19 червня у Верховній Раді України зареєстровано проект закону 4998-1 «Про правовий статус осіб, які змушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на території України».
Проект закону опубліковано на сайті Верховної Ради.
Його ініціаторами виступили народний депутат України від партії «УДАР» Валерій Пацкан і нардеп від ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв.
Закон регулює процедуру отримання статусу вимушеного переселенця, а також відповідальних за надання забезпечення їхніх прав.
Так, відповідно до статей 1 і 2 закону, вимушений переселенець – громадянин України, який постійно проживав в Автономній Республіці Крим або м. Севастополі станом на 18 березня 2014 року або на території проведення антитерористичної операції на час початку антитерористичної операції, і який був змушений залишити місце проживання внаслідок виникнення обставин, що загрожують життю чи здоров'ю особи або членам його сім'ї, втрати житла, засобів (джерел) забезпечення існування, загрози застосування насильства, переслідування за політичними, релігійними переконаннями тощо.
Вимушеним переселенцям гарантується державна допомога в будь-якому регіоні тимчасового розселення і допомогу в розселенні. Перелік регіонів для розселення вимушених мігрантів визначається Кабінетом міністрів України і публікується в ЗМІ.
«У разі, якщо вимушений мігрант самостійно обирає регіон і місце проживання, він визнається таким, що не потребує державної допомоги під тимчасове розселення та отримує інші види держдопомоги, передбачені цим Законом і рішеннями Кабінету міністрів України», – йдеться в пункті 4 статті 3.
Вид вимушеного переселенця має бути наданий місцевим органом самоврядування у строк не більше 10 днів з моменту подачі заяви та видається строком на 1 рік.
Порядок, умови та обсяги надання державної допомоги вимушеним мігрантам, а також порядок розселення, забезпечення прав на медичне забезпечення, зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіта, пов'язані з вимушеною зміною місця проживання, встановлюються Кабінетом міністрів України.
У свою чергу, на центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладаються повноваження: забезпечення вимушених переселенців, які потребують постійного догляду, місцем у спеціальній установі соціального захисту; надання дітям-сиротам і дітям, які залишилися без опіки – місця в дитячих будинках; забезпечення дітей місцями в дитсадках, школах і вузах; реалізації прав вимушених мігрантів на зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, медичне забезпечення, соціальні послуги, освіту та інші права, визначені цим Законом та чинним законодавством тощо.
Проект закону опубліковано на сайті Верховної Ради.
Його ініціаторами виступили народний депутат України від партії «УДАР» Валерій Пацкан і нардеп від ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв.
Закон регулює процедуру отримання статусу вимушеного переселенця, а також відповідальних за надання забезпечення їхніх прав.
Так, відповідно до статей 1 і 2 закону, вимушений переселенець – громадянин України, який постійно проживав в Автономній Республіці Крим або м. Севастополі станом на 18 березня 2014 року або на території проведення антитерористичної операції на час початку антитерористичної операції, і який був змушений залишити місце проживання внаслідок виникнення обставин, що загрожують життю чи здоров'ю особи або членам його сім'ї, втрати житла, засобів (джерел) забезпечення існування, загрози застосування насильства, переслідування за політичними, релігійними переконаннями тощо.
Вимушеним переселенцям гарантується державна допомога в будь-якому регіоні тимчасового розселення і допомогу в розселенні. Перелік регіонів для розселення вимушених мігрантів визначається Кабінетом міністрів України і публікується в ЗМІ.
«У разі, якщо вимушений мігрант самостійно обирає регіон і місце проживання, він визнається таким, що не потребує державної допомоги під тимчасове розселення та отримує інші види держдопомоги, передбачені цим Законом і рішеннями Кабінету міністрів України», – йдеться в пункті 4 статті 3.
Вид вимушеного переселенця має бути наданий місцевим органом самоврядування у строк не більше 10 днів з моменту подачі заяви та видається строком на 1 рік.
Порядок, умови та обсяги надання державної допомоги вимушеним мігрантам, а також порядок розселення, забезпечення прав на медичне забезпечення, зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіта, пов'язані з вимушеною зміною місця проживання, встановлюються Кабінетом міністрів України.
У свою чергу, на центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладаються повноваження: забезпечення вимушених переселенців, які потребують постійного догляду, місцем у спеціальній установі соціального захисту; надання дітям-сиротам і дітям, які залишилися без опіки – місця в дитячих будинках; забезпечення дітей місцями в дитсадках, школах і вузах; реалізації прав вимушених мігрантів на зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, медичне забезпечення, соціальні послуги, освіту та інші права, визначені цим Законом та чинним законодавством тощо.
