Сімферополь – Пару днів тому російські ЗМІ – спочатку «Ізвєстія», а потім з посиланням на них lenta.ru – розповсюдили, на перший погляд, сенсаційне повідомлення про те, що «Китай знову обговорює з Росією будівництво великого порту під Євпаторією». Виявилося – суцільна вигадка посадової особи.
В інформації, зокрема йшлося, що китайські інвестори після візиту президента Росії Володимира Путіна до Китаю відновили перервані взимку переговори з розробки і будівництва глибоководного порту на території Криму. Про це «Ізвєстіям» розповів «перший віце-прем'єр республіки» Рустам Теміргалієв.
Втім, деякі нюанси повідомлення, чомусь проігноровані «Ізвєстіями», відразу ж викликали сумніви в правдивості інформації «першого віце-прем'єра». Так, за його словами, очні зустрічі з китайською стороною заплановані на серпень, тому що проект поки не є першочерговим. «Ми маємо намір запустити проект, але тільки коли будуть завершені позачергові заходи щодо введення рубля і щодо водопостачання півострова», – уточнив чиновник.
Порт глибиною акваторії в 25 метрів і каналом підведення такої ж глибини довжиною близько 10 кілометрів передбачалося, нібито, збудувати в Сакському районі Криму, неподалік від селища Фрунзе в 25 кілометрах від Євпаторії. За заявами ініціаторів проекту, нова гавань могла б стати найбільшим розвантажувальним портом на території Криму.
Зокрема, до першого етапу проекту об'ємом 3 мільярди доларів входило будівництво глибоководного порту-хаба, який зможе приймати великі партії вантажів. Крім того, ініціатори говорили, що планують збудувати кілька терміналів для зерна і сипучих вантажів об'ємом в 20 млн тонн.
На другому етапі були намічені будівництво аеропорту, терміналу зрідженого природного газу та суднобудівної верфі, на що мало бути витрачено ще 7 мільярдів доларів.
Проект був анонсований ще президентом України Віктором Януковичем 5 грудня 2013 року під час його візиту в Китай. Тоді ж був підписаний меморандум про наміри між «Київгідроінвестом» і Beijing Interoceanic Canal Investment Management (BICIM) мільярдера Ван Цзина. Однак подальші переговори зупинилися через зміну влади в Україні та окупацію Криму Росією.
Проти будівництва порту виступили і кримські екологи. Зокрема, вчені римської академії наук написали керівництву України та Криму колективного листа, в якому довели, що будівництво порту з глибоководним каналом підведення завдасть непоправної шкоди екології Каркінітської затоки.
З іншого боку, українські вчені та ЗМІ стверджували, що ідея будівництва порту є тільки прикриттям для безліцензійної виїмки великої кількості високоякісного будівельного піску фірмою-ініціатором проекту «Київгідроінвест», що для неї є основним видом діяльності.
Але вже 31 травня виявилося, що заява кримського високопоставленого чиновника про переговори – просто блеф, Китай відхрестився від переговорів щодо будівництва в Криму порту.
«Китайська компанія Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co (BICIM) спростовує інформацію, яка почала гуляти у ЗМІ, про те, що відновила переговори з російською стороною та кримською владою з питання будівництва в Криму глибоководного порту», – сказали в керівництві BICIM в ексклюзивному коментарі агентству Укрінформ.
«В останні дні деякі ЗМІ (...) опублікували інформацію про проект, який реалізується компанією в Криму, що не відповідає дійсності. Враховуючи всім відомі причини, наша компанія тимчасово призупинила роботу за проектом і на цей час не планує її відновлювати, – повідомили в BICIM. – Будучи відповідальним міжнародним підприємством, ми всіляко поважаємо основоположні принципи міжнародних відносин і в майбутньому завжди здійснюватимемо свою операційну діяльність на основі цих принципів.
Компанія на принципах взаємної поваги, взаємної вигоди активно розвиватиме співпрацю з підприємствами України та підприємствами всіх країн світу з метою сприяння розвитку світової економіки і докладати спільні зусилля для підвищення благополуччя людей», – підкреслюється в заяві компанії.
«Враховуючи всім відомі причини» – це означає, що Китай не матиме справи з «урядом» невизнаної території...
А що ж «Ізвєстія» та «Рада міністрів» Криму, які підставили Китай, і тепер вводять в оману всю світову бізнес-аудиторію, яка відстежує долю подібних проектів? Вони мовчать...
Другим за рахунком, але не за значенням, є міф про будівництво мосту через Керченську протоку. Як відомо, Росія, терміново шукає варіанти транспортного сполучення з Кримом для того, щоб можна було налагодити постачання півострова товарами хоча б на половину від потреби, намагається залучити до цього надскладного проекту всіх, хто виявить інтерес. Китай, звичайно, такий інтерес виявив. Але не більше. Ті самі зацікавлені особи в Криму цей інтерес відразу ж проголосили як «бажання» китайців взятися за будівництво мосту.
Але й тут поспішили. Інформаційні агентства офіційно повідомили: «В офіційному переліку з 47 документів, підписаних в рамках офіційного візиту президента Росії Володимира Путіна до Китайської Народної Республіки, відсутні будь-які угоди, що стосуються спільних проектів з будівництва мосту через Керчинську протоку.
Таким чином, відомості, раніше широко розтиражовані у впливових російських ЗМІ, про нібито участь у фінансуванні проекту China International Fund Ltd (CIF), і будівництво державної China Railway Construction Corporation (CRCC) не відповідають дійсності – раніше анонсувалося, що відповідний меморандум буде підписаний Путіним під час візиту до Пекіна».
«Участь або неучасть Китаю в проекті будівництва Керченського мосту – це індикатор реального ставлення Піднебесної до окупації Криму, – наголосив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. – Відсутність угоди сигналізує про те, що Пекін не інвестуватиме мільярди в території з невизнаним статусом».
Це тим більше прикро, звичайно, що в цей час в Китаї йде активне будівництво нових залізниць, і Піднебесна шукає нові маршрути вантажоперевезень до Європи, а для цього, в перспективі, Китай міг би скористатися і Керченським мостом. Так, «з червня 2014 року між Синьцзян-Уйгурським автономним районом Китаю та країнами Європи відкриті нові міжнародні маршрути залізничних вантажоперевезень», – повідомляє ChinaPRO з посиланням на Комітет економіки та інформатизації регіону.
Один з маршрутів – магістраль довжиною 7 тис. км, яка починається в місті Курлов, проходить через Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Іран і закінчується в турецькому місті Мерсін. Інший – двожиною 7,2 тис. км, який з міста Курлов проходить через Казахстан до російського Новоросійська і турецького Мерсіна. Як повідомлялося раніше, в Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю вже почався рух нових міжміських поїздів Урумчі-Шіхецзи-Куейтунь-Карамай. Потяги на цій гілці пересуваються з максимальною
швидкістю 140 км на годину. Досі поїзди пересувалися тут зі швидкістю не більше 110-120 км на годину.
Цього року в залізничне будівництво на території Китаю планується інвестувати 630 млрд юанів (103,27 млрд доларів). Довжина нових ліній перевищить 6600 км. Як очікується, будівництво вестиметься переважно в західних і центральних районах КНР. Упродовж 2014-2015 рр.. у Піднебесній планується збудувати понад 40 залізничних ліній довжиною 160 км. Таким чином, загальна довжина залізниць Китаю становитиме 8837 км.
Як бачимо, виділяючи величезні інвестиції і фактично підійшовши до Новоросійська, китайцям просто гріх було б не скористатися Керченським мостом для доставки вантажів до Європи. Однак це було б можливим за двох умов. По-перше, якби йшлося про Крим не як про невизнану світовим співтовариством територію, а як складову частину України. Тому свого часу Китай і підписував меморандум з Україною, але відмовився підписувати те саме з Росією.
І, по-друге, якби в Росії та в Криму не гралися в політику і не фабрикували міфів з Керченським проектом, а усвідомили, нарешті, всю його і технологічну складність, і геостратегічну важливість. З несерйозними партнерами Китай не матиме справи. Йому є сенс почекати, поки Крим повернеться назад до складу України вже з новими, більш кваліфікованими політиками...
Олесь Черемшина, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
В інформації, зокрема йшлося, що китайські інвестори після візиту президента Росії Володимира Путіна до Китаю відновили перервані взимку переговори з розробки і будівництва глибоководного порту на території Криму. Про це «Ізвєстіям» розповів «перший віце-прем'єр республіки» Рустам Теміргалієв.
Втім, деякі нюанси повідомлення, чомусь проігноровані «Ізвєстіями», відразу ж викликали сумніви в правдивості інформації «першого віце-прем'єра». Так, за його словами, очні зустрічі з китайською стороною заплановані на серпень, тому що проект поки не є першочерговим. «Ми маємо намір запустити проект, але тільки коли будуть завершені позачергові заходи щодо введення рубля і щодо водопостачання півострова», – уточнив чиновник.
Порт глибиною акваторії в 25 метрів і каналом підведення такої ж глибини довжиною близько 10 кілометрів передбачалося, нібито, збудувати в Сакському районі Криму, неподалік від селища Фрунзе в 25 кілометрах від Євпаторії. За заявами ініціаторів проекту, нова гавань могла б стати найбільшим розвантажувальним портом на території Криму.
Зокрема, до першого етапу проекту об'ємом 3 мільярди доларів входило будівництво глибоководного порту-хаба, який зможе приймати великі партії вантажів. Крім того, ініціатори говорили, що планують збудувати кілька терміналів для зерна і сипучих вантажів об'ємом в 20 млн тонн.
На другому етапі були намічені будівництво аеропорту, терміналу зрідженого природного газу та суднобудівної верфі, на що мало бути витрачено ще 7 мільярдів доларів.
Проект був анонсований ще президентом України Віктором Януковичем 5 грудня 2013 року під час його візиту в Китай. Тоді ж був підписаний меморандум про наміри між «Київгідроінвестом» і Beijing Interoceanic Canal Investment Management (BICIM) мільярдера Ван Цзина. Однак подальші переговори зупинилися через зміну влади в Україні та окупацію Криму Росією.
На думку екологів, будівництво порту з глибоководним каналом підведення завдасть непоправної шкоди екології Каркінітської затоки
Проти будівництва порту виступили і кримські екологи. Зокрема, вчені римської академії наук написали керівництву України та Криму колективного листа, в якому довели, що будівництво порту з глибоководним каналом підведення завдасть непоправної шкоди екології Каркінітської затоки.
З іншого боку, українські вчені та ЗМІ стверджували, що ідея будівництва порту є тільки прикриттям для безліцензійної виїмки великої кількості високоякісного будівельного піску фірмою-ініціатором проекту «Київгідроінвест», що для неї є основним видом діяльності.
Але вже 31 травня виявилося, що заява кримського високопоставленого чиновника про переговори – просто блеф, Китай відхрестився від переговорів щодо будівництва в Криму порту.
«Китайська компанія Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co (BICIM) спростовує інформацію, яка почала гуляти у ЗМІ, про те, що відновила переговори з російською стороною та кримською владою з питання будівництва в Криму глибоководного порту», – сказали в керівництві BICIM в ексклюзивному коментарі агентству Укрінформ.
«В останні дні деякі ЗМІ (...) опублікували інформацію про проект, який реалізується компанією в Криму, що не відповідає дійсності. Враховуючи всім відомі причини, наша компанія тимчасово призупинила роботу за проектом і на цей час не планує її відновлювати, – повідомили в BICIM. – Будучи відповідальним міжнародним підприємством, ми всіляко поважаємо основоположні принципи міжнародних відносин і в майбутньому завжди здійснюватимемо свою операційну діяльність на основі цих принципів.
Компанія на принципах взаємної поваги, взаємної вигоди активно розвиватиме співпрацю з підприємствами України та підприємствами всіх країн світу з метою сприяння розвитку світової економіки і докладати спільні зусилля для підвищення благополуччя людей», – підкреслюється в заяві компанії.
«Враховуючи всім відомі причини» – це означає, що Китай не матиме справи з «урядом» невизнаної території...
А що ж «Ізвєстія» та «Рада міністрів» Криму, які підставили Китай, і тепер вводять в оману всю світову бізнес-аудиторію, яка відстежує долю подібних проектів? Вони мовчать...
Другим за рахунком, але не за значенням, є міф про будівництво мосту через Керченську протоку. Як відомо, Росія, терміново шукає варіанти транспортного сполучення з Кримом для того, щоб можна було налагодити постачання півострова товарами хоча б на половину від потреби, намагається залучити до цього надскладного проекту всіх, хто виявить інтерес. Китай, звичайно, такий інтерес виявив. Але не більше. Ті самі зацікавлені особи в Криму цей інтерес відразу ж проголосили як «бажання» китайців взятися за будівництво мосту.
Але й тут поспішили. Інформаційні агентства офіційно повідомили: «В офіційному переліку з 47 документів, підписаних в рамках офіційного візиту президента Росії Володимира Путіна до Китайської Народної Республіки, відсутні будь-які угоди, що стосуються спільних проектів з будівництва мосту через Керчинську протоку.
Таким чином, відомості, раніше широко розтиражовані у впливових російських ЗМІ, про нібито участь у фінансуванні проекту China International Fund Ltd (CIF), і будівництво державної China Railway Construction Corporation (CRCC) не відповідають дійсності – раніше анонсувалося, що відповідний меморандум буде підписаний Путіним під час візиту до Пекіна».
Участь або неучасть Китаю в проекті будівництва Керченського мосту – це індикатор реального ставлення Піднебесної до окупації КримуСергій Вовк
«Участь або неучасть Китаю в проекті будівництва Керченського мосту – це індикатор реального ставлення Піднебесної до окупації Криму, – наголосив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. – Відсутність угоди сигналізує про те, що Пекін не інвестуватиме мільярди в території з невизнаним статусом».
Це тим більше прикро, звичайно, що в цей час в Китаї йде активне будівництво нових залізниць, і Піднебесна шукає нові маршрути вантажоперевезень до Європи, а для цього, в перспективі, Китай міг би скористатися і Керченським мостом. Так, «з червня 2014 року між Синьцзян-Уйгурським автономним районом Китаю та країнами Європи відкриті нові міжнародні маршрути залізничних вантажоперевезень», – повідомляє ChinaPRO з посиланням на Комітет економіки та інформатизації регіону.
Один з маршрутів – магістраль довжиною 7 тис. км, яка починається в місті Курлов, проходить через Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Іран і закінчується в турецькому місті Мерсін. Інший – двожиною 7,2 тис. км, який з міста Курлов проходить через Казахстан до російського Новоросійська і турецького Мерсіна. Як повідомлялося раніше, в Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю вже почався рух нових міжміських поїздів Урумчі-Шіхецзи-Куейтунь-Карамай. Потяги на цій гілці пересуваються з максимальною
швидкістю 140 км на годину. Досі поїзди пересувалися тут зі швидкістю не більше 110-120 км на годину.
Цього року в залізничне будівництво на території Китаю планується інвестувати 630 млрд юанів (103,27 млрд доларів). Довжина нових ліній перевищить 6600 км. Як очікується, будівництво вестиметься переважно в західних і центральних районах КНР. Упродовж 2014-2015 рр.. у Піднебесній планується збудувати понад 40 залізничних ліній довжиною 160 км. Таким чином, загальна довжина залізниць Китаю становитиме 8837 км.
Як бачимо, виділяючи величезні інвестиції і фактично підійшовши до Новоросійська, китайцям просто гріх було б не скористатися Керченським мостом для доставки вантажів до Європи. Однак це було б можливим за двох умов. По-перше, якби йшлося про Крим не як про невизнану світовим співтовариством територію, а як складову частину України. Тому свого часу Китай і підписував меморандум з Україною, але відмовився підписувати те саме з Росією.
І, по-друге, якби в Росії та в Криму не гралися в політику і не фабрикували міфів з Керченським проектом, а усвідомили, нарешті, всю його і технологічну складність, і геостратегічну важливість. З несерйозними партнерами Китай не матиме справи. Йому є сенс почекати, поки Крим повернеться назад до складу України вже з новими, більш кваліфікованими політиками...
Олесь Черемшина, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
