Правнучка Хрущова про Крим і любов радянського лідера до України

Ніна Хрущова, правнучка радянського лідера Микити Хрущова, нещодавно опублікувала свою другу книгу під назвою «Загублений Хрущов: Подорож у ГУЛАГ російського розуму». Приводом для книги, написаною англійською мовою, став її дідусь, старший син Хрущова, Леонід, який загинув під час бойових дій у 1943 році. У розмові з Радіо Свобода Хрущова розповідає про процес написання книги, свої спогади про родину Хрущових і тепле ставлення радянського лідера до України та українського народу.

Леонід Хрущов, нагороджений Орденом червоного прапора та Орденом Великої вітчизняної війни, загинув під час повітряного бою у 1943 році. Однак, за версією, яку все частіше поширюють російські ЗМІ, Леоніда розстріляли за наказом Йосипа Сталіна за ймовірну співпрацю з нацистами.

Через 60 років, у 2004, Ніна Хрущова, онука Леоніда, отримала офіційне підтвердження від генеральної прокуратури, що проти Хрущова-молодшого ніколи не було заведено ніяких кримінальних справ. Його розстріл – одна з чуток КГБ.

– Ми хотіли легально довести, що він не був (зрадником), спробувати зупинити статті й книжки від публікування звинувачень. Це не дало результатів, тому що книжки продовжують писати, статті продовжують друкувати. Але цей документ є дійсно дуже важливим. Леонід не був причетним до чогось кримінального. Він дійсно загинув 11 березня 1943 року, нацисти не могли його захопити, а значить, він не міг дезертувати. Його востаннє бачили в бою, і він загинув у той день, коли його востаннє бачили в бою.

– Що здивувало Вас найбільше під час написання книги?

– Я була вражена, як багато всі брешуть. Коли ви родич «важливої людини», всі хочуть, щоб про нього говорили добре. Частково через це я написала книгу англійською мовою. Якщо вона була б написана російською, моя мама могла б її прочитати і сказала б, що такого писати не можна. Я також дізналася, що Леонід подобається мені, напевно, навіть більше, ніж інші члени родини. Я дізналася багато особистих речей про нього. Я дізналася, наприклад, що він і Василь Сталін зустрічалися з однією жінкою – Катериною Тимошенко, дочкою маршала Тимошенка. Катерина, кажуть, була шалено закохана у Леоніда, але, коли він помер у 1943 році, вона вийшла заміж за Василя. Всі ці історії стали відомими.

– Микиту Хрущова багато критикували у світлі нещодавньої анексії Криму Росією, адже саме він «подарував» півострів Україні. Як Ви ставитеся до цієї критики?

– Я думаю, що через особисту сторону, яку він відкрито презентував, він є своєрідним барометром того, як працює російська політика. Коли ми живемо в період гноблення, ми ненавидимо Хрущова, адже він віддав Крим, він намагався зламати комуністичний моноліт. Він у невеликій мірі оживив буржуазну ідею свободи і персонального комфорту. Потім прийшов Горбачов, потім прийшов Єльцин. Усі вони винні в руйнуванні комуністичного моноліту і в тому, що зробили його більш придатним до життя. Але він був початком кінця, він зруйнував «скалу» сталінізму. Я думаю, що його завжди будуть винуватити, якщо хтось схожий на Путіна, який цінує жорстке керування, буде в Кремлі.

– Чому, на Вашу думку, анексія Криму була підтримана такою великою кількістю росіян?

– Демократія – це вибір. Свобода волі – це вибір. Ми вибираємо прокидатися вранці і думати про наші свободи. Але коли держава каже вам, що ви повинні пожертвувати своїми особистими свободами заради великої країни, росіяни не мають нічого проти цього, адже для них бути великою країною – це важливо. Коли дійшло до анексії Криму, всі сказали: «забудьте міжнародні закони. Ми хочемо наш Крим і ми його отримали, Путін їм усім показав. А Хрущов його віддав, саме він намагався його децентралізувати». Я хочу сказати, що я дуже пишаюся, тим, що Хрущов любив Україну. Він не був українцем, хоч і виріс недалеко від неї. Але це також доводить той факт, що не тільки він був людиною, але, вибачте мені, я можу бути упередженою, він був трохи попереду свого часу.

Він вважав, що українці були більш особливим народом, ніж росіяни. Ніна, моя бабуся, була українкою. (Є українці), які хочуть бути частиною Заходу. Я б не сказала, що Хрущов підтримав би це, тому що він обіцяв комунізм, який так і не втілили в життя. У той самий час він визнавав, що українці – це особливий народ, особливі слов’яни і вони досі відповідають його очікуванням. Я досить ним пишаюся, – сказала Хрущова.

Ніна Хрущова є доцентом кафедри міжнародних відносин у Новій школі і старшим науковим співробітником Інституту світової політики в Нью-Йорку, де вона наразі мешкає.