Сімферополь – Ситуація на аптечному ринку є однією з найбільш болючих для нинішньої кримської влади. Адже значне зростання цін на необхідні багатьом кримчанам ліки та медпрепарати підриває міф про однозначне покращення життя в «російському» Криму. Але якщо раніше чиновники діяли лише репресивними методами – звинувачували фармацевтів у спекуляціях, погрожували тотальними перевірками та позбавленням ліцензій, то тепер підключили економічні важелі. На півострові введене регулювання торгівельних надбавок на ліки, однак, як вважають фахівці, істотно ситуацію на роздрібному ринку воно не покращить.
Ще на початку червня самопроголошений прем'єр Криму Сергій Аксьонов публічно метав громи і блискавки у зв'язку з високими цінами на ліки. «Ціни на ліки, за попередніми перевірками прокуратури, злетіли більш ніж на 109% у роздрібній мережі. Це тільки встановлені факти. Мені повідомляють в усному режимі, що аптеки приватні в лікарнях завищують ціни до 200%», – говорив Аксьонов на нараді в «Раді міністрів» Криму 9 червня. Тоді цінова ситуація на роздрібному ринку медикаментів була названа однією з причин відправки у відставку керівництва МОЗ Криму.
Аптекарям же пригрозили перевірками та позбавленням ліцензій за «ціни, які надмірно зашкалювали». «У найближчі два-три дні, я впевнений, ціни в аптеках
знизяться, і всі, хто не зрозумів, зникнуть з цього ринку», – пообіцяв Аксьонов.
Також було оголошено про формування «оперативно-слідчої групи», яка має зайнятися виїзними перевірками всіх аптек.
Проте ні гучні звільнення, ні обіцяні «спекулянтам» репресії не посунули ціни на ліки вниз – ні через «два-три дні», ні до кінця місяця.
Ціновий коридор
На початку липня «Радмін» Криму, не отримавши належного ефекту від адміністративного тиску на підприємців, спробував підключити економічні важелі. Ухвалена ним тематична постанова «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби» передбачає введення граничних торгівельних оптових і роздрібних надбавок. Згідно з повідомленням МОЗ Криму, обмеження стосується медикаментів, внесених до переліку життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів – загалом таких налічується понад 500 міжнародних найменувань.
Вирішено, що граничний розмір оптової надбавки не може перевищувати 15% від відпускної ціни виробника, а роздрібної – 25%. «Міністерство охорони здоров'я Республіки Крим спільно з представниками Росздоровнагляду та інших контрольних органів систематично проводитиме моніторинг цін на лікарські препарати, а також контролюватиме недопущення перевищення граничних надбавок на них», – додали в МОЗ.
Подорожчання медикаментів зумовлене загальними негативними економічними тенденціями на півострові, а не тільки лише бажанням місцевих аптекарів нажитися шляхом безпричинного підвищення цін, як намагалися подати ситуацію кримські чиновники
Проте суб'єкти фармацевтичного ринку не вважають, що введені обмеження здатні істотно знизити ціни на ліки в Криму. Насамперед, тому, що подорожчання медикаментів зумовлене загальними негативними економічними тенденціями на півострові, а не тільки лише бажанням місцевих аптекарів нажитися шляхом безпричинного підвищення цін, як намагалися подати ситуацію кримські чиновники.
Чому дорожчають ліки
Фахівці відзначають, що в основі нинішньої цінової ситуації лежать не спекулятивні, а об'єктивні причини. І ситуація на ринку медпрепаратів у чомусь схожа з положенням справ в інших сегментах роздрібної торгівлі: українські постачальники з ринку пішли, російські – ще не прийшли в достатній кількості, і на цьому тлі виник передбачуваний дефіцит.
Заміщати його нарощуванням поставок з Росії нині проблематично як через транспортно-логістичні труднощі, так і тому, що російські ліки від початку дорожчі за українські аналоги. А значить, ціни в аптеках нижчі не стануть.
За інформацією МОЗ Криму, сьогодні роботу з Кримом продовжують лише три українські оптовики. Список російських фармацевтів, що почали відвантаження на півострів, поки теж не великий – це 17 фірм-постачальників.
Рівень російських цін все одно вищий від українських – у середньому, вдвічі
Однак, як зізнаються місцеві аптекарі, ціни в їхніх прайс-листах куди вищі за українські. І це при тому, що в Україні з початку року теж серйозно подорожчали ліки внаслідок девальвації гривні. Особливо це стосується імпортних препаратів. Але рівень російських цін все одно вищий – у середньому, вдвічі.
Ще одна проблема – горезвісна доставка товарів до Криму. «З квітня закупівлі ліків для Криму перемістилися до Росії, – розповідає директор департаменту лікарського забезпечення та регулювання обігу медичних виробів МОЗ Росії Олена Максімкіна. – Їх доставляють в основному через поромну переправу з портів Анапи і Новоросійська. Вартість поромного транспортування значно вища доставки вантажу залізницею. Ціни постачальників без урахування оптових і роздрібних надбавок зростають на розмір податку на додану вартість (10%) плюс внутрішньокримський ПДВ (2%). Виходить, що вартість ліків, що реалізуються на території округу, вища цін на аналогічні препарати, які реалізуються в інших суб'єктах РФ, що нас турбує» (цитується за «Російською бізнес-газетою»).
У зв'язку з цим у російському МОЗ рекомендували кримській владі, крім обмеження торгівельних націнок, звільнити торгівельні організації від податку з обороту. Однак місцеві чиновники поки не вдалися до цієї міри і воліють задовольнятися обмеженнями, а не пільгами.
Як мертвому припарки
Як вчить досвід, штучні обмеження не є ефективним інструментом для впливу на цінову ситуацію. Правила гри, зокрема й ціни, все одно диктує баланс попиту і пропозиції. Так, у Криму вже кілька років діє регулювання торгівельних надбавок на «соціально значущі» продукти, що, втім, не звільнило півострів від серйозного зростання цін на продовольство.
В Україні Кабінет міністрів ввів максимальні націнки на роздрібну продаж ліків (у межах 10–25%) ще з січня 2013 року. Втім, тільки цього року, за деякими оцінками, зростання цін на медичні препарати склало 60%.
У Росії регулювання фармацевтичного ринку діє з 2010 року – також шляхом встановлення диференційованих граничних торгівельних надбавок на 522 найменування ліків зі списку життєво необхідних, що складає близько 40% від усіх зареєстрованих лікарських препаратів у країні. Однак, за оцінками місцевих аналітиків, на ціновій ситуації це мало позначається, а ціни утримуються, швидше, шляхом зниження платоспроможного попиту з боку населення. У свою чергу, виробники знаходять обхідні шляхи для перереєстрації цін через, наприклад, нове фасування або упаковку.
Вищесказане дозволяє припустити, що адміністративне регулювання торгових націнок у Криму також не стане стимулом для розвороту цінового вектора в зворотному напрямку. Швидше, воно здатне викликати зворотний ефект. Адже в такій ситуації оптовикам буде вигідніше завозити до Криму дорогі препарати на шкоду дешевим, тому що від високої відпускної ціни і сума процентної надбавки виходить вищою. Ну а якщо транспортні витрати на доставку на відокремлений острів тих чи інших ліків не покриватиметься допустимим тут розміром націнки, то це зробить постачання невигідним і лише посилить дефіцит. Одним словом, замість обіцяного оздоровлення ринку чиновники ризикують істотно підвищити температуру на ньому.
