Сімферополь – Заборона на пряму критику дій нової «влади» Криму стала розвивати в кримчанах, які звикли до свободи, вміння висловлювати свої думки і позицію без слів. Перехожий у вишиванці, кримськотатарський прапорець в авто, дамський капелюшок у жовто-блакитних кольорах – для жителів Криму сьогодні це не просто предмети гардероба, аксесуари, модні кольори... Це зашифровані послання. І своїм, і чужим. Сайт Крим.Реалії пропонує кілька прикладів того, як символи стали перетворюватися на інструмент мовчазного опору авторитаризму, в який все більше занурюється півострів.
На одній із багатоповерхівок у жвавому районі Сімферополя раптово з'явилося величезне графіті «Разом проти рашизму». Інший приклад – ті, хто проїжджає дорогою в курортну Ялту, з подивом бачать низку придорожніх стовпів зі скандальними написами на адресу президента Путіна.
Пам'ятник Леніну на однойменній площі невеликого кримського містечка Бахчисарая залитий фарбою ще з березня. В управлінні з облаштування міської ради пояснюють, що коштів з мізерного місцевого бюджету на ремонт і реставрацію пам'яток немає. А значить, стояти Іллічу в такому вигляді й далі – час і негода не стирають з колишнього вождя залишки чиєїсь ненависті.
Про любов і ненависть
Журналістка Алексина Дорогань використовує мову символів як ще один спосіб знайти однодумців і оголосити про свої політичні вподобання в умовах, коли про це вже не можна говорити вголос. Її часто можна зустріти в місті або у робочих виїздах в одязі синіх або жовто-блакитних кольорів. В її арсеналі є навіть прикраси з національною символікою.
«Коли йдеш вулицею, люди на тебе озираються, коли бачать українську символіку. Наприклад, кепку жовто-блакитну з написом «Ukraine» або підвіску «тризуб» на шиї. Я все одно вважаю, що це потрібно робити, тому що зараз для нас це важливо морально», – зізнається журналістка. – Але люди бояться показувати свою любов до українського, носити вишиванки, проходити в такому вбранні повз «самооборону».
Кому війна, а кому бізнес і політика
На жвавих перехрестях Сімферополя, прямо між машинами, що стоять у світлофорів, ходять хлопці та дівчата, що пропонують власникам автомобілів російські та кримськотатарські прапорці. Ринок позначив найбільш ходовий товар у кримській битві символів. Кілька десятків рублів – і весь Крим знатиме про твою етнічну самоідентифікацію, політичні пристрасті й про те, чи ходив ти на референдум 16 березня.
Популярний бізнес сьогодні – це продаж сувенірної продукції з кримськотатарською національною символікою. Консультанти магазину «Терджиман» у Сімферополі відзначають, що з початку травня і аж до Дня кримськотатарського прапора, який відзначався 26 червня, на ці товари спостерігався підвищений попит у відвідувачів магазину – стрічки, одяг, значки і кримськотатарські прапори – байрак – розкуповувалися за лічені дні.
Такий собі І.В. Резяпов, який віщає з білбордів від імені Партії ветеранів Росії, «прикрасив» своїм знезброюючим юним обличчям не одне місто Криму. Але в Бахчисараї, де близько третини населення міста – кримські татари, очевидно, в агітаційних цілях, у верхній частині плакатів був зображений дуже значимий для них символ – родовий знак кримських ханів Гераїв – тамга.
Хто підказав пану Резяпову цей оригінальний промо-хід, складно здогадатися. Але навряд чи це матиме бажаний вплив, якщо ставилася мета таким чином привернути симпатії кримських татар. «Якщо на корову начепити сідло, вона конем від цього не стане», – зауважив один із перехожих у відповідь на запитання кореспондента Крим.Реалії про те, що він думає з приводу кримськотатарських символів у передвиборній агітації.
Окупація Криму повернула кримчан до питання «хто я є», – експерт
На думку кандидата психологічних наук Ольги Духнич, прихід Росії до Криму повернув людей до питання «хто ми є». Саме тому для людей надзвичайно важливо висловити, до якої категорії населення вони належать, і як ставляться до того, що відбувається в регіоні.
«Візуальний зовнішній символ – це максимально швидкий спосіб передати інформацію про людину. Відразу стає зрозуміло, особливо в складних ситуаціях, коли йде розділ груп, свій чи чужий, які цінності у людини, тому що події розвиваються досить швидко, а просто поговорити і пізнати людину не виходить. Другий момент, більш характерний для Криму, якщо людина потрапляє в умови авторитарного суспільства, то гласно висловлювати свою позицію небезпечно для самої людини або його близьких. Тому люди використовують символіку як мовчазну комунікацію, яка дозволяє висловити позицію, а по-друге, дає надію тим людям, які живуть у цьому співтоваристві і не знають, що вони не самотні», – пояснює фахівець.
Як відзначають оглядачі та місцеві жителі, на вулицях і будинках півострова помітно зменшилася кількість російських «триколорів» і георгіївських стрічок, які з'явилися тут напередодні так званого «референдуму» і в перші тижні після його проведення. Разом з тим, російські прапори все так само майорять над державними будівлями і головними площами Криму.
