Сімферополь – Коли вранці 16 березня кримські бабусі шикувалися в чергу до виборчих дільниць, аби проголосувати «за приєднання Криму до Росії», вони і подумати не могли, що лише за два місяці їм доведеться, втрачаючи свідомість від спеки, по два-три дні стояти в черзі на пошті, щоб отримати свої 8-10 тисяч рублів пенсії.
До «референдуму» в Криму, як і в усій Україні, практично не було черг. Пенсіонери та матері, які одержують «дитячу» допомогу, отримували свої виплати на банківські картки і користувалися ними в магазинах. Вони також могли в будь-який час зняти потрібну суму в банкоматах. Оплатити комунальні платежі можна було за лічені хвилини з тієї ж банківської картки в будь-якому відділенні банку або в безлічі платіжних терміналів. Придбати квиток на поїзд можна було без проблем через інтернет, взагалі не приходячи на вокзал.
Але сьогодні зусиллями «професіоналів» з «Ради міністрів» Криму всі ці налагоджені системи поламані, а українські банки ліквідовані, перш ніж тут освоїлися нові – вже російські. У людей з'явилися десятки нових потреб, про які вони й не здогадувалися, як, наприклад, писати заяви про переоформлення документації, отримувати так званий СНІЛС (щось подібне українському ідентифікаційному коду). Тепер – куди не підеш, скрізь черги з сотень людей, які часто не встигають вирішити свої питання за один день і змушені складати списки черговості та займати чергу завтра з ранку знову.
Чому так відбувається?
Пройдемося найбільш «чергомісткими» установами. Жителі Сімферополя, які хоч раз проходили вулицею Рози Люксембург біля Головпоштамту, в будь-який час дня бачили чергу в 20-30 метрів, яка вишикувалася біля вікна колишнього газетного кіоску. Газети і журнали тут вже не продають, а щоб кіоскер не нудьгував без роботи, його зобов'язали приймати комунальні платежі. До «референдуму» оплата комунальних послуг у Криму була простіше простого. Багато хто скористався тим, що написав доручення «Приватбанку» і той автоматично, без участі платника щомісяця у встановлений день перераховував встановлені суми платежів водоканалу, «Крименерго», ЖЕКам, «Кримгазу» і так далі. Кримчани контролювали процес оплати своїх комунальних, заходячи в інтернет-сервіс «Приват-24» на сайті «Приватбанку». Ні черг, ні конфліктів, ні незручностей...
Тут же кіоскер, яка вперше в житті взялася за таку незвичну для неї справу, нову «спеціальність» явно ще не освоїла. Номери рахунків і найменування банків вона не пам'ятає, через що кожного разу заглядає в шпаргалку. Повідомлення про оплату заповнює вручну. Оформлення одного платежу займає до 10 хвилин. Але у кожного клієнта по три-чотири платежі – за воду, за газ, за електроенергію, квартирна плата, вивезення сміття. Більше того, багато платників захоплюють з собою ще й платіжні книжки своїх сусідів, знайомих, родичів. Тому в кожного в руках по 10, а то й більше книжок. Оформлення платежів однієї людини в такому випадку триває до 50 хвилин, а то й до години. У черзі в цей момент я нарахував 45 осіб. Останні чергу тримають, але не впевнені, що встигнуть зробити платежі сьогодні.
У посилковій залі Головпоштамту працюють ще 6 кас з прийому комунальних платежів. Вони обслуговують швидше, оскільки частково користуються комп'ютерними мережами. Однак у залі душно, відвідувачі пітніють і знемагають. І щоб ніхто не зомлів, адміністрація поштамту не дозволяє їм створювати натовп у залі. У сам зал запускають не більш 12 осіб, по дві біля каси. Тому основна маса охочих заплатити свої гроші вишикувалася за дверима зали і розтяглася далі. Система така: одна людина вийшла – одна зайшла. Ті, хто виходить із зали після оплати, кажуть, що їм довелося стояти по 3-4 години.
Така ж картина біля кожного без винятку поштового відділення в місті – пенсіонери, матусі, що прийшли за дитячою допомогою, платники податків і комунальних послуг. Ще до відкриття відділень біля дверей уже черга в сотню чоловік. Стояти кожному доведеться до вечора, а багатьом ще й завтра ...
Замість «Приватбанку» до Криму на його інфраструктуру «сів» «Російський національний комерційний банк». Звичні зелені банкомати тепер скрізь прикрашені наклейками «РНКБ». Ось відділення РНКБ на вулиці Київській в районі Москільця. Сюди стікаються не тільки охочі внести комунальні платежі, а й підприємці, яким треба сплатити податки. А також жителі, які вносять плату за землю та інші платежі, які приймають тільки банки. Зал маленький і буквально набитий людьми. Написів на вікнах про те, які функції виконує людина, що сидить за склом, немає. Ніхто не може зрозуміти, куди звертатися, а тому всі норовлять без черги запитати, до якого вікна займати чергу. Це відволікає і злить співробітників і тих, хто стоїть у черзі, тому відповідають коротко, грубо і незрозуміло.
В одному вікні видають пластикові картки тим, у кого вже є відкриті рахунки. Але картка тільки зовні схожа на пластиковий банківський документ – це не «Віза», не «Майстер-кард» і взагалі ніяка не платіжна система. Функції картки обмежені – вона може використовуватися тільки в банкоматах РНКБ і може служити лише для зарахування на рахунок і зняття грошей, така собі пластикова ощадкнижка. Але до цього вікна – лише три людини.
Великі черги до першого і другого, до третього і четвертого вікон. У перших двох – операціоністи, в третьому і четвертому – касири. Якщо у вас приватний будинок, то щоб сплатити податок на землю, вам слід спочатку відстояти чергу до вікна операціоніста. Там виписують платіжне доручення і квитанцію. Потім з цими папірцями слід вистояти другу чергу в касу і сплатити гроші. Ось від вікна відійшла людина, яка сплачувала за підприємницьку діяльність фізичної особи. Чоловік стояв у першій черзі 55 хвилин. Це тому, що операціоніст використовує комп'ютер не як мережеву базу даних, а просто як друкарську машинку. Наприклад, раніше, щоб зробити платіж у «Приватбанку» можна було скористатися системою «Приват-24». А якщо це вам чомусь не підходило, слід було звернутися до будь-якого касира. У комп'ютері вона набирала лише ваш код, і система видавала на екран для автозаповнення будь-яку квитанцію, виконувала будь-який платіж. Операція тривала від 1 до 2 хвилин. Тепер же операціоніст шукає потрібний бланк, вручну з клавіатури набиває в нього дані – прізвище, ім'я, по батькові, номери рахунків, назви банків, призначення платежів і т.д. – при цьому часто помиляється. А тому сам по два рази перевіряє набране. Після просить і платника ще раз перевірити всі дані. Якщо у вас два платежі – то ви проведете в черзі години дві, потім ще, пріючи і страждаючи, не менше години простоїте біля віконця, поки вас оформлятимуть, а потім ще черга до каси...
Квитки «вчотиридорога»
...Відділення Пенсійного фонду за адресою вул. Гагаріна, 14-а, відоме всім статечним жителям Сімферополя. До «референдуму» тут черг практично не було – в прийомні дні до фахівців приходили за вирішенням своїх питань до 10 осіб за весь день. Зараз же всі коридори забиті людьми похилого віку. Наприклад, біля дверей у кабінет №4 з ранку вже близько двох десятків пенсіонерів, і ще підходять люди, тож черга не зникає весь день. Це тому, що тут реалізують одразу кілька функцій. Тут приймають заяви на перерахування пенсій у банки – це хвилинна справа. Однак у цьому ж кабінеті приймають документи і з оформлення СНІЛС. А це вже справа тривала – потрібно заповнювати бланки, прикладати копії документів, звіряти дані. Але черга одна, і ті, хто міг би, здавши заяву про перерахування пенсії в банк, впоратися за хвилину, змушений сидіти годинами і множити кількість прохачів.
Раніше в Криму навіть на залізниці вже практично не було черг, за деякими винятками у високий курортний сезон в липні або серпні. Але з 16 червня 2014 року кримська залізниця розділила тарифи. Одночасно тут почали продаватися квитки за так званим «міжнародним» тарифом – на поїзди, що прямують до Росії. Він більший за звичайний тариф у 4 рази і, як стверджують експерти, являє собою банальне невмотивоване подорожчання пасажирських перевезень. Звичайно, що багато пасажирів, звернувшись спочатку до пункту попереднього продажу квитків на вулиці Толстого, де продають тільки за «міжнародним» тарифом, не стали платити «вчотиридорога». За порадою касирів вони поспішили на вокзал, де, як їм сказали, відкрили попередній продаж (раніше на залізничному вокзалі Сімферополя практикувався лише поточний продаж, не раніше, ніж за добу до відправлення поїзда).
На вокзалі 9 кас, але квитки продають тільки дві! І хоча решта вокзалу напівпорожня, – не порівняти з колишніми роками, коли на вокзалі яблуку ніде було впасти! – черга зібралася така, що цілу добу люди не поміщаються в касовому залі, і «хвіст» черги виходить аж у фойє, до дверей колишнього ресторану. Багато хто – з дітьми, з собаками, з котиками, інваліди на колясках, люди похилого віку, вагітні жінки. Причому, навіть якщо ви замовили і оплатили квиток через інтернет, то щоб отримати проїзний документ на руки, все одно потрібно вистояти цю чергу, назвати касиру код документа, тільки тоді він роздрукує його на принтері, і ви зможете виїхати. Ось із черги з жаданим квитком у руках виходить чоловік середніх років. Розповідає, що йому довелося стояти майже 5 годин.
«Я дивуюся бездушності нинішніх керівників російської залізниці, – обурюється пасажир, який назвав себе Петром Васильовичем. – Адже в Україні на залізниці останнім часом нічого такого не було, вже не було черг, ставлення до пасажирів уже було зовсім інше, а зараз все, наче в Радянський Союз ми повернулися, – на людину ніхто не звертає уваги і ніхто не турбується про зручності й потреби людей».
«Ми всі розуміємо – перехідний період, – сказав кореспонденту Крим.Реалії підприємець Олег Ж., – але це абсолютно не виправдовує нинішній уряд Криму. Перш, ніж ліквідувати стару систему, слід було створити нову. А куди вони поспішали? Справа в тому, що разом з Росією в Крим прийшло наплювацьке і бездушне ставлення до людей, їхніх потреб та інтересів. Таке враження, що не тільки Москві, але й тут Аксьонову чи Константинову, потрібний тільки Крим, а не кримчани, тому вони зробили не як краще, а як гірше для кримчан. І ніхто не припускав, що будуть такі катастрофічні наслідки. Вся інфраструктура в Криму зараз зруйнована, це створило кримчанам масу страждань, а вони роблять своє і нікого не слухають. Немає ніякої можливості сказати свою думку, скрізь такий бедлам, такий безлад, а з боку «держради» та «уряду» тільки красиві слова і тріумфування. Мені здається, що це «совок», і доля у нього буде така ж, тому що ніхто про людей не думає...».
До «референдуму» в Криму, як і в усій Україні, практично не було черг. Пенсіонери та матері, які одержують «дитячу» допомогу, отримували свої виплати на банківські картки і користувалися ними в магазинах. Вони також могли в будь-який час зняти потрібну суму в банкоматах. Оплатити комунальні платежі можна було за лічені хвилини з тієї ж банківської картки в будь-якому відділенні банку або в безлічі платіжних терміналів. Придбати квиток на поїзд можна було без проблем через інтернет, взагалі не приходячи на вокзал.
Але сьогодні зусиллями «професіоналів» з «Ради міністрів» Криму всі ці налагоджені системи поламані, а українські банки ліквідовані, перш ніж тут освоїлися нові – вже російські. У людей з'явилися десятки нових потреб, про які вони й не здогадувалися, як, наприклад, писати заяви про переоформлення документації, отримувати так званий СНІЛС (щось подібне українському ідентифікаційному коду). Тепер – куди не підеш, скрізь черги з сотень людей, які часто не встигають вирішити свої питання за один день і змушені складати списки черговості та займати чергу завтра з ранку знову.
Чому так відбувається?
Пройдемося найбільш «чергомісткими» установами. Жителі Сімферополя, які хоч раз проходили вулицею Рози Люксембург біля Головпоштамту, в будь-який час дня бачили чергу в 20-30 метрів, яка вишикувалася біля вікна колишнього газетного кіоску. Газети і журнали тут вже не продають, а щоб кіоскер не нудьгував без роботи, його зобов'язали приймати комунальні платежі. До «референдуму» оплата комунальних послуг у Криму була простіше простого. Багато хто скористався тим, що написав доручення «Приватбанку» і той автоматично, без участі платника щомісяця у встановлений день перераховував встановлені суми платежів водоканалу, «Крименерго», ЖЕКам, «Кримгазу» і так далі. Кримчани контролювали процес оплати своїх комунальних, заходячи в інтернет-сервіс «Приват-24» на сайті «Приватбанку». Ні черг, ні конфліктів, ні незручностей...
Тут же кіоскер, яка вперше в житті взялася за таку незвичну для неї справу, нову «спеціальність» явно ще не освоїла. Номери рахунків і найменування банків вона не пам'ятає, через що кожного разу заглядає в шпаргалку. Повідомлення про оплату заповнює вручну. Оформлення одного платежу займає до 10 хвилин. Але у кожного клієнта по три-чотири платежі – за воду, за газ, за електроенергію, квартирна плата, вивезення сміття. Більше того, багато платників захоплюють з собою ще й платіжні книжки своїх сусідів, знайомих, родичів. Тому в кожного в руках по 10, а то й більше книжок. Оформлення платежів однієї людини в такому випадку триває до 50 хвилин, а то й до години. У черзі в цей момент я нарахував 45 осіб. Останні чергу тримають, але не впевнені, що встигнуть зробити платежі сьогодні.
У посилковій залі Головпоштамту працюють ще 6 кас з прийому комунальних платежів. Вони обслуговують швидше, оскільки частково користуються комп'ютерними мережами. Однак у залі душно, відвідувачі пітніють і знемагають. І щоб ніхто не зомлів, адміністрація поштамту не дозволяє їм створювати натовп у залі. У сам зал запускають не більш 12 осіб, по дві біля каси. Тому основна маса охочих заплатити свої гроші вишикувалася за дверима зали і розтяглася далі. Система така: одна людина вийшла – одна зайшла. Ті, хто виходить із зали після оплати, кажуть, що їм довелося стояти по 3-4 години.
Така ж картина біля кожного без винятку поштового відділення в місті – пенсіонери, матусі, що прийшли за дитячою допомогою, платники податків і комунальних послуг. Ще до відкриття відділень біля дверей уже черга в сотню чоловік. Стояти кожному доведеться до вечора, а багатьом ще й завтра ...
Замість «Приватбанку» до Криму на його інфраструктуру «сів» «Російський національний комерційний банк». Звичні зелені банкомати тепер скрізь прикрашені наклейками «РНКБ». Ось відділення РНКБ на вулиці Київській в районі Москільця. Сюди стікаються не тільки охочі внести комунальні платежі, а й підприємці, яким треба сплатити податки. А також жителі, які вносять плату за землю та інші платежі, які приймають тільки банки. Зал маленький і буквально набитий людьми. Написів на вікнах про те, які функції виконує людина, що сидить за склом, немає. Ніхто не може зрозуміти, куди звертатися, а тому всі норовлять без черги запитати, до якого вікна займати чергу. Це відволікає і злить співробітників і тих, хто стоїть у черзі, тому відповідають коротко, грубо і незрозуміло.
В одному вікні видають пластикові картки тим, у кого вже є відкриті рахунки. Але картка тільки зовні схожа на пластиковий банківський документ – це не «Віза», не «Майстер-кард» і взагалі ніяка не платіжна система. Функції картки обмежені – вона може використовуватися тільки в банкоматах РНКБ і може служити лише для зарахування на рахунок і зняття грошей, така собі пластикова ощадкнижка. Але до цього вікна – лише три людини.
Великі черги до першого і другого, до третього і четвертого вікон. У перших двох – операціоністи, в третьому і четвертому – касири. Якщо у вас приватний будинок, то щоб сплатити податок на землю, вам слід спочатку відстояти чергу до вікна операціоніста. Там виписують платіжне доручення і квитанцію. Потім з цими папірцями слід вистояти другу чергу в касу і сплатити гроші. Ось від вікна відійшла людина, яка сплачувала за підприємницьку діяльність фізичної особи. Чоловік стояв у першій черзі 55 хвилин. Це тому, що операціоніст використовує комп'ютер не як мережеву базу даних, а просто як друкарську машинку. Наприклад, раніше, щоб зробити платіж у «Приватбанку» можна було скористатися системою «Приват-24». А якщо це вам чомусь не підходило, слід було звернутися до будь-якого касира. У комп'ютері вона набирала лише ваш код, і система видавала на екран для автозаповнення будь-яку квитанцію, виконувала будь-який платіж. Операція тривала від 1 до 2 хвилин. Тепер же операціоніст шукає потрібний бланк, вручну з клавіатури набиває в нього дані – прізвище, ім'я, по батькові, номери рахунків, назви банків, призначення платежів і т.д. – при цьому часто помиляється. А тому сам по два рази перевіряє набране. Після просить і платника ще раз перевірити всі дані. Якщо у вас два платежі – то ви проведете в черзі години дві, потім ще, пріючи і страждаючи, не менше години простоїте біля віконця, поки вас оформлятимуть, а потім ще черга до каси...
Квитки «вчотиридорога»
...Відділення Пенсійного фонду за адресою вул. Гагаріна, 14-а, відоме всім статечним жителям Сімферополя. До «референдуму» тут черг практично не було – в прийомні дні до фахівців приходили за вирішенням своїх питань до 10 осіб за весь день. Зараз же всі коридори забиті людьми похилого віку. Наприклад, біля дверей у кабінет №4 з ранку вже близько двох десятків пенсіонерів, і ще підходять люди, тож черга не зникає весь день. Це тому, що тут реалізують одразу кілька функцій. Тут приймають заяви на перерахування пенсій у банки – це хвилинна справа. Однак у цьому ж кабінеті приймають документи і з оформлення СНІЛС. А це вже справа тривала – потрібно заповнювати бланки, прикладати копії документів, звіряти дані. Але черга одна, і ті, хто міг би, здавши заяву про перерахування пенсії в банк, впоратися за хвилину, змушений сидіти годинами і множити кількість прохачів.
Раніше в Криму навіть на залізниці вже практично не було черг, за деякими винятками у високий курортний сезон в липні або серпні. Але з 16 червня 2014 року кримська залізниця розділила тарифи. Одночасно тут почали продаватися квитки за так званим «міжнародним» тарифом – на поїзди, що прямують до Росії. Він більший за звичайний тариф у 4 рази і, як стверджують експерти, являє собою банальне невмотивоване подорожчання пасажирських перевезень. Звичайно, що багато пасажирів, звернувшись спочатку до пункту попереднього продажу квитків на вулиці Толстого, де продають тільки за «міжнародним» тарифом, не стали платити «вчотиридорога». За порадою касирів вони поспішили на вокзал, де, як їм сказали, відкрили попередній продаж (раніше на залізничному вокзалі Сімферополя практикувався лише поточний продаж, не раніше, ніж за добу до відправлення поїзда).
На вокзалі 9 кас, але квитки продають тільки дві! І хоча решта вокзалу напівпорожня, – не порівняти з колишніми роками, коли на вокзалі яблуку ніде було впасти! – черга зібралася така, що цілу добу люди не поміщаються в касовому залі, і «хвіст» черги виходить аж у фойє, до дверей колишнього ресторану. Багато хто – з дітьми, з собаками, з котиками, інваліди на колясках, люди похилого віку, вагітні жінки. Причому, навіть якщо ви замовили і оплатили квиток через інтернет, то щоб отримати проїзний документ на руки, все одно потрібно вистояти цю чергу, назвати касиру код документа, тільки тоді він роздрукує його на принтері, і ви зможете виїхати. Ось із черги з жаданим квитком у руках виходить чоловік середніх років. Розповідає, що йому довелося стояти майже 5 годин.
«Я дивуюся бездушності нинішніх керівників російської залізниці, – обурюється пасажир, який назвав себе Петром Васильовичем. – Адже в Україні на залізниці останнім часом нічого такого не було, вже не було черг, ставлення до пасажирів уже було зовсім інше, а зараз все, наче в Радянський Союз ми повернулися, – на людину ніхто не звертає уваги і ніхто не турбується про зручності й потреби людей».
«Ми всі розуміємо – перехідний період, – сказав кореспонденту Крим.Реалії підприємець Олег Ж., – але це абсолютно не виправдовує нинішній уряд Криму. Перш, ніж ліквідувати стару систему, слід було створити нову. А куди вони поспішали? Справа в тому, що разом з Росією в Крим прийшло наплювацьке і бездушне ставлення до людей, їхніх потреб та інтересів. Таке враження, що не тільки Москві, але й тут Аксьонову чи Константинову, потрібний тільки Крим, а не кримчани, тому вони зробили не як краще, а як гірше для кримчан. І ніхто не припускав, що будуть такі катастрофічні наслідки. Вся інфраструктура в Криму зараз зруйнована, це створило кримчанам масу страждань, а вони роблять своє і нікого не слухають. Немає ніякої можливості сказати свою думку, скрізь такий бедлам, такий безлад, а з боку «держради» та «уряду» тільки красиві слова і тріумфування. Мені здається, що це «совок», і доля у нього буде така ж, тому що ніхто про людей не думає...».
