Доступність посилання

ТОП новини

Кримська «влада» зробила жорсткішими правила проведення мітингів


З учасниками мітингів у Криму розбиратимуться по-російськи (ілюстративне фото)

Сімферополь – Кримська «влада» встановила нові правила при проведенні масових акцій на території півострова. Проект закону, ухвалений на засіданні «держради» Криму, фактично дублює норми аналогічного федерального. Експерти відзначають, що цей документ суттєво звужує права кримчан.

Закон «Про збори, мітинги, демонстрації, ходу й пікетування в Республіці Крим» був ухвалений у першому читанні на позачерговій сесії «держради» 9 липня. Згідно з проектом, опублікованим на сайті «парламенту», закон регулює питання реалізації права громадян Російської Федерації на проведення в Криму зборів, мітингів, демонстрацій, ходи і пікетувань.

У документі, зокрема вказане визначення кожного з масових заходів. Наприклад, мітинг – масова присутність громадян у певному місці для публічного висловлення громадської думки з приводу актуальних проблем, переважно суспільно-політичного характеру; демонстрація – організоване публічне висловлення суспільних настроїв групою громадян з використанням під час пересування плакатів, транспарантів та інших засобів наочної агітації; хода – масове проходження громадян за заздалегідь визначеним маршрутом з метою привернути увагу до певних проблем.

Законом визначено і порядок подання повідомлення про проведення публічного заходу. Так, повідомлення подається організатором у письмовій формі до органу місцевого самоврядування муніципальної установи в термін не раніше 15 і не пізніше 10 днів до дня проведення заходу. У ньому вказуються мета заходу, його форма, місце проведення, маршрути руху учасників, а в разі, якщо публічний захід проводитиметься з використанням транспортних засобів, – інформація про їх використання, дата, час початку і закінчення заходу, запланована кількість учасників.

У законі також містяться вимоги до порядку проведення пікетування. «Норма граничної заповнюваності території та місце розміщення учасників публічного заходу при проведенні пікетування біля пікетованого об'єкта визначається з урахуванням забезпечення вимог безпеки громадян і свободи їх пересування», – йдеться в документі. Крім того, мінімально допустима відстань між особами, які здійснюють одиночні пікетування, не об'єднані єдиним задумом і загальною організацією, становить 50 метрів.

«Окупанти поводяться хитро»

Громадські діячі, які неодноразово проводили в Криму публічні акції в рамках українського законодавства, зазначають, що закон, ухвалений «владою» республіки, суттєво звужує права жителів півострова.

Громадські діячі, які неодноразово проводили в Криму публічні акції в рамках українського законодавства, зазначають, що закон, ухвалений «владою» республіки, суттєво звужує права жителів півострова

Керівник Кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька, коментуючи для сайту Крим.Реалії ухвалений у першому читанні закон про збори, каже, що українське законодавство передбачає повідомний порядок проведення зібрань. Тоді як російський федеральний закон «Про збори, мітинги, демонстрації, ходу і пікетування», до якого відсилає документ, ухвалений «держрадою», передбачає величезну кількість адміністративних механізмів, здатних стати проблемою для реалізації права.

За словами Дворецької, кримська «влада» «поводиться хитро – вона не говорить про санкції і про заборону зборів у цьому тексті, при цьому є маленька приписка в статтях – «передбачених федеральним законодавством».

Олександра Дворецька
Олександра Дворецька

Правозахисниця додає, що федеральне законодавство теж не стоїть на місці. «Вже з липня в Росії вводяться штрафи до мільйона рублів за порушення, можуть зобов'язати працювати 480 годин «рецидивіста», при повторному «порушенні» можуть посадити на 5 років. Це порушення хочуть зробити кримінальним», – акцентує на цьому увагу Дворецька.

Крім того, за словами правозахисниці, «кримський закон» після ознайомлення з ним викликає низку запитань. «Місця для проведення мирних зібрань, швидше за все, будуть визначені іншими «нормативними актами окупаційної влади, тому що в «законі» передбачається термін – спеціально відведені місця, але переліку таких – немає. Їх також визначать у відповідності до федерального закону», – вказує громадська діячка.

«Крім того, що тепер для подачі повідомлення вимагається документ, який засвідчує особу, а також якісь документи, «що свідчать про досягнення фізичною особою – організатором заходу віку, передбаченого федеральним законодавством, і наявність у нього громадянства Російської Федерації». Чи буде це означати, що право на організацію мирного зібрання мають тільки громадяни Росії – не зрозуміло. Швидше за все, це буде приводом для спекуляцій і утискання прав громадян України на території Криму, – вважає Доворецкая.

Також, на її думку, в цьому законі не написано, чи може бути подане повідомлення поштою, яким чином повідомляються громадяни про ухвалене місцевим самоврядуванням рішення, яким чином можна його оскаржити. Незрозуміло також, яку відповідальність несуть люди за невиконання цих норм.

Дивними правозахисниця вважає і вимоги до порядку проведення одиночного пікетування. «При проведенні «одиночного пікету» потрібно враховувати, щоб інша людина стояла не ближче, ніж за 50 метрів, причому тема проведення такого «пікету» не повинна збігатися з вашою. Яким чином це реалізовувати і як можна карати людину за дію іншої людини, від тебе не залежної, знає тільки найгуманніший російський суд», – іронізує Дворецька.

Після ухвалення в другому читанні закон набуде чинності через 10 днів після офіційного опублікування. Незважаючи на це, в Криму вже протягом місяця посилаються на аналогічний федеральний закон при проведенні масових заходів.

XS
SM
MD
LG