність таких ерзац-компаній у цілій низці секторів у Криму. Одні вже створені і працюють, інші – тільки створюються. Їхня мета – замінити гравців, які з різних причин (ризику втратити доступ на світовий кредитний ринок або випробувати обвал акцій, що торгуються на міжнародних біржах тощо) не можуть діяти в Криму самостійно. І сфера їхньої спеціалізації – найширша.
Фінансовий сектор
Вакуум на банківському ринку кримчани, мабуть, відчули на собі найгостріше. Українські фінансові структури з півострова пішли, однак російські не поспішають займати їхнє місце. Станом на травень у Криму відкрилися тільки сім російських банків, тоді як «асортимент» українських донедавна складав близько сотні. При цьому жодна з російських фінустанов на півострові («Російський національний комерційний банк», «Крайінвестбанк», «Генбанк», «Джаст Банк», «Першотравневий», «ВладіКомБанк», «Рубльов») за розміром активів навіть близько не наближаються до першої сотні. Виняток становить лише банк «Росія», який оголосив про плани працювати в Криму і ще в березні став першою жертвою західних санкцій. Так що, йому втрачати вже нічого. Всі інші найбільші гравці фінансового ринку Російської Федерації від приходу на проблемний півострів утримуються. Більше того, маючи дочірні структури в Україні, ВТБ, Зовнішекономбанк, Ощадбанк вирішили згорнути свою діяльність у Криму. Очевидно, можливі збитки від втрати українського та міжнародних ринків для цих структур набагато вагоміші, ніж «дивіденди» від діяльності на анексованій території.
Можливі збитки від втрати українського та міжнародних ринків для серйозних бізнес-структур набагато вагоміші, ніж «дивіденди» від діяльності на анексованій території
У контексті вищесказаного про структури-прокладки найбільший інтерес викликає «Російський національний комерційний банк» (РНКБ), що користується особливим ставленням кримської влади і відкрив найбільш широку мережу відділень в Криму, зокрема за рахунок колишніх відділень українських банків. Ця невелика за російськими мірками фінустанова (входить до третьої сотні за активами) до 26 березня була дочірньою компанією «Банку Москви». За інформацією «РосБізнесКонсалтинг», зараз банк на 100% належить «РНКБ -Холдингу», до «Банку Москви» де-юре не має відношення. Але, як кажуть джерела, в РНКБ зараз працюють колишні співробітники столичного банку, а сам «Банк Москви» керує його роботою в Криму. Очевидно, що респектабельний російський банк просто «сховав кінці у воду», створивши собі замінник для роботи на проблемному ринку.
Також варто звернути увагу і на той факт, що гарантії повернення внесків клієнтам зниклих з регіону банківських установ взяла на себе новостворена структура – «Фонд захисту вкладників». А не напряму державна корпорація «Агентство страхування внесків», що виконує цю функцію на території РФ. Хоча її співробітники нині працюють у кримському Фонді.
Паливний ринок
Що вже там говорити, якщо навіть «Газпром», який втілює сучасну російську державність, в останні дні озвучив низку заяв, що свідчать про явне небажання головного донора російської економіки «підставлятися» з Кримом. Спочатку, після того, як Захід ввів санкції щодо «націоналізованого» сепаратистами «Чорноморнафтогазу», було повідомлено, що кримська компанія не стане входити до складу «Газпрому», хоча раніше розмови про її поглинання активно велися.
Далі – більше. Російський газовий монополіст і зовсім відмовився включати анексовану територію в програму газифікації на 2014 рік. У компанії пояснили, що питання газифікації півострова залишаться в компетенції «Чорноморнафтогазу», що вже став жертвою обмежень. Судячи з усього, в цій ситуації було вирішено залишити йому роль ерзац-структури, діяльністю якої «Газпром» стане керувати лише кулуарно. За допомогою своїх людей у керівництві – днями пост голови кримської компанії обійняв колишній гендиректор ТОВ «Газпром Міжрегіонгаз Краснодар» Сергій Комісаров.
Не ризикують офіційно працювати на паливному ринку Криму і великі приватні
Кримську мережу АЗС «Лукойл» придбали структури українського олігарха-втікача Сергія Курченка
Транспорт
Разом з Кримом Росія отримала і чималу проблему організації транспортного сполучення з новопридбаною територією. При цьому основна ставка робиться на авіаперевезення. Однак і цей ринок не позбавлений тих самих ризиків, тим більше, що Європейська організація з безпеки польотів заборонила виконувати рейси в аеропорти Сімферополя та Севастополя.
Зворотний бік цього прекрасно розуміють в Росії. Як один зі шляхів вирішення проблеми там пропонували створити кримську регіональну авіакомпанію, яка обслуговуватиме внутрішні рейси і зв'яже півострів авіасполученням з містами материкової Росії. Зокрема, з пропозицією про створення такої компанії звертався до міністра транспорту депутат Держдуми Роман Худяков. «Якщо ідея створення регіональної кримської авіалінії виявиться реалізованою та економічно вигідною, то вона дасть російській авіації можливість стати більш незалежною від інших країн. Ми цим убережемо великі компанії від санкцій і великих фінансових втрат і створимо нового перевізника, якому санкції будуть не страшні», – пояснив свою пропозицію парламентарій.
Крім того, розглядалося питання про притягнення як базового перевізника в аеропорт Сімферополя однієї з регіональних російських компаній, що не спеціалізується на міжнародних перевезеннях, а значить, захищена від можливих санкцій. Як основний претендент називали авіакомпанію «Грозний Авіа».
Проте російське транспортне керівництво поки що вирішило піти іншим шляхом і
Російське транспортне керівництво вирішило зламати сумніви авіаперевізників загальною зобов'язалівкою
Телекомунікації та зв'язок
Проблемам телекомунікаційного ринку Крим.Реалії присвячували окрему статтю (див. «Кримський зв'язківець»), відзначимо лише, що вони багато в чому збігаються із ситуацією в інших секторах економіки. Українські оператори, не тільки з юридичних, але і з технічних причин, навряд чи зможуть продовжити роботу в Криму, тоді як російські не квапляться освоювати звільнений простір. Зокрема, компанія «Мегафон», яка входить до «великої трійки», вже повідомила, що не ухвалила рішення про вихід на ринок Криму «через низьку прибутковість регіону».
«Мегафон» – це акціонерне товариство, публічна компанія, яка торгується на Московській і Лондонської біржах, і для нас економічна діяльність, де б ми не працювали, звичайно ж, превалює», – пояснив голова компанії Іван Таврін в інтерв'ю телеканалу «Росія 24». Два інших найбільших російських оператори – «МТС» і «Вимпелком», що володіють, відповідно, українськими лідерами ринку «МТС Україна» і «Київстар» – поки зберігають мовчання щодо своїх планів.
Тим часом, у Криму вже встигли розпочати створення структури, яка зможе їх замінити. «Одним з варіантів може бути створення на кримській базі оператора з умовною назвою «Кримтелеком», який працюватиме на LTE (мережа четвертого покоління - ред.) і зможе забезпечити Південний берег Криму сучасним зв'язком», – ділився планами минулого тижня російський міністр у справах Криму Олег Савельєв. І практично зразу після цього компанія з назвою «Кримтелеком» була створена «Радою міністрів» Криму. Поки що до її відання віднесений стаціонарний телефонний зв'язок, однак чиновники діляться планами розвитку і мобільного зв'язку формату LTE, чим не може похвалитися жоден з діючих операторів.
На ринку ж поштового зв'язку ще з початку березня діє місцева структура
«Кримпошта» – монополіст «Пошта Росії» також не ризикнув заходити сюди під своїм брендом. Хоча робота «Кримпошти» координується з боку російської поштової компанії.
У Росії сьогодні покладають певні надії на проект створення особливої
«Пошта Росії» також не ризикнув заходити в Крим під своїм брендом
