Сімферополь – Після банківської та продовольчої криз у Криму наступна хвиля потрясінь на півострові може відбутися у царині права власності. Керівники анексованого Криму запевняють, що максимально відповідально і обережно поводитимуться з майновими питаннями. Проте гарантії від ухвалення рішень під політичним впливом немає.
За всі роки репатріації у кримських татар так і не з’явилося власного культурного центру. Те, що традиційно називають «вогнищами» культури – кримськотатарський музей мистецтв, виставковий зал, арт-центр у прямому сенсі цього слова «тліють» в орендованих і далеких від ідеалу естетики приміщеннях.
Питання культури поза політикою? Тільки не в Криму. Є проект будівництва, є спонсори і довгі роки ведеться діалог з владою про місце майбутнього кримськотатарського культурного центру, який покликаний стати відповіддю на духовні запити депортованого народу.
Проте кожного разу зміна політичного впливу на структури, що ухвалюють рішення про місце для будівництва центру, перетворювала цей проект на «тунель без світла в кінці». Нова влада скасовувала і піддавала сумнівам рішення попередньої, у справі з’являлися нові обставини і зацікавлені сторони.
«Зачарований» культурний центр
Схоже, ця історія вийшла на нову гілку свого розвитку тепер вже під прапорами Росії. Кілька років тому міська рада Сімферополя своїм рішенням передала в оренду благодійній організації «Фонд «Крим» 16 соток землі на вулиці Карла Маркса, 25, що знаходиться під історичною будівлею – будинком родини Арендтів «для реконструкції та обслуговування нежитлових будівель під кримськотатарський культурний центр, офісних приміщень і паркінгу».
Проектування майбутньої будівлі триває з 2010 року. Передбачається, що культурний центр складатиметься з п’яти поверхів: на першому поверсі розмістяться конференц-зал на 130 місць, виставковий зал і вестибюль. Практично весь другий поверх займе кримськотатарський музей культури і мистецтв. Третій поверх відвели під офісні приміщення та навчальні класи для розвитку мови, навчання ремеслам. Там же розташується бібліотека з читальною залою. На четвертому поверсі розмістяться різні видавництва, редакції радіо і телебачення, а на п’ятому – конференц-зал на 30-40 осіб, приміщення кухні, арт-кафе.
Спонсором будівництва виступило Турецьке управління зі співробітництва та розвитку (ТІКА). За попередніми підрахунками, вартість проекту становить від 2,5 до 3,5 мільйонів доларів США. Спочатку планувалося, що центр буде введений в експлуатацію у 2015 році.
«За ці роки ми вклали вже понад півмільйона доларів у ці руїни, викупили в цьому дворі вісім квартир, відселили мешканців», – розповідає голова благодійної організації «Фонд «Крим» Різа Шевкієв.
Однак розпочати будівництво організація не може внаслідок тривалих судових розглядів навколо будівлі. Рішення міської ради Сімферополя стало оскаржувати в суді Товариство із захисту та збереження культурної спадщини, керівники якого близькі до відомого своєю антиукраїнською та антикримськотатарською позицією екс-депутата кримського парламенту Олега Родивілова. Свої наміри товариство мотивувало історичною цінністю будівлі – будинку Арендта, зруйнований фасад якого розташований на виділеній ділянці.
За словами голови «Фонду «Крим», у нього є історичні довідки, які підтверджують, що сам Арендт помер ще до будівництва цієї будівлі, а тому історична важливість будівлі під сумнівом. «Ми також довели в суді, що будівля перебуває в аварійному стані і не підлягає відновленню попри наші бажання. Опоненти направили справу до Апеляційного суду, рішення якого тепер затримується через відомі обставини», – розповів Радіо Свобода Різа Шевкієв.
У свою чергу Товариство із захисту та збереження культурної спадщини звернулося до голови постійної комісії «Державної ради» «Республіки Крим» і до мера Сімферополя із закликами зберегти пам’ятник згідно із законодавством Росії.
«Тепер, коли Крим повернувся до Росії, ми сподіваємося, що будинок Арендта буде врятований і відреставрований – адже він незаперечно є частиною культурної спадщини Росії в Криму. Будинок Арендта отримав статус пам’ятника історії... як будинок, що належить чудовій родині Арендтів, яка самовіддано служила Батьківщині», – заявила прес-секретар товариства Лідія Михайлова.
Зараз «прокуратура» Криму веде перевірку у Фонді майна щодо виконання умов договору купівлі-продажу та будівництва кримськотатарського культурного центру.
«На нас вже «навішали» штрафів на півмільйона за те, що ми не інвестуємо. З іншого боку, нам заборонили будувати та інвестувати до рішення Апеляційного суду. У Міністерстві культури ми вже чуємо погрози про те, що будівлю у нас заберуть. Якщо «по бєспрєдєлу» – можуть забрати хоч сьогодні», – скаржиться керівник благодійної організації.
Ухвалення рішення суд відклав на кінець червня. У «Фонді «Крим» переконані, що початок прокурорської перевірки не «порожній дзвін», і готові обстоювати свої права в міжнародному суді.
За знесення будівлі заплатить сам забудовник
Російська влада наступатиме на хворий «мозоль» Криму – самозахоплення – «із усією відповідальністю та обережністю», пообіцяв міністр у справах Криму Олег Савельєв. Він висловив упевненість, що головна проблема в цьому питанні пов’язана з відсутністю доступу до українських реєстрів. «Україна – це дуже унітарна держава, і всі реєстри були і є в Києві», – пояснив Савельєв.
Заспокоїти громадян поспішив «віце-прем’єр» Криму Рустам Теміргалієв. «Міністерство регіонального будівництва Росії спільно з республіканською «владою» планують визначити місця, на яких самозахоплення будуть легалізовані, а які необхідно буде звільнити», – сказав він. Також Теміргалієв наголосив, що самозахоплення, де вже проживають кримські татари, будуть узаконені.
Разом з тим «міністр» будівництва і архітектури «Республіки Крим» Володимир Ніколов зазначив: «У Росії добре працює процедура знесення незаконних і самовільно збудованих будівель. На жаль, у нас було вкрай важко знести якусь незаконну побудову».
Якщо судити не за словами, а за справами, тепер «у нас» проблем з цим не буде. Минулого тижня почали зносити конструкції, що розташовані в межах 200 метрів від лінії моря. За словами Володимира Ніколова, якщо рішенням суду будівлю визнають незаконною, забудовник повинен буде сам оплатити її знесення.
Генпрокуратура України готова реагувати на порушення прав власності
Генеральна прокуратура України спільно з Міністерством юстиції, урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини та представниками Меджлісу кримськотатарського народу мають намір створити міжвідомчу робочу групу для реагування на порушення прав власності в Криму.
Як повідомляє прес-служба Генпрокуратури, робоча група координуватиме дії української влади у вирішенні юридичних питань, що стосуються зафіксованих у Криму правопорушень. «Зокрема, зазіхання на право власності на півострові, компенсації збитків, завданих анексією, та інші питання», – пояснили в прес-службі.
Член експертної ради, створеної при Міністерстві юстиції України Олексій Скорик зазначає, що на даний момент іде збір фактів, які вимагають уваги, напрацьовуються перші документи і рішення. А в самому Міністерстві юстиції зауважили, що «після президентських виборів в Україні звільнення тимчасово окупованих територій залишається одним із пріоритетів суспільного життя».
Передбачається, що однією з найбільш уразливих груп кримського населення у сфері майнового права після анексії Криму стануть кримські татари. Однак керівник юридичного відділу Меджлісу кримськотатарського народу Тейфук Гафаров в коментарі Радіо Свобода сказав, що з питаннями майнового характеру звернень від його співвітчизників поки не надходило.
За всі роки репатріації у кримських татар так і не з’явилося власного культурного центру. Те, що традиційно називають «вогнищами» культури – кримськотатарський музей мистецтв, виставковий зал, арт-центр у прямому сенсі цього слова «тліють» в орендованих і далеких від ідеалу естетики приміщеннях.
Питання культури поза політикою? Тільки не в Криму. Є проект будівництва, є спонсори і довгі роки ведеться діалог з владою про місце майбутнього кримськотатарського культурного центру, який покликаний стати відповіддю на духовні запити депортованого народу.
Проте кожного разу зміна політичного впливу на структури, що ухвалюють рішення про місце для будівництва центру, перетворювала цей проект на «тунель без світла в кінці». Нова влада скасовувала і піддавала сумнівам рішення попередньої, у справі з’являлися нові обставини і зацікавлені сторони.
«Зачарований» культурний центр
Схоже, ця історія вийшла на нову гілку свого розвитку тепер вже під прапорами Росії. Кілька років тому міська рада Сімферополя своїм рішенням передала в оренду благодійній організації «Фонд «Крим» 16 соток землі на вулиці Карла Маркса, 25, що знаходиться під історичною будівлею – будинком родини Арендтів «для реконструкції та обслуговування нежитлових будівель під кримськотатарський культурний центр, офісних приміщень і паркінгу».
Проектування майбутньої будівлі триває з 2010 року. Передбачається, що культурний центр складатиметься з п’яти поверхів: на першому поверсі розмістяться конференц-зал на 130 місць, виставковий зал і вестибюль. Практично весь другий поверх займе кримськотатарський музей культури і мистецтв. Третій поверх відвели під офісні приміщення та навчальні класи для розвитку мови, навчання ремеслам. Там же розташується бібліотека з читальною залою. На четвертому поверсі розмістяться різні видавництва, редакції радіо і телебачення, а на п’ятому – конференц-зал на 30-40 осіб, приміщення кухні, арт-кафе.
Спонсором будівництва виступило Турецьке управління зі співробітництва та розвитку (ТІКА). За попередніми підрахунками, вартість проекту становить від 2,5 до 3,5 мільйонів доларів США. Спочатку планувалося, що центр буде введений в експлуатацію у 2015 році.
«За ці роки ми вклали вже понад півмільйона доларів у ці руїни, викупили в цьому дворі вісім квартир, відселили мешканців», – розповідає голова благодійної організації «Фонд «Крим» Різа Шевкієв.
Однак розпочати будівництво організація не може внаслідок тривалих судових розглядів навколо будівлі. Рішення міської ради Сімферополя стало оскаржувати в суді Товариство із захисту та збереження культурної спадщини, керівники якого близькі до відомого своєю антиукраїнською та антикримськотатарською позицією екс-депутата кримського парламенту Олега Родивілова. Свої наміри товариство мотивувало історичною цінністю будівлі – будинку Арендта, зруйнований фасад якого розташований на виділеній ділянці.
За словами голови «Фонду «Крим», у нього є історичні довідки, які підтверджують, що сам Арендт помер ще до будівництва цієї будівлі, а тому історична важливість будівлі під сумнівом. «Ми також довели в суді, що будівля перебуває в аварійному стані і не підлягає відновленню попри наші бажання. Опоненти направили справу до Апеляційного суду, рішення якого тепер затримується через відомі обставини», – розповів Радіо Свобода Різа Шевкієв.
У свою чергу Товариство із захисту та збереження культурної спадщини звернулося до голови постійної комісії «Державної ради» «Республіки Крим» і до мера Сімферополя із закликами зберегти пам’ятник згідно із законодавством Росії.
«Тепер, коли Крим повернувся до Росії, ми сподіваємося, що будинок Арендта буде врятований і відреставрований – адже він незаперечно є частиною культурної спадщини Росії в Криму. Будинок Арендта отримав статус пам’ятника історії... як будинок, що належить чудовій родині Арендтів, яка самовіддано служила Батьківщині», – заявила прес-секретар товариства Лідія Михайлова.
Зараз «прокуратура» Криму веде перевірку у Фонді майна щодо виконання умов договору купівлі-продажу та будівництва кримськотатарського культурного центру.
«На нас вже «навішали» штрафів на півмільйона за те, що ми не інвестуємо. З іншого боку, нам заборонили будувати та інвестувати до рішення Апеляційного суду. У Міністерстві культури ми вже чуємо погрози про те, що будівлю у нас заберуть. Якщо «по бєспрєдєлу» – можуть забрати хоч сьогодні», – скаржиться керівник благодійної організації.
Ухвалення рішення суд відклав на кінець червня. У «Фонді «Крим» переконані, що початок прокурорської перевірки не «порожній дзвін», і готові обстоювати свої права в міжнародному суді.
За знесення будівлі заплатить сам забудовник
Російська влада наступатиме на хворий «мозоль» Криму – самозахоплення – «із усією відповідальністю та обережністю», пообіцяв міністр у справах Криму Олег Савельєв. Він висловив упевненість, що головна проблема в цьому питанні пов’язана з відсутністю доступу до українських реєстрів. «Україна – це дуже унітарна держава, і всі реєстри були і є в Києві», – пояснив Савельєв.
Заспокоїти громадян поспішив «віце-прем’єр» Криму Рустам Теміргалієв. «Міністерство регіонального будівництва Росії спільно з республіканською «владою» планують визначити місця, на яких самозахоплення будуть легалізовані, а які необхідно буде звільнити», – сказав він. Також Теміргалієв наголосив, що самозахоплення, де вже проживають кримські татари, будуть узаконені.
Разом з тим «міністр» будівництва і архітектури «Республіки Крим» Володимир Ніколов зазначив: «У Росії добре працює процедура знесення незаконних і самовільно збудованих будівель. На жаль, у нас було вкрай важко знести якусь незаконну побудову».
Якщо судити не за словами, а за справами, тепер «у нас» проблем з цим не буде. Минулого тижня почали зносити конструкції, що розташовані в межах 200 метрів від лінії моря. За словами Володимира Ніколова, якщо рішенням суду будівлю визнають незаконною, забудовник повинен буде сам оплатити її знесення.
Генпрокуратура України готова реагувати на порушення прав власності
Генеральна прокуратура України спільно з Міністерством юстиції, урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини та представниками Меджлісу кримськотатарського народу мають намір створити міжвідомчу робочу групу для реагування на порушення прав власності в Криму.
Як повідомляє прес-служба Генпрокуратури, робоча група координуватиме дії української влади у вирішенні юридичних питань, що стосуються зафіксованих у Криму правопорушень. «Зокрема, зазіхання на право власності на півострові, компенсації збитків, завданих анексією, та інші питання», – пояснили в прес-службі.
Член експертної ради, створеної при Міністерстві юстиції України Олексій Скорик зазначає, що на даний момент іде збір фактів, які вимагають уваги, напрацьовуються перші документи і рішення. А в самому Міністерстві юстиції зауважили, що «після президентських виборів в Україні звільнення тимчасово окупованих територій залишається одним із пріоритетів суспільного життя».
Передбачається, що однією з найбільш уразливих груп кримського населення у сфері майнового права після анексії Криму стануть кримські татари. Однак керівник юридичного відділу Меджлісу кримськотатарського народу Тейфук Гафаров в коментарі Радіо Свобода сказав, що з питаннями майнового характеру звернень від його співвітчизників поки не надходило.
