Путін – будильник для НАТО?

Ярослав Шимов

«Українська криза – це дзвінок, який нас розбудив», – сказав генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, оцінюючи підсумки зустрічі міністрів оборони країн Північноатлантичного альянсу, основна частина якої пройшла у вівторок в Брюсселі. Ім'я «будильника» добре відоме: Володимир Путін. Дії Росії щодо України, схоже, різко активізують діяльність НАТО на сході Європи. Важко сказати, чи розраховували на це в Кремлі, затіваючи кримську анексію.

За словами Расмуссена, Україна була в центрі дискусій голів військових відомств 28 країн НАТО. Ця нарада збіглася з виступом президента США Барака Обами, який оголосив, що проситиме в Конгресу додатково 1 мільярд доларів на посилення американської військової присутності в Європі та розширення програм військової співпраці з європейськими партнерами НАТО. Це поки що найбільша ініціатива в рамках того, що в НАТО називають reassurance measures – «заходами запевнення». Переконувати Вашингтону і Брюсселю доводиться, в першу чергу, східноєвропейських союзників, які у зв'язку з українськими подіями побоюються за свою безпеку. Не випадково Барак Обама оголосив про свою ініціативу в день візиту до Польщі.

Андерс Фог Расмуссен стверджує, що «заходи запевнення» надходженням американських грошей не обмежаться. За його словами, помітно зросте число спільних навчань країн НАТО на сході Європи (після початку української кризи вже проведені два – у Польщі та Румунії). Буде посилена роль регіональних підрозділів НАТО, зокрема так званого штабу «Північний Схід», що розташовується в польському місті Щецин. Його роботу курирують в основному військові трьох країн – Польщі, Німеччини та Данії. Як розповів Радіо Свобода представник прес-служби НАТО Матіас Шмітт, йдеться про структуру, яка розробляє плани дій союзних військ на випадок кризових ситуацій. Цій роботі в НАТО тепер мають намір приділяти куди більш пильну увагу, особливо в районі східних кордонів альянсу, які є в деяких випадках також західними кордонами Росії. Будуть різко посилені і розширені програми підготовки частин швидкого реагування – одну з таких нових програм запропонувала очолити Великобританія.

Водночас Андерс Фог Расмуссен наголошує, що НАТО поки що не збирається переглядати положення угоди з Росією 1997 року, відповідно до якого альянс зобов'язався не розміщувати на постійній основі великі контингенти своїх військ біля російських кордонів. При цьому генсек НАТО говорить, що Росія анексією Криму грубо порушила положення того ж договору, що передбачають дотримання територіальної цілісності держав східноєвропейського регіону. Расмуссен сподівається, що зміцнити безпеку сусідів Росії альянсу вдасться без остаточної відмови від договору 1997 року, оскільки це означало б фактично крах усієї системи безпеки, що склалася в цій частині Європи після закінчення «холодної війни». Але чиновники НАТО в розмовах «не для запису» відзначають, що така відмова зовсім не виключена, просто для цього має бути ухвалене відповідне політичне рішення. Його можуть винести лідери країн-членів НАТО на саміті, який відбудеться у Вельсі у вересні.

Схоже, на нормалізацію стосунків з Росією, які зараз – «на точці замерзання», в НАТО найближчим часом не розраховують. Майже всі програми військово- технічного співробітництва припинені, а дипломатичні контакти носять досить дивний характер. Так, у понеділок відбулася чергова зустріч у рамках формально як і раніше діючої ради «Росія – НАТО». На ній відбувся обмін думками з української проблеми, зміст якого один з учасників зустрічі з натівської сторони змалював так: «Пан посол (Олександр Грушко, постійний представник РФ при НАТО – РС) повторив нам приблизно те саме, що можна кожен день почути в програмах телеканалу RT. Великого сенсу в такому «діалозі» немає». НАТО вважає анексію Криму незаконною і наполягає на його поверненні Україні, що для Москви в нинішніх умовах, схоже, абсолютно неприйнятне.

Незмінність жорсткої позиції союзників щодо Криму підкреслює і постійний представник США при НАТО Дуглас Льют. Він також упевнений, що українська криза змусить країни НАТО нарешті збільшити витрати на оборону, поготів, що економіки європейських країн одна за одною потроху виходять з кризи. Наразі взяте на себе членами НАТО зобов'язання – витрачати на потреби оборони і безпеки не менше 2% ВВП кожної з країн альянсу – виконують, крім США, лише три держави – Великобританія (2,4% ВВП), Естонія (2%) і, як не дивно при її сумному економічному становищі, Греція (2,3%). У Литві ж, наприклад, цей показник не дотягує і до 1%, в багатій Німеччині – 1,3%. «Це неприйнятно, – обурювався після брюссельської зустрічі міністрів оборони Андерс Фог Расмуссен. – За останні п'ять років Росія збільшила свої військові витрати майже на 50%, тоді як країни НАТО в цілому скоротили їх на 20%!». У Брюсселі впевнені, що найближчим часом ця ситуація зміниться, і іронічно дякують за це президентові Росії. До речі, його польський колега Броніслав Коморовський під час візиту Барака Обами до Польщі вже пообіцяв, що до бюджету країни будуть внесені корективи, які дозволять їй досягти 2-процентного мінімуму військових асигнувань.

Дії НАТО у відповідь на дзвінок кремлівського «будильника», мабуть, не обмежаться зміцненням безпеки країн, що входять до альянсу. Учасники брюссельської зустрічі були скупі на конкретні деталі, але одностайно підкреслювали, що допомога Україні стає першочерговим завданням НАТО. Це підтвердив і в.о. міністра оборони України Михайло Коваль, який взяв участь у нараді своїх колег з НАТО. За його словами, члени союзу підтримують дії Києва з придушення збройних сепаратистів на сході України. До країни направляються дві експертні групи НАТО, які проведуть детальний аналіз стану силових структур країни та її першочергових потреб. Згідно з цими рекомендаціями будуть складені програми військово-технічної допомоги, яка, втім, як підкреслюють представники НАТО, не міститиме постачання озброєнь.

Країни НАТО готові також допомогти Україні провести військову реформу. Але на цьому етапі не розглядається питання про перспективи вступу України до Північноатлантичного альянсу. Власне, це питання поки не вирішене на політичному рівні самим Києвом. Адже, якщо при президенті Вікторі Ющенку Україна швидко зближалася з НАТО, то при Вікторі Януковичі вона знову оголосила про свій позаблоковий статус (хоча співпрацю з євроатлантичними структурами зберегла). Що буде при новообраному Петрі Порошенку – судити ще рано. Поки що як свіжий приклад успішної співпраці України з НАТО називають уже затверджений проект створення спільної українсько-польсько- литовської армійської бригади.

Сам Михайло Коваль визнає, що українській армії не вистачає оснащення насамперед у частинах ППО, зв'язку та розвідки. Український міністр розповів колегам з НАТО про перебіг «антитерористичної операції», як офіційний Київ називає бойові дії проти сепаратистів. Цей перебіг генерал Коваль вважає «загалом успішним», але відмовляється повідомити про плановані терміни закінчення операції – «вона закінчиться тоді, коли будуть виконані всі поставлені завдання». В.о. міністра заперечує, що від рук українських військових у Донецькій і Луганській областях загинули мирні жителі – більше того, неспішність дій армії він пояснює саме тим, що українська влада прагне всіма силами уникнути шкоди для цивільних осіб. Число точних втрат сепаратистів йому не відоме, українська ж сторона втратила з початку операції, за словами Коваля, 42 людини вбитими.

Радио Свобода