Сімферополь – О 10 годині понеділка, 16 червня, компанія «Газпром» перевела Україну на передоплату поставок природного газу. Як повідомляє російський монополіст, від сьогодні Україна отримуватиме лише той обсяг, за який заплатить наперед. У свою чергу, український уряд ще в п'ятницю віддав розпорядження про функціонування енергетичної галузі в режимі економії, тобто без поставок російського газу. Поки розгорається чергова українсько-російська газова війна, простого обивателя цікавить питання: як позначиться конфлікт безпосередньо на ньому, і чи варто Криму готуватися до дефіциту палива у зв'язку з відключенням газу для України?
На відміну від води та електричної енергії, природний газ є тим ресурсом, яким півострів здебільшого забезпечує себе сам. У 2013 році власний обсяг видобутку газу компанією «Чорноморнафтогаз» склав 1,65 млрд кубометрів, при річній потребі Криму в 2 млрд кубометрів природного палива. У нинішньому ж році кримська влада ставить для себе за мету вийти на заповітний рівень у 2 млрд кубометрів видобутку, щоб повністю закрити власні потреби. Бо інакше відсутній обсяг доведеться просити в України, як це робилося всі попередні роки.
Без материка
Нестача газу на півострові компенсується за допомогою двох магістральних газопроводів – «Херсон – Крим» і «Мар'янське – Крим», які є у віданні «Укртрансгазу». Інтенсивність поставок носить сезонний характер.
Зараз подача газу до Криму з материка цими газопроводами повністю припинена, як через сезонний фактор, так і з огляду на нинішню політичну ситуацію. Втім, влітку, коли внутрішнє споживання істотно нижче, це ніяк не позначається на кримському газовому балансі. Палива вистачає і для потреб населення, і для роботи промисловості.
Проблеми можуть початися з похолоданням і початком опалювального сезону, коли витрати газу збільшаться в рази. Наприклад, минулого, досить теплого опалювального сезону (з листопада 2013 до березня 2014) Крим спожив близько мільярда кубометрів блакитного палива. А якщо зима буде холодною, то цей показник ще більше зросте. Так, наприклад, споживання в сезон 2011-2012 рр. склало 1,3 млрд кубометрів.
«У нас дуже велика різниця в обсягах споживання на добу в літній період і в зимовий. Влітку ми споживаємо близько 2 млн кубометрів газу на добу. У зимовий період режим споживання у нас сягає від 7,5 до 9 млн кубометрів залежно від температури повітря. При температурах нижче 20 у нас споживання доходило до 13 млн кубометрів на добу», – зазначає перший заступник міністра палива та енергетики Криму Вадим Жданов (цитується за РБК-Україна).
Добовий же обсяг видобутку газу в Криму складає близько 6 млн кубометрів. Тобто в разі холодної зими дефіцит власного палива може скласти більше 50%. Покрити цю різницю без допомоги материка кримська влада розраховує за рахунок закачування літніх надлишків у Глібовське підземне сховище і збільшення видобутку на материковому шельфі.
Тут варто відзначити, що коли йдеться про збільшення обсягів «власного видобутку», то мається на увазі, в першу чергу, Одеське газове родовище, тому що на виснажені експлуатовані родовища Азовського моря надії мало. Перспективне ж Одеське родовище розташоване в Північно-Західній частині Чорного моря, і, як випливає з його назви, розташоване ближче до Одеси, ніж до Криму.
Рано чи пізно постане питання, за яким правом Крим використовує запаси українського материкового шельфу, що не належать до економічної зони самопроголошеної республіки? Це може поставити під сумнів подальшу роботу «Чорноморнафтогазу» на чорноморських родовищах Одеське та Безіменне.
Тепер що стосується запасів підземного сховища. При значному обсязі (порядку 900 млн кубометрів) забезпечити за рахунок Глібовського ПСГ безперебійну подачу газу в усі регіони півострова виглядає проблематичним. Як відзначають фахівці галузі, газотранспортна система півострова розвинена недостатньо. Тому перегнати газ з Глібовки, що на західному узбережжі, в східний Крим, який постачався за допомогою газопроводу «Джанкой – Феодосія – Керч», не вийде. Для цього не вистачає компресорних станцій.
Раніше проблема якраз і вирішувалася за рахунок материкових обсягів, які поставляються в мережу «Джанкой – Феодосія – Керч» «Харківтрансгазом» (підрозділ «Укртрансгазу»). Зимові добові поставки становили в межах 2-4 млн кубометрів. Нині цю роботу має взяти на себе «Чорноморнафтогаз», який «анексував» магістральні газопроводи української компанії. Але для створення додаткових компресорних станцій для безперебійної подачі газу з підземного сховища по всьому півострову в кримської компанії може не вистачити ні грошей (витрати оцінюються в 500 млн доларів), ні часу (вже до найближчої зими).
Є ще, правда, недешевий проект будівництва газопроводу з Кубані до Криму, здатний вирішити проблему дефіциту палива в східній частині півострова. Але поки що повідомлень про початок переведення цієї ідеї в практичну площину не надходило.
Коли прийде зима
Отже, резюмуємо. Із завершенням безтурботного літа і збільшенням споживання газу кримській владі неминуче доведеться вирішувати проблему газопостачання та можливого дефіциту палива. Вирішувати її за рахунок власних можливостей, виходячи зі змальованих вище причин, буде непросто.
Швидше за все, чиновники вдадуться до вже не раз випробуваного в період холодних зим ходу – обмеження постачання газом промисловості на користь подачі палива об'єктам комунальної теплоенергетики та населенню. У цьому випадку першими під удар потраплять найбільші споживачі газу на півострові – хімічні гіганти «Кримський Титан» і Кримський содовий завод, бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та низка інших. У минулі зими, в періоди пікового споживання і низького тиску в мережах, цим заводам навіть доводилося на деякий час зупиняти виробництво.
Або, як варіант, компенсувати брак газу доведеться за рахунок поставок з материка, що робилося всі попередні роки. Проте приклад із Північно-Кримським каналом показує, що сторони не завжди можуть дійти згоди, навіть в умовах гострої потреби в ресурсі. Але навіть якщо домовитися вдасться, то умови цього договору прямо залежатимуть від підсумків чергової українсько-російської газової війни, яка розгорілася сьогодні. У разі, якщо конфлікт затягнеться до зими, припинення поставок газу в Україну повністю виключить подачу додаткових обсягів газу з материка на окупований півострів. У разі ж компромісу ціна цих поставок виявиться аж ніяк не нижче тієї ціни, яка буде зафіксована в новій угоді між двома країнами.
На відміну від води та електричної енергії, природний газ є тим ресурсом, яким півострів здебільшого забезпечує себе сам. У 2013 році власний обсяг видобутку газу компанією «Чорноморнафтогаз» склав 1,65 млрд кубометрів, при річній потребі Криму в 2 млрд кубометрів природного палива. У нинішньому ж році кримська влада ставить для себе за мету вийти на заповітний рівень у 2 млрд кубометрів видобутку, щоб повністю закрити власні потреби. Бо інакше відсутній обсяг доведеться просити в України, як це робилося всі попередні роки.
Без материка
Нестача газу на півострові компенсується за допомогою двох магістральних газопроводів – «Херсон – Крим» і «Мар'янське – Крим», які є у віданні «Укртрансгазу». Інтенсивність поставок носить сезонний характер.
Зараз подача газу до Криму з материка цими газопроводами повністю припинена, як через сезонний фактор, так і з огляду на нинішню політичну ситуацію. Втім, влітку, коли внутрішнє споживання істотно нижче, це ніяк не позначається на кримському газовому балансі. Палива вистачає і для потреб населення, і для роботи промисловості.
Проблеми можуть початися з похолоданням і початком опалювального сезону, коли витрати газу збільшаться в рази
Проблеми можуть початися з похолоданням і початком опалювального сезону, коли витрати газу збільшаться в рази. Наприклад, минулого, досить теплого опалювального сезону (з листопада 2013 до березня 2014) Крим спожив близько мільярда кубометрів блакитного палива. А якщо зима буде холодною, то цей показник ще більше зросте. Так, наприклад, споживання в сезон 2011-2012 рр. склало 1,3 млрд кубометрів.
«У нас дуже велика різниця в обсягах споживання на добу в літній період і в зимовий. Влітку ми споживаємо близько 2 млн кубометрів газу на добу. У зимовий період режим споживання у нас сягає від 7,5 до 9 млн кубометрів залежно від температури повітря. При температурах нижче 20 у нас споживання доходило до 13 млн кубометрів на добу», – зазначає перший заступник міністра палива та енергетики Криму Вадим Жданов (цитується за РБК-Україна).
Добовий же обсяг видобутку газу в Криму складає близько 6 млн кубометрів. Тобто в разі холодної зими дефіцит власного палива може скласти більше 50%. Покрити цю різницю без допомоги материка кримська влада розраховує за рахунок закачування літніх надлишків у Глібовське підземне сховище і збільшення видобутку на материковому шельфі.
Тут варто відзначити, що коли йдеться про збільшення обсягів «власного видобутку», то мається на увазі, в першу чергу, Одеське газове родовище, тому що на виснажені експлуатовані родовища Азовського моря надії мало. Перспективне ж Одеське родовище розташоване в Північно-Західній частині Чорного моря, і, як випливає з його назви, розташоване ближче до Одеси, ніж до Криму.
Рано чи пізно постане питання, за яким правом Крим використовує запаси українського материкового шельфу, що не належать до економічної зони самопроголошеної республіки? Це може поставити під сумнів подальшу роботу «Чорноморнафтогазу» на чорноморських родовищах Одеське та Безіменне.
Рано чи пізно постане питання, за яким правом Крим використовує запаси українського материкового шельфу, що не належать до економічної зони самопроголошеної республіки?
Тепер що стосується запасів підземного сховища. При значному обсязі (порядку 900 млн кубометрів) забезпечити за рахунок Глібовського ПСГ безперебійну подачу газу в усі регіони півострова виглядає проблематичним. Як відзначають фахівці галузі, газотранспортна система півострова розвинена недостатньо. Тому перегнати газ з Глібовки, що на західному узбережжі, в східний Крим, який постачався за допомогою газопроводу «Джанкой – Феодосія – Керч», не вийде. Для цього не вистачає компресорних станцій.
Раніше проблема якраз і вирішувалася за рахунок материкових обсягів, які поставляються в мережу «Джанкой – Феодосія – Керч» «Харківтрансгазом» (підрозділ «Укртрансгазу»). Зимові добові поставки становили в межах 2-4 млн кубометрів. Нині цю роботу має взяти на себе «Чорноморнафтогаз», який «анексував» магістральні газопроводи української компанії. Але для створення додаткових компресорних станцій для безперебійної подачі газу з підземного сховища по всьому півострову в кримської компанії може не вистачити ні грошей (витрати оцінюються в 500 млн доларів), ні часу (вже до найближчої зими).
Є ще, правда, недешевий проект будівництва газопроводу з Кубані до Криму, здатний вирішити проблему дефіциту палива в східній частині півострова. Але поки що повідомлень про початок переведення цієї ідеї в практичну площину не надходило.
Коли прийде зима
Отже, резюмуємо. Із завершенням безтурботного літа і збільшенням споживання газу кримській владі неминуче доведеться вирішувати проблему газопостачання та можливого дефіциту палива. Вирішувати її за рахунок власних можливостей, виходячи зі змальованих вище причин, буде непросто.
Швидше за все, чиновники вдадуться до вже не раз випробуваного в період холодних зим ходу – обмеження постачання газом промисловості на користь подачі палива об'єктам комунальної теплоенергетики та населенню
Швидше за все, чиновники вдадуться до вже не раз випробуваного в період холодних зим ходу – обмеження постачання газом промисловості на користь подачі палива об'єктам комунальної теплоенергетики та населенню. У цьому випадку першими під удар потраплять найбільші споживачі газу на півострові – хімічні гіганти «Кримський Титан» і Кримський содовий завод, бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та низка інших. У минулі зими, в періоди пікового споживання і низького тиску в мережах, цим заводам навіть доводилося на деякий час зупиняти виробництво.
Або, як варіант, компенсувати брак газу доведеться за рахунок поставок з материка, що робилося всі попередні роки. Проте приклад із Північно-Кримським каналом показує, що сторони не завжди можуть дійти згоди, навіть в умовах гострої потреби в ресурсі. Але навіть якщо домовитися вдасться, то умови цього договору прямо залежатимуть від підсумків чергової українсько-російської газової війни, яка розгорілася сьогодні. У разі, якщо конфлікт затягнеться до зими, припинення поставок газу в Україну повністю виключить подачу додаткових обсягів газу з материка на окупований півострів. У разі ж компромісу ціна цих поставок виявиться аж ніяк не нижче тієї ціни, яка буде зафіксована в новій угоді між двома країнами.
