Сімферополь – У Криму який вже день триває святкування Дня Росії. Пишні й масові заходи відбулись у Сімферополі, Севастополі, Ялті, Джанкої, Керчі, Феодосії та інших містах і регіонах Криму, деякі з них запланували свята на 4, на 5, а то і, як Євпаторія, на 6 днів! При цьому мало хто із сотень тисяч учасників «свята» замислюється про значення так званого Дня Росії, тим більше, що крім «сили, величі і слави» Росії, день має ще й таємний сенс та історію, яка не дуже афішується.
Російські патріоти, зайняті сьогодні потугами з «відновлення СРСР у новому вигляді», практично завжди в розвалі СРСР звинувачують Україну, мовляв, найбільша країна союзу 24 серпня вийшла з його складу, і після цього почався «парад суверенітетів», і союз був розвалений остаточно. І хоча СРСР з його
історією та практикою і заслуговував на те, щоб бути розваленим, проте, заради історичної істини, слід розібратися, чи мають рацію ці «патріоти». Отже, хто ж розвалив Союз?
Остаточну відповідь на це питання дає історія Дня Росії, яка сьогодні приховується під галасливою пропагандою «свята» як дня слави і возвеличення Росії.
Чому російські чиновники зараз постійно намагаються відійти від історії цього держсвята і щоразу придумують йому якийсь містичний новий зміст? Наприклад, віце-прем'єр Росії Ольга Голодець на урочистому «святкуванні» Дня Росії в Сімферополі сказала, що «День Росії отримав інший зміст саме на кримській землі». За словами Голодець, разом Росія і Крим стали сильнішими на шляху до процвітання. «І це новий етап в історії Криму та Росії», – додала вона.
Москва, 12 червня. Президент Російської Федерації Володимир Путін вважає, що свято День Росії, незважаючи на молодість, посіло важливе місце в житті країни. Сам Путін у Москві говорив: «Ми все глибше розуміємо його значення не тільки для демократичних перетворень, які відбулися в історії Росії, а й оцінюємо весь багатовіковий шлях розвитку країни». Путін підкреслив, що цього року свято в Росії відзначається «з особливим душевним піднесенням».
Виявляється, сенс цього славослів'я полягає в тому, що і Путін, й інші чиновники з фактом анексії Криму отримали нові можливості для «оновлення» «наймолодшого» свята, щоб відвернути увагу росіян від його справжнього змісту. Не дарма ж деякі інтелектуали Росії стверджують, що день 12 червня зовсім не свято, а «чорний день». Чому?
Отже, насправді він встановлений на честь ухвалення Першим З'їздом народних депутатів РРФСР Декларації про державний суверенітет РРФСР 12 червня 1990 року. У ній було сказано: «5. Для забезпечення політичних, економічних і правових гарантій суверенітету РРФСР встановлюється ... верховенство Конституції РРФСР і Законів РРФСР на всій території РРФСР; дія актів Союзу РСР, що вступають у протиріччя з суверенними правами РРФСР, призупиняється Республікою на своїй території...».
Як ви розумієте, до 24 серпня 1991 року, коли Україна ухвалить свою декларацію про незалежність, залишався ще цілий рік і два місяці, а Російська Федерація вже вийшла з СРСР. Зрозуміло, що союз «цементувала» зовсім не Україна, а саме Росія, яка була «хребтом» Союзу. Що ж залишалося робити іншим союзним республікам, які були пов'язані з померлим союзом саме через Росію? Тому і в Росії зараз багато аналітиків стверджують, що 12 червня «росіяни святкують день початку формального розвалу нашої колишньої Великої Батьківщини Союзу Радянських Соціалістичних Республік». Адже ухваленням декларації російські депутати скасували дію союзних законів на 80 відсотках території СРСР, де проживала половина населення союзу.
У 1992 році та ж Верховна Рада Росії оголосила день 12 червня вихідним днем. А 2 червня 1994 року 12 червня було оголошене державним святом Росії та назване Днем незалежності Росії.
І сьогодні, коли російські «патріоти» кричать: «Від кого ж оголосила незалежність Україна? Від братської Росії, від братньої Білорусі, Казахстану та інших братніх республік», більш правомірно запитати саму Росію: «Від кого ж Росія оголосила незалежність 12 червня 1990 року? Від України, Білорусі, Казахстану та інших братніх республік?»
Відповідно, якщо Росія святкує свій День незалежності від колишніх «братніх республік», то яке моральне та юридичне право вона має критикувати незалежність інших республік і чому вона – будучи юридично незалежною від них – весь час намагається втягнути їх у різні союзи та договори?
Мабуть, саме від того, що Росія не має відповіді на запитання «від кого вона оголосила свою незалежність», її політики постаралися статус незалежності Росії згодом знівелювати. Тому 12 червня 1998 року Борис Єльцин запропонував називати це «свято» Днем Росії.
Однак офіційна назва «День Росії» закріпилася лише в 2002 році, коли набув чинності новий Трудовий кодекс Російської Федерації, в якому були прописані нові святкові дні та вихідні. У 2003 році головні урочистості вперше відбулися на Красній площі Москви, в цей же день стали вручати Державну премію Росії. У 2007 році з ініціативи молодіжних організацій учасникам свята стали вручати триколірні стрічки.
Навмисно змінюючи суть і сенс свята, встановленого як «День незалежності Росії», тобто фактично його фальсифікуючи, зараз намагаються приховати від народу і стерти з його пам'яті історію «свята». Так, опитування, проведені в 2013 році аналітичним центром Юрія Левади («Левада-Центр»), показали, що правильну назву свята, яке відзначатиметься 12 червня, знає тільки половина росіян. Однак і це прогрес, оскільки в попередні роки частка знаючих не перевищувала 40%. А Днем незалежності Росії 12 червня досі називають 30% російських громадян, ще 7% респондентів важко сказати, з якої нагоди цей день оголошений у країні вихідним, стільки ж не вважають цей день святом. Більше половини росіян (53%) вважають, що ухвалення Декларації про державний суверенітет Росії пішло на благо країни.
Разом з тим, говорити, що справа самої Росії, як називати день 12 червня – не цілком коректно. Адже і до проголошення Росією своєї незалежності від інших союзних республік, і після нього, процеси, які проходили в ній, зіграли в союзних республіках не тільки позитивну, але й багато в чому негативну роль. У нашій спільній історії залишаються і голодомор, і величезні, можна вважати, штучні втрати у Великій Вітчизняній війні, і ГУЛАГ, і депортації, і ваучери Чубайса, і дефолт 1998 року. Історики та вчені вважають, що наслідок раптового проголошення Росією своєї незалежності від союзних республік у 1990 році в тому, що замість планового реформування величезного народно-господарського комплексу СРСР при плановому поступовому розділі, відбулося просто його катастрофічне руйнування, яке зумовило колапс аграрного і промислового комплексів у союзних республіках.
Деякі правознавці також вважають, що до нинішньої Конституції Росії має бути повернена норма про право виходу суб'єктів федерації з її складу, як це було в Конституції СРСР, оскільки його відсутність є порушенням прав суб'єктів федерації, серед яких Москва сьогодні вважає й український Крим. Звичайно, що після того, як відбудеться вихід усіх національних республік з колишньої РРФСР, то решта Московської області може знову замість «Дня Росії» проголосити свою незалежність від усіх інших республік і почати святкувати День незалежності. Хто проти цього заперечуватиме?
Олесь Черемшина, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Російські патріоти, зайняті сьогодні потугами з «відновлення СРСР у новому вигляді», практично завжди в розвалі СРСР звинувачують Україну, мовляв, найбільша країна союзу 24 серпня вийшла з його складу, і після цього почався «парад суверенітетів», і союз був розвалений остаточно. І хоча СРСР з його
історією та практикою і заслуговував на те, щоб бути розваленим, проте, заради історичної істини, слід розібратися, чи мають рацію ці «патріоти». Отже, хто ж розвалив Союз?
Остаточну відповідь на це питання дає історія Дня Росії, яка сьогодні приховується під галасливою пропагандою «свята» як дня слави і возвеличення Росії.
Чому російські чиновники зараз постійно намагаються відійти від історії цього держсвята і щоразу придумують йому якийсь містичний новий зміст? Наприклад, віце-прем'єр Росії Ольга Голодець на урочистому «святкуванні» Дня Росії в Сімферополі сказала, що «День Росії отримав інший зміст саме на кримській землі». За словами Голодець, разом Росія і Крим стали сильнішими на шляху до процвітання. «І це новий етап в історії Криму та Росії», – додала вона.
Москва, 12 червня. Президент Російської Федерації Володимир Путін вважає, що свято День Росії, незважаючи на молодість, посіло важливе місце в житті країни. Сам Путін у Москві говорив: «Ми все глибше розуміємо його значення не тільки для демократичних перетворень, які відбулися в історії Росії, а й оцінюємо весь багатовіковий шлях розвитку країни». Путін підкреслив, що цього року свято в Росії відзначається «з особливим душевним піднесенням».
Виявляється, сенс цього славослів'я полягає в тому, що і Путін, й інші чиновники з фактом анексії Криму отримали нові можливості для «оновлення» «наймолодшого» свята, щоб відвернути увагу росіян від його справжнього змісту. Не дарма ж деякі інтелектуали Росії стверджують, що день 12 червня зовсім не свято, а «чорний день». Чому?
Отже, насправді він встановлений на честь ухвалення Першим З'їздом народних депутатів РРФСР Декларації про державний суверенітет РРФСР 12 червня 1990 року. У ній було сказано: «5. Для забезпечення політичних, економічних і правових гарантій суверенітету РРФСР встановлюється ... верховенство Конституції РРФСР і Законів РРФСР на всій території РРФСР; дія актів Союзу РСР, що вступають у протиріччя з суверенними правами РРФСР, призупиняється Республікою на своїй території...».
До 24 серпня 1991 року, коли Україна ухвалить свою декларацію про незалежність, залишався ще цілий рік і два місяці, а Російська Федерація вже вийшла з СРСР
Як ви розумієте, до 24 серпня 1991 року, коли Україна ухвалить свою декларацію про незалежність, залишався ще цілий рік і два місяці, а Російська Федерація вже вийшла з СРСР. Зрозуміло, що союз «цементувала» зовсім не Україна, а саме Росія, яка була «хребтом» Союзу. Що ж залишалося робити іншим союзним республікам, які були пов'язані з померлим союзом саме через Росію? Тому і в Росії зараз багато аналітиків стверджують, що 12 червня «росіяни святкують день початку формального розвалу нашої колишньої Великої Батьківщини Союзу Радянських Соціалістичних Республік». Адже ухваленням декларації російські депутати скасували дію союзних законів на 80 відсотках території СРСР, де проживала половина населення союзу.
У 1992 році та ж Верховна Рада Росії оголосила день 12 червня вихідним днем. А 2 червня 1994 року 12 червня було оголошене державним святом Росії та назване Днем незалежності Росії.
Правомірно запитати саму Росію: «Від кого ж Росія оголосила незалежність 12 червня 1990 року? Від України, Білорусі, Казахстану та інших братніх республік?»
І сьогодні, коли російські «патріоти» кричать: «Від кого ж оголосила незалежність Україна? Від братської Росії, від братньої Білорусі, Казахстану та інших братніх республік», більш правомірно запитати саму Росію: «Від кого ж Росія оголосила незалежність 12 червня 1990 року? Від України, Білорусі, Казахстану та інших братніх республік?»
Відповідно, якщо Росія святкує свій День незалежності від колишніх «братніх республік», то яке моральне та юридичне право вона має критикувати незалежність інших республік і чому вона – будучи юридично незалежною від них – весь час намагається втягнути їх у різні союзи та договори?
Мабуть, саме від того, що Росія не має відповіді на запитання «від кого вона оголосила свою незалежність», її політики постаралися статус незалежності Росії згодом знівелювати. Тому 12 червня 1998 року Борис Єльцин запропонував називати це «свято» Днем Росії.
Однак офіційна назва «День Росії» закріпилася лише в 2002 році, коли набув чинності новий Трудовий кодекс Російської Федерації, в якому були прописані нові святкові дні та вихідні. У 2003 році головні урочистості вперше відбулися на Красній площі Москви, в цей же день стали вручати Державну премію Росії. У 2007 році з ініціативи молодіжних організацій учасникам свята стали вручати триколірні стрічки.
Навмисно змінюючи суть і сенс свята, встановленого як «День незалежності Росії», тобто фактично його фальсифікуючи, зараз намагаються приховати від народу і стерти з його пам'яті історію «свята». Так, опитування, проведені в 2013 році аналітичним центром Юрія Левади («Левада-Центр»), показали, що правильну назву свята, яке відзначатиметься 12 червня, знає тільки половина росіян. Однак і це прогрес, оскільки в попередні роки частка знаючих не перевищувала 40%. А Днем незалежності Росії 12 червня досі називають 30% російських громадян, ще 7% респондентів важко сказати, з якої нагоди цей день оголошений у країні вихідним, стільки ж не вважають цей день святом. Більше половини росіян (53%) вважають, що ухвалення Декларації про державний суверенітет Росії пішло на благо країни.
І до проголошення Росією своєї незалежності від інших союзних республік, і після нього, процеси, які проходили в ній, зіграли в союзних республіках не тільки позитивну, але й багато в чому негативну роль
Разом з тим, говорити, що справа самої Росії, як називати день 12 червня – не цілком коректно. Адже і до проголошення Росією своєї незалежності від інших союзних республік, і після нього, процеси, які проходили в ній, зіграли в союзних республіках не тільки позитивну, але й багато в чому негативну роль. У нашій спільній історії залишаються і голодомор, і величезні, можна вважати, штучні втрати у Великій Вітчизняній війні, і ГУЛАГ, і депортації, і ваучери Чубайса, і дефолт 1998 року. Історики та вчені вважають, що наслідок раптового проголошення Росією своєї незалежності від союзних республік у 1990 році в тому, що замість планового реформування величезного народно-господарського комплексу СРСР при плановому поступовому розділі, відбулося просто його катастрофічне руйнування, яке зумовило колапс аграрного і промислового комплексів у союзних республіках.
Деякі правознавці також вважають, що до нинішньої Конституції Росії має бути повернена норма про право виходу суб'єктів федерації з її складу, як це було в Конституції СРСР, оскільки його відсутність є порушенням прав суб'єктів федерації, серед яких Москва сьогодні вважає й український Крим. Звичайно, що після того, як відбудеться вихід усіх національних республік з колишньої РРФСР, то решта Московської області може знову замість «Дня Росії» проголосити свою незалежність від усіх інших республік і почати святкувати День незалежності. Хто проти цього заперечуватиме?
Олесь Черемшина, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
